ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2006 р. Справа № 16/2622
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Голубєвої Г.К.
Майора Г.І.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Буката О.В., довіреність №01-29 від 12.01.2006р., Шеренгова І.Д., доручення №01-341 від 03.03.2006р.;
від відповідача: Пивовар П.І., довіреність №56 від 02.03.2006р.;
в судовому засіданніприйняла участь судовий експерт Кабанова Р.С., посвідчення №140 від 22.12.2005р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Нива", смт.Черняхів
на рішення господарського суду Житомирської області
від "22" березня 2006 р. у справі № 16/2622 (суддя Гансецький В.П.)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі, смт.Черняхів
до Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Нива", смт.Черняхів
про стягнення 27211,44грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2006р. усправі №16/2622 позов задоволено: стягнуто з ВАТ "Черняхівська агрофірма "Нива":
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі 5603,83грн. недоїмки по сплаті збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 21607,61грн. штрафних санкцій;
- в доход державного бюджету України 272,11грн. державного мита;
- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Черняхівська агрофірма "Нива" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане судове рішення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховані рішення суду у справах №11/422 та №11/2965. Вважає неправомірним пред'явлення позивачем додаткових вимог та штрафних санкцій за минулий період з 01.07.2003р. по 31.01.2004р., який вже був врахований при прийнятті рішень суду по справах №11/422 від 16.01.2004р. та №11/2965 від 18.03.2004р.; відповідачем здійснені платежі згідно встановленого судом графіку в повному обсязі та в установлені строки. Зазначає, що позивач в засіданні суду не заперечував проти надання розстрочки виконання рішення господарського суду та рішення суду не було оскаржено позивачем. Також посилається, що судом першої інстанції не враховано висновків судово-бухгалтерської експертизи.
Позивач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (а.с.135-137) не погоджується з доводами скарги; зазначає, що сума податкового боргу в розмірі 5603,83грн. визначена відповідно до п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі податкових декларацій (звітів) відповідача за зазначений період та на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 22.03.2004р. та доведених до відома адміністрації відповідача. Вказує, що предметом розгляду у справах №11/422 та №11/2965, по яким прийняті рішення, є суми податкового боргу платника включно по 23.07.2003р. без зобов'язання липня місяця 2003р., тому посилання відповідача на зазначені рішення є безпідставними та необґрунтованими. Щодо посилання відповідача на прийняті рішення про надання розстрочки виконання рішень суду позивач зазначає, що вказані рішення лише відстрочують примусове стягнення та виконання раніше прийнятого рішення про стягнення сум боргу, тому підстави для звільнення платника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті податкового боргу (недоїмки) по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в даному випадку відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області скасувати з підстав порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представники позивача в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, просять залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи із наступного:
Відкрите акціонерне товариство "Черняхівська агрофірма "Нива" зареєстроване рішенням Черняхівської райдержадміністрації №99 від 28.12.1995р. як суб'єкт підприємницької діяльності та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Черняхівському районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим ВАТ "Черняхівська агрофірма "Нива" подавались до Управління Пенсійного фонду України у Черняхівському районі розрахунки зобов'язань зі сплати збору та внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.5-13), що відповідає нормам ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який діяв до 01.01.2004р., та ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІУ, який набрав чинності з 01.01.2004р.
Як вбачається з матеріалів справи основний борг в сумі 5603,83грн. виник у відповідача по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.04.2004р., тобто до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІУ, повинен визначатися та сплачуватися відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р., тобто несплачена заборгованість за період до 01.01.2004р. вважалась податковим боргом.
Із зазначеної суми 5603,83грн. - 3199грн.62коп. боргу визначено за поданими відповідачем розрахунками зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2003р. по 01.01.2004р., а 2404,21грн. донараховано позивачем при проведенні перевірок.
Згідно п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеному у поданій ним податковій декларації (у даному випадку - розрахунок зобов'язань) протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 цього ж Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Рішенням начальника управління ПФУ в Черняхівському районі №56 від 22.03.2004р. до ВАТ "Черняхівська агрофірма "Нива" на підставі акту перевірки від 22.03.2004р. застосовано штрафну санкцію на підставі підпункту 17.1.7 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону в сумі 20802,83грн. за затримку сплати узгодженої суми зобов'язання.
Рішенням начальника управління ПФУ в Черняхівському районі №55 від 22.03.2004р. за результатами цього ж акту перевірки застосовано до підприємства штрафну санкцію в сумі 804,78грн. на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв'язку з донарахуванням позивачу заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказані рішення ВАТ "Черняхівська агрофірма "Нива" оскаржені не були, проте нараховані суми в добровільному порядку не сплачені.
На оплату вказаних сум позивачем надсилались підприємству повідомлення (а.с.21, 25, 26) та вимоги.
Страховими внесками відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно приписів ст.106 вищевказаного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів, не застосовуються.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати збору та страхових внесків, за ним утворилась заборгованість за період з 01.07.2003р. по 31.01.2004р. в сумі 27211,44грн., з яких 5603,83грн. недоїмка по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та 21607,61грн. фінансові санкції. Вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками позивача (а.с.4, 20, 23, 29, 61), актом документальної перевірки від 22.03.2004р. №7 (а.с.14-19), рішеннями від 22.03.2004р. №55 і №56 про застосування штрафних санкцій (а.с.22, 27), довідкою позивача від 13.02.2006р. (а.с.106), повідомленням та вимогами про сплату боргу (а.с.24-26).
Відповідно до ч.1 ст.105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також в судовому порядку. Відповідач нараховані позивачем суми заборгованості у встановленому порядку не оскаржував.
В зв'язку із визнанням відповідачем лише суми основного боргу в розмірі 5603грн.83коп. (згідно акту звірки розрахунків а.с.58), господарський суд Житомирської області ухвалою від 20.01.2005р. (а.с.65) призначив по даній справі судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставив наступні запитання: яку суму недоїмки по збору (страхових внесках) на обов'язкове державне пенсійне страхування та яку суму штрафних санкцій згідно позовної заяви та матеріалів справи має відповідач перед позивачем.
Згідно висновку експерта (а.с.77-84) сума недоїмки підтверджується матеріалами справи частково - в розмірі 2062,12грн., а сума штрафних санкцій підтверджується в більшому розмірі згідно заявленої в позові суми), а саме 21972,14грн.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно приписів ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим. В даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано не врахував висновок експерта в повному обсязі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу в розмірі 5603,83грн. визначена відповідно до п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідача за період з 01.07.2003р. по 31.01.2004р. та на підставі викладених в акті перевірки від 22.03.2004р. (а.с.14-19) висновків. Крім цього, у висновку судово-бухгалтерської експертизи зазначається, що відповідачем не надано на дослідження окремі бухгалтерські документи і експертне дослідження проводилось за наявними документами, що підтвердив експерт у суовому засіданні. Також з акту звірки розрахунків станом на 10.12.2004р.(а.с.58) вбачається, що відповідачем визнана саме сума недоїмки в розмірі 5603,83грн. Заборгованість відповідача по штрафним санкціям в розмірі 21607,61грн. підтверджується рішеннями позивача від 22.03.2004р. №55 і №56, які відповідачем в установленому порядку не оскаржені.
Оглянувши в засіданні апеляційного господарського суду матеріали справ, на які посилається в апеляційній скарзі відповідач, а саме №11/422 за позовом прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Володар - Волинської МДПІ до Відкритого акціонерного товариства "Черняхівська фірма "Нива" про стягнення 58555 грн. 97 коп. та №11/2965 за позовом Управління пенсійного фонду України в Черняхівському району до Черняхівської агрофірми "Нива" про стягнення 23829,53 грн., колегія суддів встановила, що предметом розгляду у справах №11/422 та №11/2965, по яким прийняті рішення, є суми податкового боргу платника включно по 23.07.2003р. без зобов'язання липня місяця 2003р., позов пред'явлений по справі №11/422 - 27.12.2002р., а по справі №11/2965 - 17.09.2003р., тому посилання відповідача на зазначені рішення є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо посилання відповідача на прийняті господарським судом ухвали у справах №11/422 та №11/2965 про надання розстрочки виконання рішень суду, слід зазначити, що вказані ухвали лише розстрочують примусове виконання органами ДВС раніше прийнятого рішення про стягнення сум боргу, тому підстави для звільнення платника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті податкового боргу (недоїмки) по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в даному випадку відсутні.
З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі 5603,83грн. недоїмки по сплаті збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та 21607,61грн. штрафних санкцій.
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Житомирської області від 22.03.2006р. у справі №16/2622 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 22 березня 2006 року у справі №16/2622 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Нива", смт.Черняхів - без задоволення.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом місяця після набрання нею законної сили.
3. Справу №16/2622 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Голубєва Г.К.
Майор Г.І.
Віддруковано 4прим.:
-------------------------------
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд
- Номер:
- Опис: заява про видачу дублікату наказу
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 16/2622
- Суд: Господарський суд Черкаської області
- Суддя: Горшкова Н.Ф.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.06.2015
- Дата етапу: 17.06.2015