Справа № 108/2456/13-а
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 грудня 2013 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Данилової О. В.
при секретарі – Веісовій З. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецького РВ УМВС в Ровенській області, інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Корецького РВ УМВС в Ровенській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Корецького РВ УМВС в Ровенській області, інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Корецького РВ УМВС в Ровенській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 № 231451 від 12.10.2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.10.2013 року о 00 год. 16 хв. на а/д Київ-Чоп він був зупинений інспектором ДПС старшим сержантом міліції ОСОБА_2, який повідомив йому, що ним була перевищена швидкість встановлена для руху в населеному пункті, позивач не погодився з інспектором так як рухався з дозволенною швидкістю поза межами населеного пункту та повідомив йому, що він рухався з функцією «круїз контроль» встановлений на швидкість 70 км/год. Однак інспектор ДПС з невідомих причин зупинив автомобіль та інкримінує скоєння адміністративного правопорушення, яке він не скоїв. Свою не згоду з протоколом про адміністративне правопорушення він зазначив у відповідній графі, свідок який був з ним в автомобілі теж підтвердив його доводи. Також інспектор не надав доказів того, що при здійсненні фотофіксації мав право патрулювати вказаною дільницею автодороги та за ним було закріплено застосований засіб. У зв’язку вище викладеним вважає, що постанова винесена на підставі неприпустимих доказів, а в його діях відсутні події і склад адміністративного правопорушення та просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та провадження по справі закрити.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, натомість представник позивача надіслав заяву з проханням розглянути справи за його відсутністю зазнаючи, що позовні вимоги підтримує.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були належні чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, суд вважає можливим на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу у їх відсутність, за матеріалами, що є в справі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь –які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 231451 від 12.10.2013 року, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. відповідачем встановлено, що позивач порушив п.12.4 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбаче ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Однак, на думку суду, вищезазначена постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню з наступних підстав.
При розгляді справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення слід було врахувати, чи є в діях особи, щодо якої складено протокол про вчинення правопорушення, ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 122 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимогдорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
З досліджених судом документів вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху на 276 км а/д Київ-Чоп. Найменування населеного пункту в межах якого, відповідно до оскаржуваної постанови позивач перевищив допустиму швидкість ані в протоколі ані в постанові не зазначено.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах о протиправності рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності полягає на відповідачі, якщо він заперечує проти позову, тобто встановлена презумпція вини суб’єкту владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого були оскаржені.
Відповідач не надав суду жодного доказу того, що ОСОБА_1 було скоєно правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою серії АА2 № 231451 від 12.10.2013 року, не надано суду жодних матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена оскаржувана постанова. Відповідно до ст. 293 КУпАП суд при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Таким чином, судом встановлена відсутність події адміністративного правопорушення, що тягне за собою закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 222, 247, 255, 287 – 294 КУпАП, статтями 9 – 11, 71, 158 – 163 КАС України, суд, –
п о с т а н о в и в :
позов ОСОБА_1 до Корецького РВ УМВС в Ровенській області, інспектора УДПС роти ДПС ВДАІ Корецького РВ УМВС в Ровенській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №231451 від 12.10.2013р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП
Провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Данилова