Справа № 2 - 413
2008 р. Копія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2008 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді - Романюк Л.І.
при секретарі - Педько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гадячі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
ОСОБА_3
треті особи: Гадяцька міська рада
КП «Гадяч-житло»
про
втрату права на проживання
та зустрічним позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_1
третя особа: Гадяцька міська рада
про
вселення в квартиру
в с т а н о в и в :
4.03.2008 року до суду звернулася ОСОБА_1. з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про втрату права на проживання.
У своїй позовній заяві позивачка вказує, що разом із своїми синами ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вона зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю. Відповідачі в квартирі зареєстровані, але не проживають, а саме ОСОБА_3. з 2003 року, а ОСОБА_2. з 2001 року, і в добровільному порядку знятися з реєстрації у квартирі відмовляються. Оскільки відповідачі не проживають у квартирі та не сплачують комунальні послуги, але зареєстровані в ній, вона вимушена сплачувати комунальні послуги в значно більших розмірах. Враховуючи її складний матеріальний стан, виникає заборгованість за електроенергію та комунальні послуги, тому вона звернулася в суд з даним позовом, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право на проживання у квартирі та зобов»язати їх знятися з реєстрації в ній.
1.08.2008 року відповідач ОСОБА_3. подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1. про вселення в квартиру, в якому зазначає, що в 1983 році їхній сім»ї, яка на той час складалася окрім нього, з батька ОСОБА_2 матері ОСОБА_1, брата ОСОБА_2 та сестри ОСОБА_4, було надано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. У 1997 році батьки почали зловживати спиртними напоями та розлучилися, а в 2000 році в їхній квартирі став проживати другий чоловік матері ОСОБА_5, який також зловживав спиртними напоями. У ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син, а тому оскільки його батько ОСОБА_6. та другий чоловік матері ОСОБА_5. захворіли на туберкульоз, тому це змусило його залишити квартиру.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. підтримала свої позовні вимоги, просили суд їх задовольнити та визнати відповідачів такими, що втратили право на проживання у квартирі, в зв»язку з тим, що більше шести місяців без поважних причин не проживають в ній, та зобов»язати їх знятися з реєстрації у квартирі, а також не визнала позовних вимог відповідача по зустрічному позову позивача ОСОБА_3. про вселення його в квартиру, пояснюючи тим, що він не проживає у квартирі з 2003 року, а оскільки нарахування за комунальні послуги проводяться на всіх прописаних членів сім»ї, які вона не в змозі оплачувати, тому наполягала на задоволенні її позовних вимог щодо визнання відповідачів такими, що втратили право на проживання у квартирі.
Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення у пресі.
Відповідач ОСОБА_3. у судовому засіданні не визнав позовні вимоги позивачки, суду пояснив, що він дійсно не проживає у спірній квартирі з тих підстав, що співмешканець позивачки хворіє на туберкульоз.
Представники третьої особи Гадяцької міської ради ОСОБА_7. просив винести рішення на розсуд суду, а представник третьої особи КП «Гадяч-житло» ОСОБА_8. висловив свою думку про задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1. щодо визнання відповідачів втратившими право на проживання у спірній квартирі, в зв»язку з відсутністю в ній понад шість місяців без поважних причин.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1. про втрату права на житло підлягають до задоволення, а в позовних вимогах ОСОБА_3. про вселення у квартиру слід відмовити, з таких підстав.
Статтею 71 Житлового кодексу України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Як встановлено судом, відповідачі більше шести місяців не проживають у спірній квартирі, а саме ОСОБА_2. з 2001 року, а ОСОБА_3. з 2003 року, що підтверджується як актами обстеження спірної квартири, яке проводилося протягом 2004-2008 років, показаннями свідків ОСОБА_9. та ОСОБА_10. так не заперечував і сам відповідач ОСОБА_3. про те, що він та його брат відповідач ОСОБА_2., не проживають у спірній квартирі тривалий час.
Випадки, передбачені ст.71 ЖК України збереження за тимчасово відсутніми наймачами або членами його сім»ї, якими являються відповідачі, понад шість місяців, відсутні, як відсутні і поважні причини не проживання у спірній квартирі відповідачами понад шість місяців.
Тому суд вважає, що відповідачі втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1, внаслідок відсутності понад встановлені ст.71 ЖК України строки.
Посилання відповідача ОСОБА_3. на причину не проживання в квартирі, в зв»язку з захворюванням як його батька так і другого чоловіка матері на туберкульоз, суд вважає не заслуговують на увагу, оскільки як зазначено у довідці виданій Гадяцькою ЦРЛ, дійсно батько відповідачів ОСОБА_6. перебував на обліку у тубкабінеті, з 2004 року, але як стверджувала позивачка, що підтвердив і сам відповідач, він у квартирі не проживав з 2000 року. ОСОБА_5. згідно довідки значиться, що перебуває на обліку у тубкабінеті, але лише з 2006 року, тобто після шестимісячного терміну не проживання відповідачів у спірній квартирі.
Крім того, відповідачами не надано жодних доказів того, що протягом тривалого часу, а саме з 2001 чи 2003 року ними вирішувалося питання про виселення ОСОБА_5., в зв»язку з неможливістю, як вважає відповідач ОСОБА_3. спільного з ним проживання. Не зверталися відповідачі за продовженням строку відсутності у квартирі, як до наймодавця так і до суду, що передбачено ст.71 Житлового кодексу України.
Відповідачем по зустрічному позову позивачем ОСОБА_3. не надано також суду доказів, підтверджуючих про порушення його прав позивачкою по зустрічному позову відповідачкою ОСОБА_1., щодо його проживання у спірній квартирі, в зв»язку з чим суд вважає, що його позовні вимоги про примусове вселення у квартиру, на проживання в якій він втратив право, є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст.10, 60, 80, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про втрату права на проживання задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2. та ОСОБА_3. знятися з реєстрації в даній квартирі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 гривень 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 гривень 50 коп.
Відмовити ОСОБА_3 в зустрічному позові до ОСОБА_1 про вселення в квартиру.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуюча: підпис
Копія - вірно
Суддя Гадяцького
районного суду Л.І. Романюк