Кримінальне провадження
№ 108/2280/13-к
ВИРОК
Іменем України
11 листопада 2013 року. Кіровський районний суд АРК
у складі: головуючого - судді Данилової О. В.,
при секретарі - Веісовій З. Ф.,
з участю прокурора - Абдуллаєва С. Е.,
потерпілого - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
обвинуваченої - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кіровське Кіровського району АРК кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Партизани, Кіровського району, АР Крим, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрована та проживаюча з адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої Кіровським районним судом АР Крим 16.07.2013 р. за ст. 190 ч. 2 КК України до одно року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України;
встановив:
ОСОБА_3, будучі судимою за скоєння майнового злочину 16 липня 2013 року Кіровським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 190 КК України, засуджена до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на два роки під час випробувального терміну на шлях виправлення не стала і знову вчинила корисливі злочини, при наступних обставинах.
20 липня 2013 року близько 02 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 в результаті раптового виниклого наміру на крадіжку чужого майна, повторно, знаходячись на законних підставах у приміщенні будинку АДРЕСА_2, таємно викрала належний ОСОБА_1 мобільний телефон марки «NOKIA 1616», вартістю 300 грн. та пневматичну гвинтівку марки «ІЖ-38», вартістю 200 грн., заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_1, матеріальний збиток на загальну суму 500 грн.
26 липня 2013 року близько 21 години 20 хвилин, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисними мотивами, повторно, через розбите вікно проникла у приміщення гуртожитку АДРЕСА_3, звідки таємно викрала належну ОСОБА_2, чавунну пічну плиту, вартістю 300 грн., металеву трубу діаметром 76 мм., довжиною 1,5 м., вартістю 40 грн. за 1 м. на суму 60 грн. та металевий лист з нержавіючої сталі розміром 0,5м. Х 0,5м. Х 4 мм., вартістю 80 грн. за 1 кв.м., на суму 40 грн., заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 400 грн.
Вона же 30 липня 2013 року, близько 09 години, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисливим наміром, повторно проникла на прибудинкову ділянку гуртожитку АДРЕСА_3, звідки таємно викрала належну ОСОБА_2, металеву бочку, ємкістю 980 літрів, вартістю 2500 грн., заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_2матеріальний збиток в сумі 2500 грн.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю та пояснила, що в двадцятих числах липня 2013 року, точної дати вона не пам'ятає, ввечері прийшла в гості до ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_2, там був ще один чоловік ОСОБА_7, вони всі разом стали розпивати спиртні напої. Вночі, коли всі порозходилися спати, вона вирішила піти до дому в с. Журавки. Виходячи з будинку ОСОБА_1, вона побачила пневматичну гвинтівку, яка знаходилась в коридорі та мобільний телефон марки «NOKIA 1616» та у неї виник умисел їх вкрасти. Вона взяла пневматичну гвинтівку, мобільний телефон і пішла до дому. Наступного дня мобільний телефон вона віддала знайомому ОСОБА_6, а гвинтівку зберігала вдома, ці речі вона викрала, щоб продати і жити на ці гроші.
Також в кінці липня ввечері, точної дати вона не пам'ятає вона залізла через вікно, скло на якому було розбите, в розташовану по сусідству з нею в тому ж гуртожитку кімнату, належну ОСОБА_2 з метою крадіжки майна та вкрала звідки пічну плитку, металеву трубу, металевий лист з нержавіючої сталі, винесла все через вікно на вулицю, так як двері були замкнуті. Викрадене майно вона здала на металобрухт та отримала за це коло 80 грн. які потратила на особисті потреби.
Після того як вона викрала вищезазначені речі в самому кінці липня 2013 року, вранці вона зняла частину шиферного забору між її ділянкою та ділянкою сусідів ОСОБА_2 і закотила з їх ділянки на свою належну ОСОБА_2 металеву бочку. Після чого пішла до магазину та зустрівши ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вона попросила допомогти здати їй цю бочку на металобрухт, вони запитали її чи вона не крадена, на що вона відповіла, що це її бочка. Вони загрузили бочку на автомобіль належний ОСОБА_6 і відвезли в пункт прийому металобрухта де вона отримала за бочку 850 гривень, 150 віддала чоловікам за допомогу, кошти, що залишилися, витратила на свої потреби.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 20 липня 2013 року ввечері він знаходився вдома зі своїм другом ОСОБА_7, після того як стемніло до нього прийшла в гості ОСОБА_3 і вони разом розпивали спиртні напої. Коло 12-ї години ночі він пійшов спати, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 залишалися на веранді. Вранці він виявив пропажу речей - телефону та гвинтівки. Претензій до ОСОБА_3 морального та матеріального характеру не має, шкоду йому відшкодували, вважає що її потрібно покарати на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він добре знає ОСОБА_3, вони раніше жили по сусідству в одному гуртожитку, зараз він з родиною переїхав на іншу адресу, але кімната з вікнами, що виходять у двір к ОСОБА_3 досі належить йому. В серпні 2013 р. йому подзвонили сусіди і повідомили, що пропала належна йому металева ємкість, що стояла у нього во дворі за адресою АДРЕСА_4. Він поїхав туди і виявив пропажу ємкості та речей з кімнати, вікно в якій було розбите. З кімнати в нього пропали чавунна пічна плита, вартістю 300 грн., металева труба, вартістю 60 грн. та металевий лист з нержавіючої сталі вартістю сорок гривень, зі двора ємкість, вартістю 2500 грн. Всього діями ОСОБА_3 йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 2900 грн., яка частково відшкодована у розмірі 300 грн. Заявлений цивільний позов на суму 2600 грн. підтримав та просив задовольнити. Вважає що ОСОБА_3 потрібно суворо покарати позбавивши волі, оскільки вона вже неодноразово вчиняла крадіжки.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю, фактичні обставини справи та зібрані по справі докази визнає повністю. Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають обставинам справи, тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом, не спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.
Враховуючи думку прокурора, те, що обвинувачена повністю визнала свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, роз'яснивши наслідки ст. ст. 349 ч. 3 КПК України та зі згоди учасників процесу, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого, допитом потерпілих та характеризуючих даних на обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, які нею не оспорюються, та роз'яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З врахуванням всього вищезазначеного, дослідивши та перевіривши представлені по справі докази у зазначеному вище порядку, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно та у таємному викраденні майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у жило, у таємному викраденні майна вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, та кваліфікує дії ОСОБА_3 щодо крадіжки майна з будинку АДРЕСА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, а дії ОСОБА_3 щодо крадіжки майна з приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 та з прибудинкової ділянки гуртожитку АДРЕСА_3, - за ч. 3 ст. 185 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує суспільну небезпечність вчинених нею кримінальних правопорушень, те, що вона вчинила кримінальні правопорушення під час іспитового строку призначеного вироком Кіровського районного суду, обставини їх вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а також пом'якшуючу та обтяжуючу покарання обставину.
Відповідно до даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3, вона на обліку у лікаря психіатра та нарколога не стоїть, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, позбавлена відносно свої дітей батьківських прав, зловживає спиртними напоями.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, те, що вона вчинила їх під час іспитового строку, пом'якшуючу та обтяжуючу покарання обставини, відомості про її особу, думку потерпілого ОСОБА_1, який просив покарати її на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, думку потерпілого ОСОБА_2, який вважав необхідним покарати її шляхом позбавлення волі, те, що потерпілому ОСОБА_2 шкода відшкодована частково, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в вигляді позбавлення волі в межах встановлених санкціями частин статті, що передбачає відповідальність за скоєні кримінальні правопорушення. Таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання скоєння обвинуваченою та іншими особами нових злочинів. Враховуючи, що вироком Кіровського районного суду АР Крим від 16 липня 2013 року ОСОБА_3 засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України була звільнена від відбування покарання у вигляді одного року позбавлення волі з іспитовим строком на два роки, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, частково приєднавши не відбуте покарання до новопризначеного покарання.
До обвинуваченої ОСОБА_3 заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 на суму 2600 грн., який визнаний обвинуваченою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про речові докази, повинно бути вирішено за правилами ст. 100 КПК України, тому мобільний телефон марки «NOKIA 1616», пневматичну гвинтівку марки «ІЖ-38», передані 11.03.2013 року та 20.09.2013 р. на зберігання ОСОБА_1, під розписку слід вважати повернутим за належністю. Металеву пічну пліту передану 13.09.2013 року на зберігання ОСОБА_2, під розписку слід вважати повернутим за належністю.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:
по ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
по ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш
суровим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, до новопризначеного покарання, частково приєднати не відбуте покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком Кіровського районного суду АРК від 16.07.2013 р., та остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді трьох років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши під варту з залу суду.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_3 з моменту взяття її під варту, тобто з 11 листопада 2013 року.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 2600 гривень.
Речові докази, мобільний телефон марки «NOKIA 1616», пневматичну гвинтівку марки «ІЖ-38», передані 11.03.2013 року та 20.09.2013 р. на зберігання ОСОБА_1, під розписку слід вважати повернутим за належністю. Металеву пічну пліту передану 13.09.2013 року на зберігання ОСОБА_2, під розписку, слід вважати повернутою за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя О. В. Данилова