06.12.2013
Нахімовський районний суд м. Севастополя
Справа № 765/941/13-к
провадження № 1-кп/765/35/13
Категорія № 5
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2013 року місто Севастополь
Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого: - судді Бурлакова Г.С.,
за участю секретарів судового засідання: - Дуброва А.В., Гладишевої Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополя кримінальне провадження № 765/941/13-к, зареєстроване у ЄРДР за № 12012140070000312 від 15 грудня 2012 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не має судимість,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,
за участі:
сторони обвинувачення: старшого прокурора прокуратури Нахімовського району м. Севастополя - Трохименка О.О.,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_5,
інших учасників судового провадження: потерпілого ОСОБА_6, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7, суд, -
УСТАНОВИВ:
14 лютого 2012 р. близько 2 год. 30 хв., ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2, у ході виниклого конфлікту, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень завдав правою рукою зжатою у кулак не менше п'яти ударів в область обличчя ОСОБА_6, а саме: у ніс, у шелепу справа та у повіко правого ока, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому гілки нижньої щелепи справа, який відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, та заподіяв таким чином тривалий розлад здоров'я на строк більше 21-го дня; забитої рани правого надбрів'я та закритого перелому кісток носу без зміщення, підтвердженого клінічною симптоматикою, які за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синця повік правого ока, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
За вчинено діяння ОСОБА_3 передбачена кримінальна відповідальність за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності як на одну третину, в якому він визнається винним.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєні злочину визнав в повному обсязі.
По суті обвинувачення та поставлених питань пояснив, що 14 грудня 2012 р. біля 2 год. 30 хв. він разом із знайомим по імені ОСОБА_10 прийшов до ОСОБА_8 за місцем її проживання - у будинок АДРЕСА_2. Там знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Тоді ОСОБА_8 сказала йому, що ОСОБА_6 її ображає. Він підійшов до ОСОБА_6 який сидів у кріслі та почав розмову, в ході якої останній схопив сокиру. Тоді він наніс потерпілому не менш ніж п'ять ударів кулаком в область обличчя. Після чого, побачивши кров на обличчі ОСОБА_6 він перестав його бити. У той момент, коли він бив ОСОБА_6 його знайомий ОСОБА_10 пішов з дому. Після цих подій він ліг спати у будинку ОСОБА_8.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, обставини якого викладені у обвинувальному вироку підтверджується наступними доказами по справі, а саме:
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що 14 грудня 2012 р. він знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, разом із колішнею дружиною ОСОБА_8. Біля 2 год. 30 хв. до їх дому прийшов ОСОБА_3 разом із іншим чоловіком. За вказівкою ОСОБА_8 вони почали його бити кулаками, коли він сидів у кріслі. У той момент він впав на підлогу, а ОСОБА_3 разом із чоловіком продовжували бити його руками та ногами. Біля 3 год. 30 хв. він піднявся та побачив, що у одній із кімнат спить ОСОБА_3. Тоді він викликав собі таксі та поїхав до лікарні.
Письмовими доказами по справі, у том числі:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.01.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка 14 грудня 2012 р. біля 1 год. 30 хв. завдала йому тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с.27-28 т. № 1);
- протоколом одночасного допиту осіб між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_3, в ході якого ОСОБА_6 показав, що 14 грудня 2012 р. біля 1 год. 30 хв. до будинку АДРЕСА_2, де він проживає разом із ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_3 разом із незнайомим чоловіком та побив його. ОСОБА_3 частково підтвердив показання ОСОБА_6, вказав, що він сам наносив йому удари в область обличчя, коли той сидів у кріслі, коли ж потерпілий впав, він його не чіпав (а.с. 32-34 т. № 1);
- висновком експерта № 2488 від 9.01.2013 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом гілки нижньої щелепи справа, підтверджений клінічно і рентгенологічне; забита рана правого надбрів'я; закритий перелом кісток носа без зміщення, підтверджений клінічною симптоматикою; синець повік правого ока.
Дані тілесні ушкодження заподіяні впливом твердих тупих предметів, у тому числі, можливо, кулаком, взутою ногою. Судячи з морфологічними властивостями пошкоджень на момент огляду, вони могли бути отримані - 14 грудня 2012 р., за вищевказаними обставинами. Перелом нижньої щелепи справа, взятий окремо, відноситься до пошкоджень середньої тяжкості, як спричинивши тривалий розлад здоров'я на термін понад 21-го дня (понад 3-х тижнів, необхідних для зрощення кісткових уламків), згідно з пунктом 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Перелом кісток носа і забита рана обличчя, узяті окремо (і кожне пошкодження), за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до легких, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (згідно з пунктом 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Синець повік правого ока, взятий окремо, відноситься до легких тілесних ушкоджень (згідно з пунктом 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). (а.с. 21-22 т. № 1).
Проаналізувавши зібрані докази, суд вважає їх належними та допустимими, такими, що підтверджують існування обставин, викладених в обвинуваченні.
Крім визнання своєї провини обвинуваченим та надання ним показань, які логічно та повністю відповідають обставинам пред'явленого обвинувачення, його вина також була підтверджена показаннями потерпілого ОСОБА_6. Крім того, на досудовому слідстві в процесі очної ставки між обвинуваченим і потерпілим, не було протиріч в рамках пред'явленого обвинувачення.
Суд не має можливості кваліфікувати дії ОСОБА_3 за ст. 122 ч. 2 КК України, про що казав представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7, оскільки згідно ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду з відповідним клопотанням прокурор згідно до ст. 339 КПК України до суду не звертався.
Відповідно до ст. ст. 66 та 67 КК України, обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання винному, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання у відношенні ОСОБА_3, суд враховуючи ступень тяжкості скоєного їм злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, раніше не судимого, такого, що характеризується дільничним інспектором міліції Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі з нейтральної сторони, офіційно не працює, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання винному, а також ураховуючи думку потерпілого, який просив призначити йому не зовсім суворе покарання, тому приходить до висновку необхідним призначити йому покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за скоєний злочин у вигляді обмеження волі.
При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та приймає рішення про його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
До обвинуваченого застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 ч. 2 п. п. 1, 9 КПК України. Інші заходи забезпечення кримінального провадження до нього не застосовувались.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов на суму 25.000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Позов вмотивований тим, що від заподіяних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілий пережив душевні страждання та фізичну біль, порушилось його особисте життя. Даний позов обвинуваченим ОСОБА_3 визнаний частково - в розмірі 5.000 грн. Суд вважає необхідним позов задовольнити частково - в розмірі 20.000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає правилам ст. ст. 23, 1167 ЦК України.
Речові докази відсутні. Процесуальних витрат не має.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2-х (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом встановленого іспитового строку - 2-х (двох) років, не скоїть нового кримінального злочину та виконає покладенні на нього зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти у кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди від злочину - 20.000 грн.
Вирок набирає законної сили, якщо протягом 30-ти діб з моменту його проголошення не надійде апеляційна скарга та може бути оскаржений у зазначений строк до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги через Нахімовський районний суд м. Севастополя.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий у справі:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя Г.С. Бурлаков