Справа № 0124/9932/2012
1/121/29/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
09 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі судді: Ганича М.Ф.
при секретарі: Клевасові Д.В.
за участю прокурорів: Семенчука Д.О., Кутіщевой Н.М., Ватрас Н.Ю., Іванюченко В.В.
захисника: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
та представника потерпілої: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальну справу за обвинуваченням :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Багішамальского району Самаркандської області Республіки Узбекистан, кримського татарина, громадянина України, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Алупкінським МС ГУДМС України в АР Крим 29 серпня 2012 року; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_4 в двадцятих числах вересня 2011 року, в період часу з 16:00 по 17:00 годину, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно викрав ювелірні прикраси ОСОБА_2, а саме: золоте кільце 585 проби, вагою 4,14 грама, зі вставкою з прозорого каменю, вартістю 8226, 25 гривень; золотий хрестик - кулон 585 проби, вагою 4,12 грама, зі вставкою з прозорих огранованих каменів, вартістю 3061,78 гривень; золотий годинник 585 проби, вагою 19,47 грама, зі вставкою з прозорих огранованих каменів, вартістю 8943, 63 гривень; набір із золотих сережок і кільця 585 проби, загальною вагою 15,40 грама, зі вставкою з прозорих огранених каменів і непрозорих каменів округлої форми, загальною вартістю 9217,50 гривень; золоті сережки 585 проби, вагою 7,76 грама, зі вставкою з сапфірів і діамантів, вартістю 5055,84 гривень.
Після чого підсудний ОСОБА_4 місце події з викраденим майном залишив, розпорядившись ним на свій розсуду, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 34505 гривень.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що він проживав з потерпілою ОСОБА_2 в цивільному шлюбі протягом тривалого часу до осені 2011 року. Протягом всього часу спільного проживання, вони разом вели спільний побут, у них був спільний бізнес. У зв'язку з фінансовими проблемами і необхідністю підтримувати спільний бізнес, вони періодично брали грошові кошти в борг у ОСОБА_6, при цьому передавали останньому в якості гарантії повернення боргу, ювелірні прикраси, що належать як йому, так і потерпілої. З ОСОБА_6 його познайомив ОСОБА_7, який є чоловіком рідної сестри потерпілої, близько 6-7 років тому і протягом усіх ціх років вони користувалися його послугами. Точної дати не пам'ятає, але до вересня 2011 року, він перебував у м. Кривому Розі, де купував мікроавтобус «Мерседес». У зв'язку з тим, що грошей на придбання мікроавтобуса не вистачало, він подзвонив ОСОБА_2 і попросив вислати бракуючу суму. Однак грошей на той момент не було, а бракуюча сума була необхідна терміново, тому потерпіла запропонувала закласти прикраси до ОСОБА_6 З цією метою вона, спільно з ОСОБА_7, якого вони попросили відвезти її до ОСОБА_6, поїхала на «Речовий ринок» м. Ялта. Хто конкретно закладав ювелірні прикраси, які вменяються йому як предмети крадіжки, ОСОБА_2 або ОСОБА_7, він не знає, протее получені від ОСОБА_6 гроші, в сумі від 2 до 4 тисяч доларів США, йому прислала потерпіла банківським переказом в м. Кривий Ріг. У тому числі, за ці гроші він купив мікроавтобус. Крім того, пояснив, що ювелірні прикраси закладалися протягом усіх років не тільки їм одним, але і потерпіла сама здавала золото під заставу. Іноді вони їздили вдвох до ОСОБА_6, при цьому він завжди ставив до відома потерпілу про те, які прикраси здає. Також, частину ювелірних прикрас, які ставиться йому у вину як предмет крадіжки саме він подарував потерпілої, тому їх вкрасти він не міг. Вважає, що потерпіла обмовляє його у зв'язку тим, що у них виникли неприязні стосунки на грунті розставання.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_4 свою вину в крадіжці майна потерпілої ОСОБА_2 не визнав, стверджуючи, що він не міг їх викрасти, так як ювелірні прикраси, які йому ставляться у вину як предмети злочину були закладені ОСОБА_7 і потерпілої, а виручені гроші були йому переслані потерпілої банківським переказом в м. Кривий Ріг для покупки мікроавтобуса, суд приходить до висновку, що його винність у скоєному повністю доведена і підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать один одному, нічим не зганьблені, допустимі за способом збирання і відповідають об'єктивній істині.
Так потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що з підсудним ОСОБА_4 вона проживала спільно протягом тривалого часу. Стосунки у них були близькими, однак у зв'язку з тим, що постійно стояло етнічне питання, не можна сказати, що у них була сім'я. У ході спільного проживання підсудний, маючи вільний доступ до її житла і знаючи, де знаходяться її коштовності, неодноразово брав її ювелірні прикраси, які їй дарували батьки і брат, або вона купувала їх сама на гроші свого батька, і закладав їх скупникові золота ОСОБА_6 на «Речовому ринку» м. Ялта. Перший раз підсудний заклав її золото в 2008 році з її згоди. Надалі прикраси він брав без її відома, а потім ставив її до відома. Кілька разів, підсудний возив її до ОСОБА_6 на ринок сплачувати проценти за закладене золото, при цьому він запевняв її, що викупить прикраси. При цьому завжди її запевнював, що ОСОБА_6 надійна людина і з прикрасами нічого не буде. Крім того, підсудний і його батько, брали неодноразово в борг грошові кошти у її батька. В кінці літа 2011 року загальна сума боргу підсудного перед її батьком склала 116 тисяч доларів США. У зв'язку з тим, що підсудний не хотів повертати борг її батькові, вона повідомила ОСОБА_4 в кінці літа 2011 року, що звернеться до міліції з цього приводу, на що останній попросив не звертатися, пообіцявши повернути борг. При цьому підсудний написав розписку про повернення їй боргу в сумі 116 тисяч доларів США. У них були довірчі відносини, вона вірила ОСОБА_4, тому не зверталася до міліції. Приблизно у вересні 2011 року у зв'язку з тим, що підсудний не повертав борг, у них погіршилися відносини і вони розлучилися. Проте підсудний періодично приходив провідати її неповнолітнього сина по місцю її проживання. Наприкінці вересня 2011 року, точної дати вона не пам'ятає, коли вона перебувала на ринку, підсудний прийшов до неї додому, де знаходився її неповнолітній син. Дитина впустила ОСОБА_4 в квартиру. Коли вона повернулася додому, вони посварилися і підсудний пішов. Через деякий час вона виявила, що у неї були викрадені ювелірні прикраси, а саме золоте кільце з діамантом, золотий хрестик - кулон, золотий годинник, набір із золотих сережок і кільця, золоті сережки з діамантом, а також грошові кошти в сумі 5 тисяч доларів США. У зв'язку з пропажею прикрас, вона подзвонила підсудному. При цьому підсудний підтвердив, що взяв її прикраси та заклав їх ОСОБА_6 Пізніше цей факт, по телефону підтвердив ОСОБА_6 Підсудний в ході розмов обіцяв їй повернути прикраси. Проте надалі відмовився це робити, пояснивши, щоб вона викупала їх за свої гроші. Через деякий час від підсудного їй стали надходити погрози по телефону, у зв'язку з чим в грудні 2011 року вона звернулася із заявою до міліції за фактом крадіжки її майна. Що стосується пропажі п'яти тисяч доларів, вона в міліцію заяву не писала у зв'язку з тим, що слідчий їй пояснив, що довести цей факт буде неможливо, так як немає свідків. Викрадені прикраси, які підсудний здавав ОСОБА_6, вона викупила за 8 тисяч доларів США в середині грудня 2011 року. Завдані збитки підсудний так і не відшкодував. Заявлений цивільний позов підтримую в повному обсязі.
Показання потерпілої в суді, в частині викрадення у неї ювелірних прикрас, повністю узгоджуються з показаннями, даними нею при проведенні очної ставки з підсудним ОСОБА_4 25 квітня 2012 року, в ході проведення якої, потерпіла пояснила, що в період часу з серпня по листопад 2011 року у неї з підсудним були постійні сварки, конфлікти і скандали. ОСОБА_4 періодично приходив до неї додому, бачився з дитиною. Ключів від її квартири у підсудного не було, при цьому ОСОБА_4 знав, де знаходяться її ювелірні прикраси. Останній раз вона бачила свої прикраси на початку вересня 2011 року. Приблизно в кінці вересня 2011 року, коли вона збиралася на день народження своєї подруги, вона виявила пропажу своїх прикрас. Вона подзвонила ОСОБА_4 і повідомила про пропажу, на що останній сказав, що прикраси взяв він, заклав їх ОСОБА_6 При цьому він запевнив її, що прикраси поверне, щоб вона не хвилювалася. Через деякий час, після чергової сварки, їй зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що йому дзвонив ОСОБА_4 і сказав, що викуповувати золото не буде, що ОСОБА_6 може робити з ними все, що захоче. Через кілька днів вона поїхала до ОСОБА_6 і викупила свої ювелірні прикраси, закладені підсудним, які він викрав (том 3 , а.с. 110-112).
Свідок ОСОБА_6, будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що з підсудним ОСОБА_4 він знайомий приблизно 7-8 років, відносини з ним дружні, доверливі. З потерпілої його познайомив підсудний, коли вони кілька разів приїжджали до нього. Протягом усього знайомства, підсудний неодноразово звертався до нього за фінансовою допомогу, при цьому він давав у борг підсудному гроші, а останній у свою чергу передавав ювелірні прикраси, як гарантію повернення суми позики. Будь-яких записів він не вів так, як їх відносини будувалися на довірі. Усі справи, які стосуються дачі грошових коштів, ювелірних прикрас, з ним мав тільки підсудний. Лише пару разів підсудний приїжджав з потерпілою, представляв її, як свою дружину. При цьому вони один раз приїжджали разом, щоб повернути борг, а один раз приїжджали, щоб взяти в борг приблизно 2 тисячі доларів США, але точної дати він не пам'ятає. Наприкінці літа 2011 року сума боргу, яку підсудному необхідно було йому повернути, становила приблизно 6 тисяч доларів США. При цьому в нього знаходилася велика кількість ювелірних прикрас, які йому раніше передавав ОСОБА_4 Восени 2011 року, підсудний прийшов до нього і приніс жіночі прикраси в кількості 4-6 предметів. При цьому підсудний попросив у борг приблизно 2 тисячі доларів США. Серед прикрас, які приніс ОСОБА_4, був хрестик, годинник, браслет, сережки. Приблизно в кінці 2011 року йому на телефон подзвонив підсудний і повідомив, що повертати борг і забирати прикраси він не буде так, як у нього немає грошей і він розійшовся з потерпілою. При цьому підсудний повідомив, що він може робити з золотом все, що захоче. Після цієї розмови він подзвонив потерпілої, і пояснив ситуацію що склалася, на що остання підтвердила факт розставання і попросила не продавати золото, оскільки вона його викупить сама. Через деякий час потерпіла викупила свої ювелірні прикраси, які підсудний заклав останніми восени 2011 року і які він закладав раніше, всього на загальну суму приблизно 8 тисяч доларів США.
Показання свідка ОСОБА_6, дані ним у суді, повністю узгоджуються з показаннями, даними ним в ході очної ставки з ОСОБА_4 15 травня 2012 року, в ході проведення якої свідок пояснив, що в кінці літа 2011 року ОСОБА_4, за попередньою домовленістю, прийшов на його робоче місце на «Речовому ринку» в м. Ялта і приніс з собою жіночі прикраси. Всього було приблизно 3-4 предмета, може бути більше, серед яких був жіночий хрестик і жіночі наручні годинники. Чоловічих прикрас не було. Він дав підсудному 1000 доларів США, може більше. Приблизно перед новим 2012 роком підсудний подзвонив йому і повідомив, що викуповувати прикраси ОСОБА_2 не буде, що вона повинна йому багато грошей. Далі він передзвонив ОСОБА_2, вона підтвердила факт їх розставання, попросивши його золото не продавати, пояснивши що найближчим часом викупить їх, що і зробила через кілька днів. При цьому, коли потерпіла приїхала до нього викуповувати золото, вона була засмучена, плакала і говорила, що ОСОБА_4 її обманув. Крім того, в ході проведення зазначеної очної ставки, підсудний ОСОБА_4 підтвердив факт телефонної розмови з ОСОБА_6 в частині того, що він не буде викуповувати золото (том 3, а.с. 117-118).
У судовому засіданні свідку ОСОБА_6 були надані для впізнання фотографії ювелірних прикрас, серед яких ОСОБА_6 упізнав золотий хрест (том 3, а.с. 31, фото № 2), золотий годинник (том 3, а.с. 32, фото 3), золотий браслет (том 3, а.с. 34, фото 7), як ті прикраси, які підсудний приніс йому останній раз в кінці літа 2011 року, в якості застави. При цьому ОСОБА_6 пояснив суду, що підсудний, крім упізнаних прикраси, приніс ще якісь жіночі ювелірні прикраси, але які точно, він не пам'ятає.
Допитанний свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що з підсудним він знайомий протягом тривалого часу, відносини після 2011 року вони не підтримують. З потерпілої знаком також протягом тривалого часу. Рідна сестра потерпілої ОСОБА_2 - його дружина. Батьки дружини і потерпілої дуже часто дарували їм ювелірні прикраси. Крім того у нього є знайомий - ОСОБА_6, з яким він знайомий протягом 5-8 років, який займався наданням грошових коштів в борг, при цьому ОСОБА_6 в заставу брав ювелірні прикраси. Саме він познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_6 У подальшому ОСОБА_4 неодноразово звертався за фінансовою допомогою до ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_4 передавав ОСОБА_6 ювелірні прикраси в якості застави. Раніше він сам звертався за фінансовою допомогою до ОСОБА_6, передаючи йому свої прикраси в якості застави. Приблизно п'ять років тому ОСОБА_4 попросив його відвезти і здати ОСОБА_6 золотий браслет, що належить підсудному. Він поїхав до ОСОБА_6 і заклав браслет підсудного, а гроші віддав останньому. Після цього він інколи, на прохання підсудного, відвозив відсотки до ОСОБА_6, однак підсудний не завжди вчасно платив відсотки, а він не хотів псувати стосунки з ОСОБА_6 У зв'язку з чим він відмовився їздити до ОСОБА_6 і відвозити відсотоки за підсудного. Про крадіжку ювелірних прикрас у потерпілої він дізнався в листопаді 2011 року зі слів потерпілої, яка пояснила, що вона посварилася з підсудним, вони розійшлися, після чого у неї пропали ювелірні прикраси.
Показання підсудного щодо того, що ювелірні прикраси, в крадіжки яких він обвинувачується, були закладені потерпілої чи ОСОБА_7 до 2011 року, а саме коли він перебував у м. Кривому Розі, а гроші були відправлені йому потерпілої банківським переказом для покупки мікроавтобуса, повністю спростовуються зазначеними вище показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, даними як в суду, так і при проведенні очних ставок, які логічні, послідовні і не викликають сумніву в їх достовірності.
Так, згідно протоколу очної ставки від 10 травня 2012 року, проведеної між підсудним і свідком ОСОБА_7, останній підтвердив показання підсудного в частині того, що ОСОБА_4 купував мікроавтобус, однак про те, що ОСОБА_2 їздила до ОСОБА_6 за грошима для купівлі автомобіля, йому нічого не відомо (том 3 , а.с. 113-115).
Доводи підсудного щодо походження ювелірних прикрас у потерпілої, в частині того, що частину прикрас він дарував їй, повністю спростовуються показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_12
Так свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він є рідним братом потерпілої. Їхні батьки постійно дарували йому, потерпілої і їх сестрі ОСОБА_2 ювелірні прикраси. Свої ювелірні прикраси він зберігав у батьків, але частина їх перебувала у потерпілої, зокрема у потерпілої зберігався його золотий перстень з чорним каменем, подарований йому батьками. Про крадіжку ювелірних прикрас у потерпілої, він дізнався в грудні 2011 року від самої потерпілої. Вона пояснила, що розійшлася з ОСОБА_4, і він викрав у неї прикраси.
Аналогічні показання в суді дала свідок ОСОБА_2, рідна сестра потерпілої, пояснивши, що про крадіжку ювелірних прикрас вона дізналася в грудні 2011 року від потерпілої. Потерпіла при ній дзвонила підсудному і просила повернути прикраси, проте останній відмовився це зробити. Всі ювелірні прикраси потерпілої, дарували їм батьки. У неї і потерпілої була частина однакових прикрас, подарованих їм батьками.
Винність підсудного у пред'явленому обвинуваченні підтверджується також і іншими доказами, дослідженими судом , а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 13 грудня 2011 року, згідно якої ОСОБА_2 просить провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України за фактом вчинення крадіжки її ювелірних прикрас ОСОБА_4 (том 3, а.с. 17 );
- висновком товарознавчої експертизи № 1542-1546 від 26 червня 2013 року, із якої виходить, що вартість золотого кільця з діамантом, вагою 4,14 г, становить 8226 гривень 25 копійок; золотого хрестика - кулона, вагою 4,12 г, становить 3061 гривень 78 копійок, золотого годинника, вагою 19,47 г, становить 8943 гривень 63 копійок; набору із золотих сережок і кільця, загальною вагою 15,40 г, становить 9217 гривень 50 копійок; золотих сережок, вагою 7,76 г, становить 5055 гривень 84 копійок, а всього на загальну суму 34505 гривень (том 4, а.с. 238-249).
Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України , як таємне викрадення майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілій.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з обвинувачення підсудного необхідно виключити поставлену в провину підсудному кваліфікуючу ознаку вчинення крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілій.
До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 Примітки до ст.185 КК України у статтях 185,186,189 та 190 цього Кодексу значна шкода визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином аналіз зазначеної нормі права свідчить про те, що визначення значної шкоди насамперед обмежене зазначеними вище рамками суми спричинених потерпілому збитків.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1542-1546 від 26 червня 2013 року, вартість золотого кільця з діамантом, вагою 4,14 г, становить 8226 гривень 25 копійок; золотого хрестика - кулона, вагою 4,12 г, становить 3061 гривень 78 копійок, золотого годинника, вагою 19,47 г, становить 8943 гривень 63 копійок; набору із золотих сережок і кільця, загальною вагою 15,40 г, становить 9217 гривень 50 копійок; золотих сережок, вагою 7,76 г, становить 5055 гривень 84 копійок, а всього сума викраденого майна становить 34505 гривень (том 4, а.с. 238-249).
Відповідно до розділу ХІХ «Прикінцевих положень» Податкового Кодексу України до 31 грудня 2014 року податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року.
У статті 21 Закону України «Про державному бюджеті» в 2011 році був встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну людину з 1 квітня 2011 року по 01 жовтня 2011 року в сумі 911 гривень.
З 1 квітня 2011 року по 1 жовтня 2011 розмір загальної податкової пільги становив 455, 50 гривень. У свою чергу, для кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, значний збиток був у розмірі від 45550 гривень до 136650 гривень
За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).
Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані, що характеризують особу підсудного, обставини вчинення злочину та його наслідки .
Підсудний ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває (том 4 , а.с. 108-110 ), раніше не судимий (том 4 , а.с. 102-104 ), перебуває в шлюбі.
Пом'якшуюших або обтяжуючих покарання обставин, судом не встановлено .
З урахуванням всіх обставин у справі, даних про особу підсудного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, оскільки мета покарання може бути досягнута й без ізоляції підсудного від суспільства, але в умовах здійснення за ним контролю. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню підсудного, а також запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Потерпілої ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в сумі 63700 гривень, пов'язаний з витратами, які вона понесла, коли викуповувала своє золото, закладене ОСОБА_4 та моральну шкоду в сумі 50000 гривень, яка виразилась в моральних стражданнях, пов'язаних з викраденням її майна.
Оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що заявлений цивільний позов потерпілої, як в частині стягнення матеріального, так і стягнення моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1542-1546 від 26 червня 2013 року, вартість золотого кільця з діамантом, вагою 4,14 г, становить 8226 гривень 25 копійок; золотого хрестика - кулона, вагою 4,12 г, становить 3061 гривень 78 копійок, золотих годин, вагою 19,47 г, становить 8943 гривень 63 копійок; набору із золотих сережок і кільця, загальною вагою 15,40 г, становить 9217 гривень 50 копійок; золотих сережок, вагою 7,76 г, становить 5055 гривень 84 копійок, а всього на загальну суму 34505 гривень.
Суд вважає, що саме сума в 34505 гривень є матеріальним збитком, яка була заподіяна потерпілої і яка підлягає стягненню з підсудного.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується заподіяла його обличчям за наявності її вини.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім'ї чи близьких родичів.
Судом встановлено, що підсудним у відношенні потерпілої вчинений умисний злочин середньої тяжкості та було викрадено її майно, вартістю 34505 гривень. У зв'язку зі злочинними діями підсудного потерпіла зазнала також моральні страждання. З урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 10 000 гривень. Суд вважає, що саме така сума відшкодування моральної шкоди відповідає тяжкості перенесених потерпілої страждань.
Судові витрати за проведення оцінки дорогоцінних каменів, а також за проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з підсудного.
Питання про долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року) .
Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України ( в редакції 1960 року ), суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 34505 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ять) гривень та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Речові докази :
- золоте кільце 585 проби, вагою 4,14 г, зі вставкою з прозорого огранованого каменю; золотий хрестик - кулон 585 проби, вагою 4,12 г, зі вставкою з прозорих огранованих каменів; годинник золоті 585 проби, вагою 19,47 г, зі вставкою з прозорих огранованих каменів; набір із золотих сережок і кільця 585 проби, загальною вагою 15,40 г, зі вставкою з прозорих огранованих каменів і непрозорих каменів округлої форми; золоті сережки 585 проби, вагою 7,76 г, зі вставкою з сапфірів і діамантів, що перебувають під збереженій розпискою у потерпілої ОСОБА_2 (том 3, а.с. 126) - залишити потерпілій ОСОБА_2 за належністю.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 2295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 48 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту вручення копії вироку засудженому, для решти - з моменту оголошення.
Суддя