Справа № 2-а-76/ 2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубнової Н.В.
з участю представників
позивача ОСОБА_4.
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, - ОСОБА_2 про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим неправомірними, зобов'язанні зробити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобов'язати УПСЗН Білогірського району АР Крим виплачувати щомісячно допомогу по догляду за кожною дитиною до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач звернулась в УПСЗН Білогірського району АР Крим з письмовою заявою про перерахунок їй щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, які вона повинна була одержувати відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року. Проте, відповідач відмовив їй в цьому, посилаючись на ст.ст.56 ч.2, абзац 3, 71 п.п.7 і 14 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були припинені відповідні норми законодавства і що позбавило позивача можливості реалізувати її законне право на отримання вказаної державної допомоги. У зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року
№ 6-рп/2007 про визнання неконституційними вищезгаданих статей ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», починаючи з 09.07.2007 року, позивачу передбачена щомісячна державна допомога. Вона, як мати дітей віком до трьох років, має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, яка з 09 липня 2007 року повинна складати 463 грн щомісячно на кожну дитину, з 01 жовтня 2007 року - 470 грн і з подальшим підвищенням у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до досягнення дітьми віку - шести років. 13.12.2007 року позивач одержала відмову відповідача про перерахунок допомоги, з чим ОСОБА_1 не згодна, оскільки Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.
Позивач в судове засідання не з”явилась з невідомої суду причини, сповіщена була належним чином, своєчасно.
В судовому засіданні від 18.06.2008 року позивач та її представники позовні вимоги уточнили, а саме:
просили суд визнати неправомірними дії УПСЗН Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дітьми до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01.05.2005 року по 31.10.2007 року у сумі 24396 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що вона була одержувачем допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, як особа, застрахована у системі загальнообов”язкового державного соціального страхування.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, надіслав заяву, в якій просить суд слухати справу у їх відсутність.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_2., в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належним чином, своєчасно.
В судове засідання від 18.06.2008 року надіслав позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача відносно відмови у добровільному порядку відшкодувати шкоду, нанесену внаслідок дій законодавства, визнаного неконституційним; стягнути з відповідача на його користь недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01 грудня 2007 року по 01 березня 2008 року у сумі 2344 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що він є батьком двох дітей, був одержувачем допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у період з листопада 2007 року по березень 2008 року. Відповідач протягом 2007 року виплачував допомогу на дітей у розмірі, встановленом ЗУ “Про Державний бюджет на 2007 рік”, положення якого обмежували розмір державної допомоги, встановленої ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” і які були визнані Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп неконституційними.
Суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у відсутність позивача, третьої особи та представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 25.07.2008 року позов підтримали. При цьому, пояснили суду, що ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року прийнятий з порушенням вимог Конституції України, що тягне порушення прав позивача та третьої особи, а тому слід застосовувати безпосередньо Конституцію України.
Представник відповідача в запереченні позов не визнав, суду пояснив, що УПСЗН при призначенні позивачу допомоги керувалось ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2005 рік, 2006 рік, 2007 рік», Постановою Кабинету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 зі змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 900, яка втратила силу на підставі Постанови КМУ від 22.02.2008 року № 57 «Питання призначення та виплати допомоги сім»ям з дітьми». У відповідності з Конституцією України будь-які витрати держави на суспільні потреби, а також їх розмір і цільовий напрям визначає Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік. Норми цього закону є приорітетними відносно ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”. У 2005 році в період з 01 травня по 31 грудня 2005 року відповідачем була призначена і виплачена позивачу державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченом пунктом 3 розділу VIII “Прикінцевих положень” ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”. У 2006 році позивачу була виплачена допомога по догляду за дитиною у відповідності з вимогами ЗУ “Про Державний бюджет на 2006 рік”. За період з січня 2007 року по 08 липня 2007 року позивачу була виплачена допомога у відповідності з вимогами ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, доповнюючому різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб і середньомісячним сукупним доходом сім”ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але, не менш 90 грн для незастрахованих осіб і не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів держави і здійснює фінансову діяльність на підставі вимог Бюджетного кодексу України, тобто в суворій відповідності з Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Позивач є особою, застрахованою у системі загальнообов”язкового соціального страхування. Позивачу була призначена допомога на дитину у відповідності з діючим законодавством, тому, вимоги позивача відносно стягнення з відповідача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.05.05 року по 31.10.2007 року у сумі 24196 грн є необгрунтованими. З листопада 2007 року по березень 2008 року, у зв”язку з виходом на роботу позивача, одержувачем допомоги на дітей був чоловік позивача - ОСОБА_2. Позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги, не прийнятий до уваги той факт, що з 01.01.2008 року вступив у дію ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і встановлений інший розмір допомоги по догляду за дитиною додосягнення нею трирічного віку, який не відповідає заявленим позовним вимогам, а саме: в розмірі, равному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн. Норми законодавства, згідно яких були внесені зміні в ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, не визнані неконституційними. Вважає, що немає підстав для задоволення позову.
Суд, заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст.15 «ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.2001 року
№ 2334-III з подальшими змінами і доповненнями, де, зокрема, вказане Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Позивач та третя особа мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6, 7). Згідно довідки Кримськорозівськоїської сільської ради від 13.12.2007 року № 951, дитина знаходиться на утриманні позивача (а.с. 10). Відповідач в добровільному порядку не виплачує у встановленому законом розмірі державну допомогу по догляду за дитиною, мотивуючи відмову відсутністю грошових коштів і тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені такі виплати (а.с. 8-9, 16, 41-44, 50-52). Позивач працює з 29.10.2007 року (а.с. 49).
Згідно з вимогами ст. 5 ч.1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», усі види державної допомоги сім”ям з дітьми, крім допомоги у зв”язку з вагітністю та пологами, жінкам, зазначеним у ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків - тобто відповідач по справі.
Доводи відповідача суперечать вимогам Рішення Конституційного Суду України від
09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається, як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
пункт 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У даному Рішенні Конституційного Суду України вказано, що згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Принципи соціальної держави втілено в ратифікованих Україною міжнародних актах, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, та в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов”язків по виплаті спірної допомоги в 2007 році в повному об'ємі не може бути взято судом до уваги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року, який набрав законної сили з 01 січня 2008 року і, згідно зі ст.2 Прикінцевих положень цього закону, буде діяти до 31.12.2008 року, були внесені зміни і доповнення в деякі закони, в тому числі в ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де вказаний інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У відповідності з вимогами ст.150 ч.3 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов”язковими до виконання на территорії України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У п.4 Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, звернута увага Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, 38 ч.2 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Державний бюджет України. Згідно з вимогами ст. 22 ч.3 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Посилання відповідача на пункт 3 розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", суд вважає неспроможним у зв"язку з тим, що в цьому пункті є посилання на ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, що визнано Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року " 6-рп/2007 неконституційним, а саме: Закон України “Про Державний бюджет України на відповідний рік” не може вносити зміни в інші закони та зупиняти їх дію. Зазначені відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами і не можуть суперечити законам України, які мають вищу юридичну силу.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача та третьої особи відносно визнання неправомірними дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, слід задовольнити за період з 09.07.2007 року по 31.10.2007 року, тобто з моменту вступу в дію Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року “ 6-рп/2007 року і до моменту вихода на роботу позивача; відносно вимог ОСОБА_2 слід задовольнити за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, що передбачено ст.152 Конституції України.
Вимоги позивача та третьої особи про стягнення з відповідача на їх користь недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відносно ОСОБА_1. за період з 01 травня 2005 року по 31 жовтня 2007 року у сумі 24196 грн (а.с.67), відносно ОСОБА_2 - за період з 01 грудня 2007 року по 01 березня 2008 року у сумі 2344 грн (а.с.70), суд вважає за необхідне задовольнити частково: відносно ОСОБА_1. за період не з 01 травня 2005 року по 31 жовтня 2007 року, а за період з 09 липня 2007 року по 31 жовтня 2007 року у сумі 4320 грн, відносно ОСОБА_2 - за період не з 01 грудня 2007 року по 01 березня 2008 року у сумі 2344 грн, а за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 760 грн, оскільки положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 - 2006, 2008 роки” відносно нарахування і виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, не були визнані неконституційними.
В задоволенні решти вимог позивачу та третьої особі слід відмовити.
Керуючись Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст.9 -12, 17, 71, 72, 99 ч.2, 94 ч.3, 128, 160 ч.3, 162, 167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, за період з 09.07.2007 року по 31.10.2007 року; відносно ОСОБА_2 - у виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 жовтня 2007 року на двох дітей у сумі 4320 грн; на користь ОСОБА_2 - за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року на двох дітей у сумі 760 грн.
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні решти вимог.
Стягнути держмито на користь держави по вимогам ОСОБА_1: з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим в сумі 43,20 грн, з ОСОБА_1 - в сумі 197,80 грн; по вимогам ОСОБА_2: з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим - в сумі 07,60 грн, з ОСОБА_2 - в сумі 43,40 грн.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з моменту проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий