Копія
Справа № 2-а-136/
2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Лущеко Л.Г.
при секретарі - Бубнової Н.В.
з участю представників позивача - ОСОБА_2.,ОСОБА_3.
представника відповідача - Гайдарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови у виплаті позивачу в 2007 року щорічної разової допомоги, приуроченої до “Дня Перемоги” в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком у сумі 4100 грн; стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму щорічної разової допомоги до “Дня Перемоги” у розмірі 3650 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що він має статус інваліда війни першої групи. В травні 2007 року УПСЗН, згідно ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до “Дня Перемоги” позивачу було перераховано 450 грн. Між тим, згідно зі ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», УПСЗН повинно було йому виплатити щорічну разову допомогу не 450 грн, а 10 мінімальних пенсій за віком на загальну суму 4100 грн (тобто 410х10).
Таким чином, відповідач порушив вимоги названого закону та не доплатив позивачу 3650 грн, чим порушив Конституційні права позивача.
Рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 року від 09.07.2007 року, ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою була передбачена виплата вказаної допомоги у розмірі 450 грн, визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Згідно відповіді Міністерства праці та соціальної політики АР Крим, виплата вказаних коштів у розмірі 450 грн обмежена бюджетним законодавством і гроші на виплату цієї допомоги ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені.
Позивач у судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належно та своєчасно.
З урахуванням думки представників позивача та представника відповідача, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність позивача за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що з даних питань УПСЗН керувався ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до Конституції України, будь-які витрати держави на суспільні потреби, а також їх розмір та цільовий напрям визначає виключно Законом України “Про Державний бюджет” на відповідний рік. Норми цього закону є пріоритетними по відношенню до інших законів, у тому числі і до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, ст. ст. 77 п.18, 71 п.13 Законів України «Про Державний бюджет» відповідно на 2006, 2007 років, припинена дія ст. ст. 12,13,14.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів держави і здійснює фінансову діяльність на підставі вимог Бюджетного кодексу України, тобто в суворій відповідності із ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» на підставі Паспортів бюджетних програм.
Засоби, що перевищують вказані виплати, не передбачені державним бюджетом і кошторисними призначеннями на рік, тому, їх виплата буде кваліфікована, як не цільове використовування коштів державного бюджету України.
Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і підлягаючим задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХII з подальшими змінами, щорічно, до 05 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Позивач є інвалідом війни першої групи, що підтверджується копією посвідчення
№ 432335 (а.с. 3). Відповідач в добровільному порядку відмовляє позивачу у доплаті до разової грошової допомоги у сумі 3650 грн, мотивуючи відмову відсутністю грошових коштів і тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені такі виплати (а.с. 5-6, 16). Проте, доводи відповідача суперечать вимогам рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) такі положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як пункт 13 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини п”ятої статей 12, 13, 14 та 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту».
У даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Принципи соціальної держави втілено в ратифікованих Україною міжнародних актах, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, та в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов”язків по виплаті спірної допомоги в повному об'ємі не може бути взято судом до уваги.
Крім того, на підтвердження своїх вимог, позивач надав суду копію постанови Феодосійського міського суду АР Крим від 06.12.2007 року та копію ухвали Київського Апеляційного Адміністративного Суду від11.12.2007 року, які набрали законної сили і якими розв"язані аналогічні спори (а.с.19-21).
На підставі викладеного, керуючись ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року
№ 6-рп/2007, ст.ст.9-12, 17, 99 ч.2, 128, 162, 167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати ОСОБА_1 в 2007 року щорічної разової допомоги, приуроченої до Дня Перемоги в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком у розмірі 4100 грн .
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги у розмірі 3650 грн.
Стягнути держмито з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим на користь держави у сумі 51 грн.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з моменту проголошення постанови. Апеляція подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий п/г
З оригіналом згідно. Суддя
Білогірського районного суду Л.Г. Лущеко
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Білогірського районного суду Л.Г. Лущеко