Судове рішення #3406055

 

Справа № 2-а-115

2008 року

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

            02 липня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -                                                           судді Лущеко Л.Г.

при секретарі -                                                                    Меджитової Л.С.

 

з участю  позивача   -                                                         ОСОБА_1

його представника                                                             ОСОБА_2.

представника відповідача                                                   Пояркової Т.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим щодо скасування рішення 9 сессії 5 скликання Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим,

ВСТАНОВИВ:

 

позивач просить суд скасувати рішення № 204 від 14.03.2007 року 09 сесії п”ятого скликання Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим в частині продажу комунального майна за адресою:АДРЕСА_1 площею 35,18 кв.м.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.03.2007 року на дев”ятої сесії п”ятого скликання Білогірської міської ради АР Крим прийняте рішення щодо продажу комунального майна, в тому числі по АДРЕСА_1 площею 35,18 кв.м, яке знаходиться в оренді у приватного підприємця ОСОБА_3 Однак, частина нерухомого майна площею 68,2 кв.м за вищевказаною адресою належить громадянину ОСОБА_1. на праві власності.

Згідно п.30 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97 - ВР від 21.05.1997 року виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання стосовно прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до ст.3 ЗУ “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” № 2171-ХІІ від 06.03.1992 року, приватизація об”єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу або продажу на аукціоні чи за конкурсом.

Згідно з ч.1 ст.11 вищевказаного закону, викуп застосовується щодо об”єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні чи за конкурсом; включених до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності ЗУ “Про оренду державного майна”. Позивачу та його представнику невідомо про проведення будь-яких аукціонів та  конкурсів з питань приватизації нерухомого майна площею 35 кв.м, розташованих за адресою:АДРЕСА_1.

Порядок викупу об”єкта приватизації визначається Фондом державного майна України. Пункт 2.4 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об”єктів малої приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1511 від 30.07.1998 року, передбачає, що викуп об”єктів малої приватизації застосовується згідно з частиною 2 статті 20 ЗУ “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” та зі статтею 11 ЗУ “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Частина 2 ст.20 ЗУ “Про особливості приватизації майна в агропромисловому коплексі” № 290/96-ВР  від 10.07.1996 року зовсім не містить відомостей про приватизацію майна шляхом викупу, який хоча б приблизно підходив до ситуації із нерухомістю, що хотів придбати громадянин ОСОБА_1. За таких обставин у громадянина ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4. є рівні права щодо здійснення приватизації нерухомості, отже рішення № 205 від 14.03.2007 року, прийняте на 09 сесії п”ятого скликання Білогірської міської ради, не відповідає нормам чинного законодавства та суттєво обмежує певні конституційні права.

У судовому засіданні позивач та його представник свої вимоги підтримали.

            У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися|обертатися| особа|обличчя|, яка вважає|лічить|, що порушені її права, свободи і інтереси у сфері публічно-правових відносин. Свій матеріально-правовий інтерес позивач обгрунтовує правом власності на інші нежилі приміщення|помешкання| площею|майданом| 68,2 кв.м і рівною можливістю, разом з|поряд з| ОСОБА_4., брати участь у викупі нежилих приміщень|помешкань| площею|майданом| 35 кв.м в тій же будівлі. Оспорене|заперечувати| позивачем рішення|розв'язання| не порушує його прав і законних інтересів по наступних|слідуючих| підставах: оспореним|заперечувати| рішенням|розв'язанням| затверджений лише перелік об'єктів, що підлягають продажу, без вказівки способу приватизації (викуп, аукціон або конкурс), який пізніше був визначений іншим рішенням Білогірської міської ради|поради| від 05.09.2007 року № 270. З|із| оспорюваного рішення|розв'язання| не вбачається, що ОСОБА_4 дозволений викуп нежилих приміщень|помешкань| площею|майданом| 35 кв.м, про що затверджує|стверджує| позивач. Крім того, на момент ухвалення|прийняття| рішення № 204 від 14.03.2007 року позивач ще не був|з'являвся| власником нежилих приміщень|помешкань| площею|майданом| 68,2 кв.м в тій же будівлі. Правочин купівлі-продажу позивачеві вказаних приміщень|помешкань| визнаний дійсним і за ним визнано право власності на приміщення|помешкання| тільки|лише| рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 31.10.2007 року (справа|річ| № 2-1194/2007 г), яке вступило в законну силу 12.11.2007 року. Згідно ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувальника|покупця| з моменту|із моменту| такого посвідчення або з моменту|із моменту| вступу до законної сили рішення суду про визнання|зізнання| договору, не засвідченого|посвідчувати| нотаріально, дійсним. Крім того, посилання|заслання| позивача на частину|частку| 2 ст.20 ЗУ «Про| особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» є|з'являється| необгрунтованим, оскільки згідно ст.1 цього закону, його дія розповсюджується|поширюється| лише на приватизацію майна підприємств, для яких основними видами діяльності є|з'являється| виробництво сільськогосподарської продукції, продукції рибного і лісового господарства, їх переробка і реалізація, виконання робіт і надання|виявлення| послуг сільськогосподарськими товаровиробниками, до яких відповідач не належить. Просить суд|прохає| відмовити позивачеві в задоволенні позову.

            Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову по таким підставам.

Позивач та його представник просять суд скасувати рішення № 204 від 14.03.2007 року 09 сесії п”ятого скликання  Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим в частині продажу комунального майна за адресою:АДРЕСА_1 площею 35,18 кв, мотивуючи його таким, що порушує права і законні інтереси позивача, який також має право на викуп нежитлового приміщення розміром 35 кв.м, яке знаходиться в оренді у приватного підприємця ОСОБА_4., приводять норми законодавства, яким регулюється порядок приватизації невеликих державних підприємств. Позивач не згоден з рішенням № 204 від 14.03.2007 року, вважає його таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та суттєво обмежує певні конституційні права, які саме, не вказує.

Суд вважає, що рішення Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим 09 сесії п”ятого скликання № 204 від 14.03.2007 року прийняте в межах компетенції міської ради, воно не суперечить вимогам ст.26 ч.1, п 30 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, воно не порушує прав позивача, оскільки в ньому йде мова про затвердження переліку комунального майна, припускаємого до продажу у 2007 році (а.с.6), а не про укладення правочину купівлі - продажу майна, як вказує позивач та його представник у своїх вимогах. Рішенням визначений перелік майна, яке припускалось до продажу у 2007 році, тобто рішення діяло на період 2007 року. Позивач звернувся до суду 12.02.2008 року. Згідно рішення Білогірського районного суду від 31.10.2007 року за позивачем було визнане право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-29). На момент прийняття рішення № 204 від 14.03.2007 року вказані нежитлові приміщення належали Білогірській міській раді АР Крим (а.с.27).

            На підставі викладеного, та керуючись ст.26 ч.1, п.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 9-12, 17, 71, 158 ч.1, 159, 163, 167, 171 ч.1 п.2, ч.2, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

 

            позов залишити без задоволення.

            Відмовити ОСОБА_1 представнику позивача ОСОБА_2 в задоволенні позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 до Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим щодо скасування рішення 09 сесії п”ятого скликання Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим  від14.03.2007 року № 204.

            На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Білогірський районний суд АР Крим.

 

Головуючий                                                            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація