Справа|річ| № 2-а-112/2008 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2008 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого                                                            судді Лущеко Л.Г.

при секретарі                                                                       Бубнової Н.В.

за участю позивача                                                              ОСОБА_1

представника позивача                                                       ОСОБА_2.,  

представника відповідача                                                    Немеша С.М.,

            розглянувши|розглядувати| у відкритому|відчиняти| судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу|річ| за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду|фундації| України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання|зізнання| дій Управління Пенсійного фонду|фундації| України (далі - УПФУ) в Білогірському районі Автономної Республіки Крим не правомірними, зобов'язанні зробити|вчинити| певні дії

ВСТАНОВИВ:

позивач просить|прохає| суд визнати неправомірними дії УПФУ в Білогірському районі АР Крим щодо|відносно| відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком; зобов'язати УПФУ в Білогірському районі АР Крим призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком.

Свої вимоги мотивує тим, що він звертався|обертався| до відповідача із|із| заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки він працював  у період з 28.02.1977 року до 08.04.1996 рік у Державному підприємстві дослідного господарства “Кримська Роза” інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН (далі - підприємство) на посаді слюсаря, що передбачало роботи, пов”язані з обслуговуванням і контролем  за роботой технологічного обладнання, яке використовувалось у процесі при олійноекстракційному виробництві. В подальшому, в залежності від умов праці, наказом по підприємству від 14 травня 1990 року № 124, що підтверджується записом в трудовій книжці під № 11, назва вказаної професії була змінена на апаратчик, у відповідності з діючими на той момент загальноспільним класіфікатором професій, посад і таріфних разрядів (186016), єдиним таріфно- кваліфікаційним довідником робіт та професій робочих, довідником кваліфікаційних характеристик професій робітників з моменту введення технологічного процесу, тобто|цебто| виконував роботу, передбачену Списком № 2 виробництв, робіт, професій|, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Надана відповідачу довідка, уточнююча  особливий характер роботи, містить свідчення про його зайнятість на роботах, пов”язаних з особливим характером праці на посаді апаратчика олійноекстракційного виробництва, що передбачено Списком № 2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173 протягом 15 років, що відповідає записам у трудовій книжці і підтверджує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за віком.

Проте|однак|, відповідач відмовив йому в призначенні пільгової пенсії за віком.

Вважає|лічить|, що дії відповідача неправомірні.

             У судовому засіданні позивач і його представник свої вимоги підтримали.       Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцевих положень»  ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 - IV),  пенсійне забезпечення застрахованих осіб, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за наслідками атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно окремому законодавчому акту через професійні і корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди, вищезгаданим особам пенсії призначаються по нормам Закону № 1058 - IV, у разі досягнення пенсійного віку і наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ від 05.11.91 року № 1788-Х11 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон). Згідно ст.13 ч.1 пункту «б» Закону, право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України і за наслідками атестації робочих місць.

            Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи|речі|, оглянувши|обдивлятися| пенсійну справу|річ|, вважає|лічить|, що вимоги ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.ст.13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.13 ЗУ «Про| загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і позов слід задовольнити по наступних|таких| підставах.

Як пояснили сторони в судовому засіданні, позивач тривалий час працював в Державному підприємстві дослідного господарства “Кримська Роза” інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН, на посаді слюсаря,що передбачало роботи, пов”язані з обслуговуванням і контролем  за роботой технологічного обладнання, яке використовувалось у процесі при олійноекстракційному виробництві. В подальшому, в залежності від умов праці наказом по підприємству від 14 травня 1990 року № 124, що підтверджується записом в трудовій книжці під № 11 (а.с.7-8; а.с.20-21 пенс.справи), а також уточнюючою довідкою підприємства від 21.01.2007 року № 4, в якій вказано, що позивач працював на посаді апаратчика олійноекстракційного виробництва (а.с.9; а.с.6 пенс.справи).  З|із| матеріалів справи|речі| убачається, що позивач працював на посаді апаратчика олійноекстракційного виробництва, що підтверджене актом № 16 перевірки достовірності даних по заробітній платі (стажу), наданих в Управління ПФУ в Білогірському районі АР Крим для призначення пенсії за ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , з якого вбачається, що ОСОБА_1 працював на підприємстві з 05.04.1976 року, зокрема, слюсарем 2 розряду з 28.03.1977 року (наказ № 44 від 23.03.1977 року); згідно наказу по підприємству від 14.05.90 року за № 124, вказано, що вважати слюсарів, токарів цеху переробки ефіроолійної сировини до робочих екстракційного виробництва згідно Списку 2 розділу XXIV підпункту 2, а також внести зміни в записи трудових книжок слюсарям - апаратчикам екстракційного цеху зі слідуючою  формуліровкою: “ апаратчик екстраційного цеху”, стаж роботи вважати по цій професії, починаючи з року введення цього процесу, тобто з 1950 року; звільнений позивач з роботи з 08.04.1996 року (а.с.31-32; а.с.13 пенс.справи). Відповідач відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком  (а.с. 10-11). Різночитання у наказах стосовно праці ОСОБА_1 на підприємстві не є його виною, ОСОБА_1 надав суду докази, підтверджуючи його вимоги.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст.13 ЗУ «Про| загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9-12, 17, 71, 99 ч.2, 162, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ|постановляв|:

            позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду|фундації| України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання|зізнання| дій Управління Пенсійного фонду|фундації| України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим не правомірними, зобов'язанні зробити|вчинити| певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду|фундації| України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим щодо|відносно| відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду|фундації| України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим  призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком.

            На постанову|постанову| може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з моменту|із моменту| проголошення постанови|постанови|. Апеляція подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим.

            Головуючий