Справа № 2-а-110/ 2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубнової Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим неправомірними, зобов'язанні зробити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення ( далі - УПСЗН) Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобов'язати УПСЗН Білогірського району АР Крим виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач звернулась в УПСЗН Білогірського району АР Крим з письмовою заявою про перерахунок їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, які вона повинна була одержувати відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року. Проте, відповідач відмовив їй в цьому, посилаючись на ст.ст.56 ч.2, абзац 3, 71 п.п.7 і 14 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були припинені відповідні норми законодавства і що позбавило позивача можливості реалізувати її законне право на отримання вказаної державної допомоги. У зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 про визнання неконституційними вищезгаданих статей ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», починаючи з 09.07.2007 року, позивачу передбачена щомісячна державна допомога. Вона, як мати дитини віком до трьох років, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка з 09 липня 2007 року повинна складати 463 грн щомісячно, з 01 жовтня 2007 року - 470 грн і з подальшим підвищенням у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до досягнення дитиною віку - шести років. 21.09.2007 року позивач одержала відмову відповідача про перерахунок допомоги, з чим ОСОБА_1 не згодна, оскільки Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, надіслав заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність.
Суд, з урахуванням думки позивача, вважає за можливе слухати справу у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Представник відповідач в своєму запереченні позов не визнав, суду пояснив, що УПСЗН при призначенні позивачу допомоги керувалось ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Постановою Кабинету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, доповнюючому різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб і середньомісячним сукупним доходом сім”ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але, не менш 90 грн для незастрахованих осіб і не менш 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вважає, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» є приорітетним відносно ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”. УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів держави і здійснює фінансову діяльність на підставі вимог Бюджетного кодексу України, тобто в суворій відповідності з ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Позивач є особою, застрахованою у системі загальнообов”язкового соціального страхування і на неї розповсюджувалась дія Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 “Про деякі питання призначення та виплати допомоги сім”ям з дітьми”, яка втратила силу тільки з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 року № 57. Вважає, що позивачу була призначена допомога на дитину у відповідності з діючим законодавством.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст.15 «ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.2001 року
№ 2334-III з подальшими змінами і доповненнями, де, зокрема, вказане Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Позивач має дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6). Згідно довідки Вішенської сільської ради від 28.01.2008 року № 98, дитина знаходиться на утриманні позивача (а.с. 9). Відповідач в добровільному порядку не виплачує у встановленому законом розмірі державну допомогу по догляду за дитиною, мотивуючи відмову відсутністю грошових коштів і тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені такі виплати (а.с. 7, 15, 22).
Згідно з вимогами ст. 5 ч.1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», усі види державної допомоги сім”ям з дітьми, крім допомоги у зв”язку з вагітністю та пологами, жінкам, зазначеним у ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків - тобто відповідач по справі.
Доводи відповідача суперечать вимогам Рішення Конституційного Суду України від
09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається, як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
пункт 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У даному Рішенні Конституційного Суду України вказано, що згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Принципи соціальної держави втілено в ратифікованих Україною міжнародних актах, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, та в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов”язків по виплаті спірної допомоги в 2007 році в повному об'ємі не може бути взято судом до уваги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року, який набрав законної сили з 01 січня 2008 року і, згідно зі ст.2 Прикінцевих положень цього закону, буде діяти до 31.12.2008 року, були внесені зміни і доповнення в деякі закони, в тому числі в ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де вказаний інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У відповідності з вимогами ст.150 ч.3 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов”язковими до виконання на территорії України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У п.4 Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, звернута увага Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, 38 ч.2 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Державний бюджет України.
Зазначені відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами і не можуть суперечити законам України, які мають вищу юридичну силу.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача відносно визнання неправомірною відмови Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років слід задовольнити за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто з моменту вступу в дію Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року “ 6-рп/2007 року, що передбачено ст.152 Конституції України.
З 01.01.2008 року вступив в законну дію ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року, положення якого не визнані неконституційними, тому, вимоги позивача відносно зобов'язання Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим виплачувати ОСОБА_1 щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, слід задовольнити у розмірі, передбаченому ст.15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
На підставі викладеного, керуючись Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст.9 -12, 17, 71, 72, 99 ч.2, 128, 160 ч.3, 162, 167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим виплачувати ОСОБА_1 щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст.15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з моменту проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий