Справа №11а-1033 2006 року.                    Головуючий у 1-й інстанції - Франько М.Я.

Категорія - ст. 185 ч.З, ст. 121 ч.2                                                 Доповідач - Бевз Ю.Л.

КК України.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року.

Судова палата  у  кримінальних  справах  апеляційного  суду  Кіровоградської області  в

складі:

Головуючого - судді Бевза Ю.Л.

Суддів - Коротченко В.В., Новіцького Е.Й.

За участю прокурора - Тороус О.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи та потерпілого ОСОБА_1, на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року, якою справа за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя міста Олександрії, Кіровоградської області, обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ст.185 ч.З, та ст.121 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця і жителя міста Олександрії, Кіровоградської області, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України,

- повернута на додаткове розслідування.

ОСОБА_3., і ОСОБА_2обвинувачується в тому, що 19.03.2006 року, близько 20-ї години, вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків, умисно, шляхом нанесення ударів кулаками та ногами, заподіяли потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді переломів 6-8 ребер зліва з пошкодженням легеневої тканини і діафрагми гемопневмотораксу, садин, крововиливів на тілі потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні 11.12.2005 року, за попередньою змовою з ОСОБА_4 крадіжки майна ОСОБА_1 на суму 970 грн.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказав, що підсудним пред'явлено не конкретне обвинувачення, чим порушено їх право на захист, а саме не конкретизовані дії під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, так як не вказано, хто з них та у який спосіб заподіяв які саме ушкодження.

В апеляціях прокурора і потерпілого ставиться питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки повернення справи на дослідування є безпідставним. Органом досудового слідства в повній мірі встановлені обставини справи і розмежувати, які конкретно тілесні ушкодження потерпілому спричинено кожним з підсудних не можливо.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора і потерпілого по справі підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.   .

Згідно п.8 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи органом досудового слідства, з метою встановлення обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, були допитані обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3., сам потерпілий ОСОБА_1, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, проведено очну ставку між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, проведено відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_1, проведено дві судово-медичні експертизи, остання з яких вказує на те, що потерпілому було нанесено не менше 15 локальних ударів і відокремити тілесні ушкодження по ступеню тяжкості між обвинувачуваними неможливо.

Дійшовши до висновку про неповноту досудового слідства, суд у своїй постанові не вказав, яким чином ця неповнота повинна бути усунена в ході досудового розслідування та не мотивував чому саме ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Повертаючи справу на додаткове розслідування суд не вирішив питання відносно запобіжних заходів підсудним ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Вказані істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, що відповідно до вимог ст.374 КПК України є підставою для скасування постанови і направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати вказане, повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи та потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року по справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.185 ч.З і ст.121 ч.2 КК України та ОСОБА_3 за ст.121 ч.2 КК України - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.