ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.07.2006 року Справа № 16/202
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Семендяєвої І.В.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
та за участю
представників сторін:
від позивача представник за довіреністю Волков М.М.,
довіреність №8 від 15.01.2006;
від відповідача начальник юридичного відділу
Веретенников А.М., довіреність №33-21
від 31.03.2006;
розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанський завод гумових технічних
виробів”, м.Лисичанськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.06.2006
по справі №16/202 (суддя–Шеліхіна Р.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Техносбит”, м.Сєвєродонецьк
Луганської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанський завод гумових технічних
виробів”, м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 132531 грн. 48 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Техносбит”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області про стягнення 132531 грн. 48 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.06.2006 позов задоволений.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 02.06.2006 відкрите акціонерне товариство „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального права України.
Позивач відзивом №б/н від 06.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обгрунтованим.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.06.2006 по справі №16/202 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Баннова Т.М. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України встановлені підстави виникнення цивільних і господарських зобов’язань, до яких у тому числі віднесені договори та інші правочини.
Стаття 205 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено вчинення правочину в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах та інше і цей документ підписаний стороною.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом №0с-17-253 від 28.08.2003 з проханням поставити товари –продукцію виробничо-технічного призначення на суму 132531 грн. 48 коп. і гарантував його оплату.
Позивач на прохання відповідача поставив товар –продукцію виробничо-технічного призначення –на суму 132531 грн. 48 коп. Відповідач отримав продукцію від позивача, що підтверджується накладною позивача на відпуск товару від 26.08.2003 №0820/Бю та довіреністю відповідача на отримання товару серії ЯЖД від 26.08.2003 №362888.
Відповідач не сплатив вартість отриманого товару, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути на свою користь вартість поставленої відповідачу продукції у сумі 132531 грн. 48 коп.
Відповідач заперечує проти позову з підстав того, що він не уклав письмового договору на поставку продукції, а відповідно до цього –відповідач не зобов’язаний сплачувати вартість отриманого ним товару, що є і підставою апеляційної скарги.
Враховуючи приписи ст.11, 205, 207 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України між позивачем та відповідачем відбувся правочин, відповідаючий загальним засадам цивільного законодавства – одна сторона (відповідач) звернулася до другої сторони з проханням про поставку конкретного товару, а друга сторона поставила необхідний відповідачу товар через його представника за довіреністю.
Відповідно до приписів ст.509 Цивільного кодексу України у відповідача з моменту отримання товару по накладній №0820/Бю від 26.08.2003 виникло зобов’язання по його оплаті.
Статтею 530 Цивільного кодексу встановлено, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати його у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Позивач листом №77 від 30.11.2005 у відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України пред’явив відповідачу вимогу на оплату отриманого ним товару за накладною №0820/Бю від 26.08.2003, яку відповідач не виконав.
Таким чином, у відповідача виник обов’язок по сплаті отриманого товару та відповідальність за невиконання цього обов’язку.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 02.06.2006 по справі №16/202 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –відкрите акціонерне товариство „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.06.2006 по справі №16/202 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.06.2006 по справі №16/202 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя І.В. Семендяєва
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- господарському суду Луганської області
5- до наряду