Справа № 22-2779/06                                         Головуючий у І інстанції Широкоряд Р.В.

Категорія 24                                                  Доповідач Єгорова C.M.

УХВАЛА

іменем України

28 листопада 2006 року               колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого     Вербицького B.C.

суддів:               Єгорової C.M.

Дуковського О.Л.

при секретарі    Березовській І.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Світловодської державної районної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, позивачів, їхнього представника, вивчивши матеріали справи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

          В лютому 2006    року  ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з  позовом до ОСОБА_1, Світловодської державної районної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно. Посилались на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  ОСОБА_4.   Вони   та   відповідач   є   спадкоємцями   першої   черги   за   законом: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 та ОСОБА_1- сини померлого.

          Після його смерті ОСОБА_2 залишилась проживати в спадковому будинку в АДРЕСА_1, який за   договором купівлі-продажу від 28 липня 1959 р. був придбаний у ОСОБА_5  ними під час перебування в зареєстрованому шлюбі, а сини брали участь в управлінні спадковим  майном.  Позивачі  не  подавали до  нотаріальної контори  заяв  про прийняття спадщини, але вважали, що як спадкоємці по закону фактично прийняли спадщину. Відповідач звертався до нотаріальної контори з такою заявою і йому ІНФОРМАЦІЯ_2   було видане свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Гагаріна, що знаходиться на території Захарівської сільської ради, розміром 5,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належить спадкодавцю на підставі сертифіката; грошового вкладу з належними відсотками та компенсаціями. Позивачі вважали, видача такого свідоцтва на ім"я відповідача порушує їхні права, тому просили визнати його частково недійсним,  залишити за ОСОБА_1 право власності на частину спадкового майна - на частину вказаної земельної ділянки розміром 1,2375 га, частину грошового вкладу - в сумі 1491 грн.26 коп., а за ОСОБА_2 визнати право власності на спадковий будинок, частину земельної ділянки розміром 2,75 га , грошового вкладу - 4410,51 грн., за ОСОБА_3- визнати право власності на спадкове майно - на частину вказаної земельної ділянки розміром 1,2375 га, частину грошового вкладу - в сумі 1491 грн.26 коп.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року позов задоволений частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_2 за НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 про право на грошовий вклад та майновий пай. Визнано право на спадщину на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Гагаріна, що знаходиться на території Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, розміром 5,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення "меж цієї частки в натурі (на місцевості), права на грошовий вклад з належними відсотками та компенсаціями, що зберігається в філії відділення Ощадного банку №3069/041 с.Глинськ Світловодського району на рахунку НОМЕР_2, в рівних частинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду як незаконного та ухвалення нового рішення про відмову в позові. Зазначається, що рішенням порушено його права як спадкоємця, судом не було належним чином перевірено доводи позивачів, висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам цивільного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, позивачів, їхнього представника, які проти неї заперечували, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з того, що відповідач у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 і відповідно на законних підставах отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну частку пай та грошовий вклад, позивачка ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину, тому що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідач ОСОБА_3 не прийняв спадщину, тому що з заявою про це до нотконтори не звертався, в будинку на час відкриття спадщини не проживав і підстав для поновлення йому строку на прийняття спадщини немає. В зв"язку з цим суд вирішив перерозподілити спадщину між спадкоємцями, які прийняли спадщину. Право власності на спадковий будинок суд визнав за ОСОБА_2, виходячи з того, що вона має право на 1/2 його частину як співвласник померлого, з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі на час придбання будинку, а 1/2 частину будинку успадкувала шляхом фактичного прийняття спадщини. Відповідач з заявою про прийняття спадкової частини будинку до нотаріуса не звертався, тому не має права на цю частину спадщини.

Такі висновки зроблені судом без належного з"ясування обставин справи та перевірки їх доказами, із застосуванням закону, який не поширюється на ці правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи.

       Відповідно до вимог п.4 та п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 1 січня 2004 року) ЦК України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої "Спадкове право" ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (2003 р.) та була прийнята спадкоємцями по закону, тому відповідно до вищезазначених норм до спірних правовідносин необхідно застосовувати правила спадкового права, передбачені ЦК УРСР (1963 p.).

         Згідно ст.548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою чи із застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з дня відкриття спадщини. З урахуванням цієї норми спадкового права суд зобов'язаний був визначити склад та вартість всього спадкового майна, а також осіб які прийняли спадщину у спосіб, передбачений ст.549 ЦК УРСР.

Проте, суд безпідставно усунув від успадкування частини будинку, яка належала у спільній власності з дружиною спадкодавцеві, відповідача, зазначивши, що останній не звертався з такою заявою до нотконтори.

Не були належним чином перевірені судом доводи позивача ОСОБА_3 щодо його фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а також обставини щодо прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_1, який звернувся до нотаріальної контори з такою заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 після спливу встановленого ст.542 ЦК УРСР строку, де вказав що він фактично прийняв спадщину і зазначив, що інших спадкоємців немає.

При вирішенні питання про перерозподіл спадкового майна суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 одержав свідоцтво про право на спадщину, до складу якої входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Гагаріна, що знаходиться на території Захарівської сільської ради, розміром 5,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належить спадкодавцю на підставі сертифіката, а на час звернення позивачів з позовом та розгляду справи судом ОСОБА_2 одержав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 4,95 га з визначенням її місце розташування та меж.

Суд не з"ясував належним чином наявність чи відсутність обставин, на які посилались сторони в своїх вимогах та запереченнях, а також не вірно визначив норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін, що призвело до неправильного вирішення справи.

Підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд визнається та обставина, коли суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції (п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення

суду не може вважатись законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.303, 307, 311 ч.1 п.5, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього дня.