П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Примаченка В.О.
при секретарі судового засідання - Халімендик О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2008 роки,
В С Т А Н О В И В:
Позивач у вересні 2008 року звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем така допомога за 2006 - 2007 роки позивачу не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неповному розмірі. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який призупинив дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просить суд зобов'язати відповідача провести нарахування вказаної соціальної допомоги за 2006-2008 роки 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 3 593 грн. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить задовольнити його в повному обсязі, суду показала, що відповідач порушує вимоги закону, а саме , вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, повинна бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком, яка щорічно встановлюється законом України „Про державний бюджет України”. Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року її пенсійне забезпечення як дитини війни повинне бути збільшене відповідачем на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється законами „Про державний бюджет України” кожний рік. Оскільки Рішенням конституційного суду №6-рп від 09.07.2007 року статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в цій частині визнані не конституційними, а відповідач безпідставно не проводить нарахування та виплату цієї допомоги, просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити недоплачені суми до пенсії з 1 січня 2006 року, за 2007 рік та по 01.10.2008 рік, а також зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати в подальшому у 2008 році вказану допомогу як дитині війни. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, позов задовольнити в повному обсязі та зобов'язати відповідача щомісячно нараховувати до пенсійного забезпечення 30% мінімальної пенсії за віком згідно розмірів мінімальної пенсії, які встановлюються Законами „Про державний бюджет України”, відновити пропущений строк для звернення до суду, так як вона дізналась про порушення своїх прав відповідачем з рішення Конституційного Суду України.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, надавши письмові заперечення стосовно позову, просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, у відсутність представника відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідач позов не визнає, просить залишити його без задоволення, зазначивши, що позивач не має права на отримання за рахунок коштів відповідача названої щомісячної державної допомоги, так як відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за названим законом, тобто застосувати названу норму для розрахунку підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає. Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року не може бути реалізоване через відсутність механізму нарахування та виплати названої допомоги. Тому вимоги позивачки безпідставні, до задоволення не підлягають.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1народження, є дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» з 01.10.1994 року, що не заперечується сторонами. Відповідач всупереч вимогам у 2006-2008 роках не проводив нарахування та виплату додаткової щомісячної державної допомоги позивачу як дитині війни, а у 2008 році проводить таку виплату у розмірі меншому ніж передбачено Законом, чим порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Враховуючи те, що відповідач в письмових запереченнях, які приєднані до справи не наполягає на застосуванні до позовних вимог позивачки наслідків пропущення строків звернення до суду з адміністративним позовом згідно зі ст.100 КАС України, які можуть бути застосовані згідно з вимогами названої статті виключно у разі, якщо одна із сторін наполягає на їх застосуванні, суд вважає, що вимоги позивача про поновлення строків звернення з адміністративним позовом пред'явлені передчасно, а тому названі вимоги слід не розглядати, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії слід розглядати в повному обсязі, починаючи з 01.01.2006 рокую.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.7 названого Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і доплату до пенсії здійснює управління пенсійного Фонду України у м. Біла Церква, яке є відповідачем у справі.
Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією та законами України, а також Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України.
Відповідно до вимог ст.22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Відповідно до ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про державний бюджет України».
Відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб ,які втратили працездатність в розмірі 350 грн. з 01.01.2006 року, 359грн.- з 01.04.2006 року та 366 грн. - з 01.10.2006 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, яка змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, тобто пенсіонера з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн. Визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується для осіб, які втратили працездатність,
Відповідно до ст.. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» для осіб, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум з: 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 482 грн., з 1 липня - 498 грн.. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
За таких обставин вимоги позивача в проведенні перерахунку підвищення до пенсійного забезпечення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідають вимогам Закону, є правомірними.
Відповідно до Конституції України права громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені лише в умовах надзвичайного або воєнного стану, а тому суд вважає, що відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи додаткової пенсії позивачці як дитині війни відповідно до вимог постійно діючого закону - ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має прерогативу в застосуванні при визначенні розміру додаткової соціальної виплати до пенсії, тобто доплата повинна проводитись в розмірі мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатної особи, якою є позивач, діяв неправомірно.
Норми Конституції України являються нормами прямої дії, підлягають застосуванню судом при розгляді спорів, які виникли в зв'язку з порушенням прав громадян, а тому суд вважає, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки» було допущено звуження існуючих гарантій громадян, які є дітьми війни в частині не нарахування згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» додаткової пенсії, а тому при визначенні розміру доплати позивачу відповідач повинен був керуватись виключно вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатної особи відповідно до вимог щодо розмірів прожиткового мінімуму згідно з Законами «Про державний бюджет України» на відповідний рік, а тому позов слід задовольнити.
Крім цього, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення п. 12 ст. 71 з урахуванням ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення виплати підвищення до пенсійного забезпечення дітям війни, до яких відноситься і позивач, визнано неконституційним, що підтверджує, що при нарахуванні підвищення до пенсії позивачу слід застосовувати вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.04.2004 року, а не положення ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, а тому, керуючись принципами законності, верховенства права, суд вважає, що Конституційні права позивачки були порушені відповідачем і в 2006 році.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнані неконституційними положення пункту підпункту 2 п. 41 розділу IІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в редакції, що «дітям війни крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ».
Таким чином суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що перерахунок не може бути здійснений в зв'язку з відсутністю порядку підвищення до пенсійного забезпечення позивача та відсутністю джерел фінансування, так як вказане не може обмежувати реалізацію права позивача на соціальний захист як дитини війни, обмежувати конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, звуження змісту і обсягу цього права шляхом внесення змін до чинних законів не допускається згідно зі ст.22 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Позивачем у судовому засіданні надані докази на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: поясненнями позивача, пенсійним посвідченнями позивача № 147752 з відміткою про те, що позивач є дитиною війни.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 22, 113 Конституції України, ст.6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 6,9,17,89,100, 158-163,185,186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в розмірі згідно з вимогами ст.ст. 65, 62, 58 відповідно Законів України «Про держаний бюджет на 2006, 2007, 2008 роки» починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік, з 01.01.2007 по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 по 01.10.2008 рік.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква з 01.10.2008 року в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у відповідності до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя В.О. Примаченко