Справа № 22ц-1853/2006 Головуючий у першій інстанції -
Крапивний В.І.
Категорія - цивільна Доповідач - Лакіза Г.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва O.K.
суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі: Вареник О.М.
з участю: позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2.,
представника відповідача адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-АВТО", про відшкодування збитків, заподіяних ДТП, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-АВТО", про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У липні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 3 червня 2005 року з вини відповідача, та просив стягнути вартість ремонту мотоцикла, яка складається з вартості робіт -1035,46 грн., вартості деталей та матеріалів - 1377,25 грн., стягнути витрати на проведення авто товарознавчої експертизи - 150 грн., 440 грн. заробітку, втраченого внаслідок перебування його на лікарняному, а також моральної шкоди в сумі 5000 грн., а всього 8002,71 грн.
У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним в якій вважає ОСОБА_1., та просив стягнути 10000 грн. моральної шкоди та 2079,40 грн. матеріальної шкоди.
Рішенням Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 2412 грн. 71 коп. у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 74,40 грн. у відшкодування втраченого заробітку внаслідок ДТП, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 550 грн. у повернення судових витрат по оплаті праці експерта і адвоката, а всього 3537 грн. 11 коп., а також на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 344 грн. 50 коп. у відшкодування витрат по оплаті допомоги адвоката. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про відшкодування моральної та матеріальної шкоди на суму 12079,40 грн. у зв"язку з безпідставністю заявлених позовних вимог. Звільнено ОСОБА_1. та ОСОБА_2. від сплати держмита на користь держави як постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 року, стягнувши з ОСОБА_2. 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат з ОСОБА_1. по оплаті допомоги адвоката в розмірі 394,50 грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін. Свої вимоги мотивує тим, що він просив стягнути спричинену відповідачем моральну шкоду у розмірі 5000 грн., але поза увагою суду пройшло те, що внаслідок скоєного відповідачем ДТП позивач отримав нервовий стрес, тривалий час не міг прийти в себе, отримав тілесні ушкодження, вимушений був проходити лікування, вимушений був позичати гроші для ремонту пошкодженого мотоцикла. ОСОБА_1. не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь відповідача витрат по оплаті допомоги адвоката, оскільки відповідачу відмовлено в задоволенні позову.
У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 року, відмовивши ОСОБА_1. в позові і задовольнити позов ОСОБА_2. Свої вимоги мотивує тим, що суд, стягуючи з нього 2412,71 грн. у відшкодування шкоди, посилається на висновок автотоварознавчої експертизи. Але в цьому висновку вказується, що вартість мотоцикла на момент ДТП складає 1221,60 грн. Тому не зрозуміло, чому ОСОБА_2 повинен платити за ремонт ОСОБА_1. набагато більше, ніж коштував мотоцикл в цілому на момент ДТП. Також суд безпідставно стягнув з ОСОБА_2. 74,4 грн. в рахунок відшкодування втраченого заробітку, оскільки ОСОБА_1. виплачується 100% його середнього заробітку. Крім того, апелянт вважає, що розмір моральної шкоди відповідачем не доведено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 03 червня 2005 року близько 22-ї години водій мотоцикла ОСОБА_1 рухався по вул.Шевченка в м.Корюківка по головній дорозі з включеним світлом фари і проїжджав центральну площу міста, освітлену ліхтарями. В цей час водій автомобіля ОСОБА_2 їхав по другорядній дорозі по вул.Бульварній. Виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, водій ОСОБА_2 не надав переваги в русі мотоциклісту ОСОБА_1., який наближався до перехрестя з правого боку автомобіля по головній дорозі. На відстані близько 2 метрів від закінчення перехрестя і 0,3 метра від правого краю проїжджої частини по вул.Шевченка відбулося зіткнення мотоцикла та автомобіля, внаслідок чого мотоцикл ОСОБА_1. отримав механічні ушкодження. Водій мотоцикла ОСОБА_1. отримав легкі тілесні ушкодження, а пасажирка автомобіля ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження. Суд встановив, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3, 16.11, 16.12. Правил дорожнього руху.
Вина ОСОБА_2. у скоєнні ДТП підтверджується схемою до протоколу огляду місця ДТП від 03.06.2005р., адміністративним протоколом від 06.06.2005р., постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2005р., постановою в.о. голови апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2005 року, показаннями свідків, зокрема, свідка ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_1, який складав протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 147-148).
Посилання ОСОБА_2. на наявність вини ОСОБА_1. в скоєнні ДТП не підтверджуються доказами по справі.
Таким чином, вина ОСОБА_2. підтверджена матеріалами справи, а тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув заподіяні ОСОБА_1. збитки з відповідача і відмовив ОСОБА_2 в задоволенні його позову, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. в цій частині є безпідставними.
Необгрунтованими є також доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. щодо безпідставного стягнення з нього на користь ОСОБА_1. 74,4 грн. в рахунок відшкодування втраченого заробітку. Хоча ОСОБА_1. як особі, віднесеній до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року, з наступними змінами, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 %, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 „Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" , із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 193 від 22.02.2006 p., порядком передбачено обмеження максимальної суми (гранична величина) середнього заробітку, з якого сплачується така допомога. Таким чином, висновок місцевого суду про втрату ОСОБА_1 частини заробітної плати в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та перебуванням на лікарняному, не суперечить вимогам чинного законодавства.
Розмір матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_1. пошкодженням його мотоцикла, визначений судом в сумі 2412,71 грн. відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця НОМЕР_1. Проте згідно цього ж висновку, ринкова вартість мотоцикла на момент ДТП становила 1221,60 грн., а тому збитки, заподіяні внаслідок його пошкодження внаслідок ДТП, складають 1221,60 грн. з таким висновком під час розгляду справи в апеляційному суді погодився і ОСОБА_1. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. в цій частині підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з розміром стягнутої з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. моральної шкоди, оскільки визначена місцевим судом сума відшкодування відповідає засадам розумності та справедливості. Посилання ОСОБА_1. в доводах апеляційної скарги на заподіяння йому моральної шкоди в більшому розмірі, не підтверджено доказами.
Необгрунтованим є також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. щодо незаконного стягнення з нього на користь ОСОБА_2. витрат на оплату допомоги адвоката. Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України, в разі задоволення позову частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. По даній справі позовні вимоги ОСОБА_1. складались з матеріальної шкоди на суму 2412,71 грн., моральної шкоди на суму 5000 грн., та 440 грн. втраченого заробітку, а всього на суму 7852,71 грн. Задоволені його позовні вимоги частково: стягнуто 1221,60 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. - моральної шкоди, та 74,40 грн. - втраченого заробітку, а всього на суму 1796 грн., тобто на 23%, а відмовлено у задоволенні позовних вимог на 77%. Відповідач ОСОБА_2 витратив по даній справі 500 грн. на участь у справі адвоката, а тому йому належить присудити такі витрати, як вже зазначено вище, пропорційно до тієї частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто на 77 % від 500 грн., що складає 385 грн.
В зв'язку із зменшенням апеляційним судом розміру відшкодування матеріальної шкоди з 2412,71 грн. до 1221,60 грн., та наведеного вище, підлягає зміні розмір відшкодування ОСОБА_2 витрат по оплаті допомоги адвоката, і належить стягнути на його користь з ОСОБА_1. 385 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України , апеляційний суд,
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 року змінити в частині визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та в частині розподілу судових витрат на користь ОСОБА_2. Зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнутої з ОСОБА_6 на
користь ОСОБА_1 до 1221,60 грн., а загальну суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 - до 2346 грн. Розмір відшкодування ОСОБА_2 витрат по оплаті допомоги адвоката ОСОБА_3. змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 385 грн.
В іншій частині рішення Корюківського районного суду від 05 жовтня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.