Справа № 231/1380/13-ц
Провадження № 2/231/249/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року Жданівський міський суд Донецької області,
у складі:
головуючого судді Бузанова П.М.
при секретарі Широковій О.І.
представника позивача: Трачук Є.В.
відповідачів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
21.06.2013 року позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3230,62 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.04.2013 р. складає 25812,64 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на ті обставини, що 22 вересня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 30708-cred, за яким ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 1500,00 доларів США на термін до 22.03.2007 року.
Проте відповідачка ОСОБА_2 умови договору кредиту не виконала, суму кредиту не сплатила, заборгованість за договором кредиту станом на 14.04.2013 року складає 3230,62 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.04.2013 р. складає 25812,64 грн., як складається з наступного:
751,56 дол. США - заборгованість за кредитом;
2295,42 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом,
а також штрафи відповідно до Договору:
31,29 дол. США - штраф (фіксована частина);
152,35 дол. США - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 30708-cred, 22.09.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки, згідно з якими ОСОБА_3, ОСОБА_4 на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_2 як солідарні боржники.
Представник позивача в судовому засідання свій позов підтримав, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити при цьому пояснив, що тільки в судовому засіданні йому стало відомо про наявність судового наказу від 04.09.2009 року. Після вказаного наказу відрахування вказані в відомостях ПФ, наданих відповідачкою, частково були отримані банком в липні 2011 року та в жовтні - листопаді 2013 року на розрахунковий рахунок який був банком наданий виконавчій службі і на який відраховані і інші кошти вказані в цих довідках. Факт отримання інших сум, відрахованих ПФ на погашення кредиту підтвердити не може, так як банк не може встановити їх місцезнаходження. Сам факт перерахування цих сум на розрахунковий рахунок банку не оспорює. Розрахунок заборгованості за даним позовом проведений без урахування коштів, стягнених з відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пославшись на те, що на даний час у неї відсутня заборгованість по даному кредиту, так як заборгованість яка мала місце на час винесення судового наказу від 04.09.2009 року, нею погашена. На доказ чого вона надала відомості з пенсійного Фонду м. Жданівка про відрахування вказаних сум.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував повністю, пославшись на те, що заборгованість за кредитом погашена повністю.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:
22 вересня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 30708-cred, за яким ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 1500,00 доларів США зі сплатою 26 % річних, строк повного погашення кредиту 22.03.2007 року (а.с. ).
22 вересня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки № Р30708-cred та № Р30708/1-cred відповідно, згідно з якими ОСОБА_3, ОСОБА_4 на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_2 як солідарні боржники (а.с. ).
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_2 станом на 14.04.2013 року за кредитним договором № 30708-cred від 22.09.2006 року (а.с. ) складає 3230,62 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.04.2013 р. складає 25812,64 грн., як складається з наступного: 751,56 дол. США - заборгованість за кредитом; 2295,42 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до Договору: 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 152,35 дол. США - штраф (процентна складова).
Приведені фактичні обставини свідчать про укладення між сторонами договору кредиту, предметом якого є грошові кошти в сумі 1500,00 доларів США зі сплатою 26 % річних, строком користування до 22.03.2007 року.
Форма і зміст договору відповідають вимогам ст.ст.1054, 1055 ЦК України.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються
положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим
параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредиторові заїм (грошові кошти в тій же сумі) в строк і в порядку, що встановлені договором.
А згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув всю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму і відсотки, розмір і порядок яких встановлюється договором (ст.1048 ЦК України).
Доказами по справі (а.с. ) підтверджено, що Банк надав відповідачці ОСОБА_2 грошову суму, обумовлену кредитним договором, позичальник зобов'язався повертати щомісячно певні суми кредиту з процентами.
Оскільки позичальник - відповідач у справі ОСОБА_2 порушувала умови договору та не виконувала зобов'язання за договором, то вона повинна нести цивільно-правову відповідальність.
Позивач звертався до суду і відповідно до судового наказу Жданівського міського суду від 04.09.2009 року було стягнуто солідарно з відповідачів у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором № 30708-cred від 22.09.2006 р. в сумі 12492,27 грн. (а.с. ).
У виконання даного наказу проводяться виконавчі дії, що сторонами не оспорюються.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (ст. 1054 ЦК України), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК.
Представник позивача в суді пояснив, що після судового наказу Жданівського міського суду від 04.09.2009 року відрахування вказані в відомостях ПФ, наданих відповідачкою, частково були отримані банком в липні 2011 року та в жовтні - листопаді 2013 року на розрахунковий рахунок який був банком наданий виконавчій службі і на який відраховані і інші кошти щомісячно з 2011 по 2013 рр. вказані в цих довідках. Факт отримання інших сум, відрахованих ПФ на погашення кредиту підтвердити не може, так як банк не може встановити їх місцезнаходження. Заборгованість по судовому наказу стягувалась на загальний рахунок, який був вказаний в заяві позивача, а відраховувалась на інший, наданий банком виконавчій службі у виконання рішення.
Розрахунок заборгованості за даним позовом проведений без урахування коштів, стягнених з відповідачки.
Відповідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З відомостей Пенсійного фонду (а.с. ) про відрахування сум з відповідачки по судовому наказу вбачається, що вони проводились на рахунок, наданий позивачем до виконавчої служби.
Судом, за клопотанням представника позивача, неодноразово надавався час позивачу для встановлення обставин погашення заборгованості за кредитом з метою уточнення позовних вимог: встановлення розміру заборгованості за тілом кредиту, та відповідно розрахунку заборгованості по процентам та штрафам.
Але вказані обставини судом встановлені не були по причині, з пояснень представника позивача, неможливості встановлення їх місцезнаходження.
Відсутність можливості у позивача встановити місцезнаходження коштів, отриманих на наданий ним же розрахунковий рахунок, що унеможливлює надати докази про погашення кредиту відповідачкою, не може свідчити про провину відповідачки у несплаті кредиту у вказаних позивачем розмірах і свідчить про недоведеність позовних вимог позивачем.
Тому, на думку суду, вимоги позивача до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 14.04.2013 року є безпідставними, оскільки відповідачі покладені на них цивільно-правові зобов'язання виконали в повному обсязі.
Доказів неналежного виконання умов договору та вимог ЦК України (ст.1054) з провини відповідача, судом не встановлено, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необґрунтований і такий, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 88, 209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 543, 553, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Жданівського міського
суду Донецької області П.М. Бузанов