ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.07.2006  року                                                            Справа № 18/208

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Сідорова О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              юрисконсульт Єрошкін Ю.С., доручення №б/н

                                                  від 06.04.2006;

від  відповідача                             директор Сафонов О.П., наказ №22

від 16.03.2005

представник за довіреністю Шмигленко В.О.,

                                                  довіреність №14 від 19.05.2006;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Дочірнього підприємства Будівельного

управління „Молодіжного житлового

комплексу” товариства з обмеженою

відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  19.05.2006

по справі                                          №18/208 (суддя–Корнієнко В.В.)

за позовом                                        Дочірнього підприємства Будівельного

управління „Молодіжного житлового

комплексу” товариства з обмеженою

відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ

до  відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Астра Плюс”, м.Луганськ

про                                               стягнення 17244 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Будівельне управління „Молодіжного житлового  комплексу” товариства з обмеженою відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство ”Астра Плюс”, м.Луганськ про стягнення 17244 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.05.2006 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 19.05.2006  Дочірнє підприємство Будівельне управління „Молодіжного житлового  комплексу” товариства з обмеженою відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не були з’ясовані та враховані обставини, які мають значення для справи; що судом не враховані доводи відповідача про недоведеність терміну та факту вчинення крадіжки.

Відповідач відзивом №27  від 21.06.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обгрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства Будівельне управління „Молодіжного житлового  комплексу” товариства з обмеженою відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 19.05.2006 по справі №18/208 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,         Баннова Т.М. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд апеляційної скарги був призначений на 06.07.2006. У судовому засіданні 06.07.2006 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 10.07.2006. Постанова приймається 10.07.2006.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено господарським судом Луганської області між сторонами 13.08.2004 укладений договір №6-ФП про охорону об’єктів.

Згідно п.1.1 договору „Замовник” –позивач у справі передає, а „Охоронна фірма” –відповідач у справі приймає під охорону об’єкти, перераховані в дислокації (додаток №1) і визначені у плані охоронюваних об’єктів (додаток №1).

Пунктом 1.2 договору охорона об’єкту здійснюється у дні і часи, які вказані в дислокації.

Даним договором визначені обов’язки „Охоронної фірми”, у тому числі і забезпечення охорони товарно-матеріальних цінностей „Замовника”, прийнятих під охорону від розкрадання і не допускати проникнення посторонніх осіб на об’єкти, що охороняються, і приймати від „Замовника” під охорону опломбовані приміщення, в яких знаходяться матеріальні цінності.

До обов’язків „Замовника” п.5.2 договору віднесено перед передачею об’єктів під охорону перевіряти, щоб в охоронюваних приміщеннях в робочі часи не залишилися посторонні особи.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що „Охоронна фірма” несе матеріальну відповідальність за шкоду, яка причинена внаслідок неналежного виконання нею своїх обов’язків.

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що факт крадіжки встановлюється органами дізнання, слідства або судом.

Пунктом 7.1.4 договору сторони встановили, що відповідач не несе матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну злочинцем в середині охоронюваного об’єкту, якщо він проник в це приміщення до його закриття і здійснив його в період, коли воно не охоронялося.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача майнової шкоди в сумі 17244 грн., яка заподіяна неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків по охороні будинку за договором про охорону об’єктів від 13.08.2004 №6-Фп, доказом чого є факт викрадення з охоронюваного будинку 4-х газових котлів вартістю 17244 грн.

Відповідно до умов договору відповідач повинен був здійснювати охорону вказаного об’єкту щодня з 17 години до 08 години ранку, а у вихідні та святкові дні цілодобово.

01.07.2005 між сторонами укладена угода до договору №6-ФП від 13.08.2004, якою внесені зміни до договору, у тому числі і в дислокацію, в якій вказана адреса охоронюваного об’єкту і часи охорони.

За даною дислокацією відповідач у робочі дні здійснює охорону з 17-00 до 8-00, а у вихідні дні з 8-00 до 8-00.

Виходячи із умов договору, приписів чинного законодавства позивач в обґрунтування позовних вимог повинний довести наявність шкоди, факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань по договору охорони об’єкту та причинний зв’язок між шкодою та діями відповідача.

Згідно договору позивач зобов’язався перед здачею об’єкту під охорону перевірити, щоб в приміщеннях, що охороняються, у неробочий час не залишалися посторонні особи, а також опечатувати (опломбовувати) приміщення, в яких зберігаються матеріальні цінності (п.4.4, 5.2, 5.3 договору).

Інструкцією про порядок приймання (здачі) об’єктів і відокремлених приміщень під охорону, яка є додатком №4 до вищевказаного договору, передбачено, що об’єкт вважається прийнятим під охорону після підписів співробітників „Охоронної фірми” (позивача) і відповідальної особи замовника (позивача) у відповідних розділах (графах) Журналу приймання-передачі об’єкту.

Із листа слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області Нагорного І.В. від 21.09.2005 №39/4-5984 витікає, що в період часу з 15 години 09.07.2005 (субота) до 09 години 11.07.2005 не встановленою особою, яка знаходилась у блоці „Б” будинку, який будується за адресою: м.Луганськ, містечко Щорса, 31, шляхом підбору ключів здійснено проникнення у квартири №№124, 131, 135, 140 відкіля таємно викрадено 4 газових опалюваних котли на загальну суму 17244 грн.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача майнової шкоди в сумі 17244 грн., заподіяної неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків по охороні будинку за договором про охорону об’єктів від 13.08.2004 №6-Фп, що потягнуло викрадення з охоронюваного будинку 4-х газових котлів вартістю 17244 грн.

За вказаним фактом крадіжки 11.07.2005 слідчим відділом Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області порушено кримінальну справу №02/05-1045.

Ні позивач, ні відповідач не повідомили суд про точний час вчинення крадіжки, позивач не подав суду доказів, з яких можна було б встановити цей час, тому встановити факт порушення відповідачем умов договору не вбачається можливим.

Позивач не подав суду першої інстанції доказів здачі відповідачу об’єкту під охорону саме 09.07.2005.

Доводи відповідача про те, що 09.07.2005 об’єкт позивачем не здавався під охорону підтверджуються відсутністю відміток (підписів) позивача та відповідача у відповідних розділах (графах) Журналу приймання-передачі об’єкту.

Факт заподіяння шкоди на суму 17244 грн. 00 коп. позивачем доведений матеріалами справи і відповідачем не оспорюється.

Але, факт заподіяння позивачу шкоди з вини відповідача у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх обов’язків по охороні об’єкту позивачем не доведений.

За матеріалами справи не встановлено, яким чином і в який час злочинець проник у блок „Б” –чи до прийняття відповідачем об’єкту під охорону, чи в період здійснення охорони.

Ці факти можуть бути встановлені тільки шляхом проведення слідчих дій і вироком суду.

Згідно даних Журналу приймання-передачі об’єкту відповідач 08.07.2005 в 17-00 прийняв об’єкт під охорону, а о 8-00 09.07.2005 здав його робітнику позивача і даних про приймання об’єкту від позивача а ні 09.07.2005, а ні 10.07.2005 у журналі відсутні.

Згідно положенням Цивільного кодексу України правовідносини щодо відшкодування матеріальної шкоди виникають виключно з недоговірних зобов’язань (Глава 82 Цивільного кодексу України „Відшкодування шкоди”) міститься у Підрозділі 2 Розділу 3 Книги 5 Цивільного кодексу „Недоговірні зобов’язання”).

Таким чином, за будь-яких обставин не може бути стягнута матеріальна шкода за порушення договірного зобов’язання.

Позивач же заявив вимоги про відшкодування матеріальної шкоди саме за порушення (на його думку) відповідачем договірного зобов’язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за порушення зобов’язання регулюються Главою 51 Розділу 1 Книги 5 Цивільного кодексу України та Главами 24 та 25 Господарського кодексу України.

Одним з правових наслідків порушення зобов’язання є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд не має права за власною ініціативою змінювати предмет позову, тобто діяти в інтересах позивача, так як це суперечить однієї з основних засад судочинства –рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.129 Конституції України, ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

Надане позивачем 10.07.2006 клопотання про витребування документів судовою колегією відхиляється, оскільки відповідачем надані документи, витребувані судом і додатково витребувати документи не має необхідності.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 19.05.2006 по справі №18/208 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –Дочірнє підприємство Будівельне управління „Молодіжного житлового  комплексу” товариства з обмеженою відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Будівельне управління „Молодіжного житлового  комплексу” товариства з обмеженою відповідальністю „Рікод”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 19.05.2006 по справі №18/208 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 19.05.2006 по справі №18/208 залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          господарському суду Луганської області

5-          до наряду