КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/5782/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Самсіна Р.І.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Вага В.В.
за участю представників
від позивача: Голіцин Д.С.;
від відповідача: Сович І.А., Атаманюк Г.М.,
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. «ВОСТОК»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2013р. у справі № 910/5782/13 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. «ВОСТОК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБудКом»
третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА»
про стягнення 76049,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 75549,61 грн. та відшкодування витрат на оцінку збитків в сумі 500,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.13р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що водій Шелестюк М.М. неправомірно заволодів транспортним засобом Відповідача, яким спричинив шкоду Позивачу, тому відшкодовувати дану шкоду Позивачу повинен сам Шелестюк М.М., а не Відповідач.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.13р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми ст.1172, 1187 Цивільного кодексу України, оскільки Шелестюк М.М. знаходився у трудових відносинах з Відповідачем, який є власником та зберігачем транспортного засобу, яким спричинено шкоду Позивачу, відповідно користування Шелестюком М.М. вказаним транспортним засобом не являється його протиправним заволодінням. Крім того, саме на Відповідача покладений обов'язок не допускати проникнення сторонніх осіб та видачу транспортних засобів в неробочий час, а тому саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду Позивачу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.13р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.12.13р.
25.11.13р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Третьої особи, в якому остання просила розгляд скарги здійснювати без участі Третьої особи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив.
06.08.11р. між Шелестюк М.М. та Третьою особою був укладений договір, поліс №АА/4830711 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого Третьою особою застрахована відповідальність Шелестюк М. М. перед третіми особами, забезпечений транспортний засіб - автомобіль «КАМАЗ 5511», державний номер АА 7385 КР.
04.01.11р. наказом Відповідача №3 «Про затвердження режиму та графіку роботи працівників транспортного відділу» встановлено для транспортного відділу робочі дні понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця з 9:00 до 18:00, з перервою на обід з 13:00 до 14:00, субота, неділя - вихідні дні.
04.11.11р. наказом Відповідача №4 «Про запровадження режиму експлуатації і зберігання транспортних засобів» забезпечено транспортні засоби підприємства місцями для стоянки і зберігання у нічний, не робочий час та вихідні дні згідно з договором оренди та заборонено водіям та всім відповідальним особам здійснювати експлуатацію службового транспорту у нічний, не робочий час та вихідні дні, а також без відома керівництва і без обов'язкового проходження медичного огляду та оформлення дозвільних документів.
20.06.12р. наказом Відповідача №21/к Шелестюка М.М. прийнято на роботу на посаду водія з випробувальним терміном 3 (три) місяці та наказом Відповідача №20 закріплено за Шелестюком М.М. транспортний засіб КАМАЗ 5511 вантажний самоскид, реєстраційний номер АА 7365 КР.
20.06.12р. між Шелестюком М.М. та Відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого Шелестюк М.М. прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, а саме: транспортний засіб КАМАЗ 5511 вантажний самоскид-С 1986 р., реєстраційний номер АА 7385 КР, що належить Відповідачу.
20.06.12р. Шелестюка М.М. було ознайомлено з його посадовою інструкцією, якою на нього покладені обов'язки здійснювати постановку автомобіля на автостоянки і спеціально відведені місця, відповідно до встановленого на підприємстві порядку та режиму експлуатації, суворо дотримуватись робочого розпорядку, не виїжджати на ліню без оформлення всіх необхідних документів та без обов'язкового проходження перевірки лікарем, на предмет стану здоров'я, алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
02.07.12р. о 23:40 год. на Столичному шосе в м. Київ сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Tundra, реєстраційний номер АА 1130 КІ під керуванням Бердичівського Є.Б., автомобіля Nissan Pathfinder, реєстраційний номер ВТ 5052 АР, автобуса Setra, реєстраційний номер CHAW 604, та автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер АА 7385 КР під керуванням Шелестюка М.М.
07.07.12р. постановою про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що 02.07.12р. близько 19.00 год. Водій Шелестюк М.М. під'їхав до прохідної стоянки та, залишивши автомобіль, пішов у кафе де вживав алкогольні напої, після чого вирішив перегнати автомобіль на стоянку, що відбувалося в подальшому він не пам'ятає.
27.07.12р. Голосіївським районним судом м. Києва винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №3/2601/5207/12, якою було визнано Шелестюка М.М. винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 та ч.2 ст.130 КпАП України.
Вказаною постановою встановлено, що 02.07.12р. о 23 год. 40 хв. водій Шелестюк М.М. керуючи автомобілем «КАМАЗ 5511» д.н.з. АА 7385 КР по Столичному шосе в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння, виїхав на ділянку дороги з одностороннім рухом, де відбулось зіткнення з автобусом «Сетра» д.н.з. «CHAW604», який зіткнувся з автомобілем «Тойота» д.н.з. АА 1130 КІ, не зупиняючись водій Шелестюк М.М. продовжив рух та здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан» д.н.з. ВТ 5052 АР, що призвело до пошкодження чотирьох транспортних засобів та отриманням тілесних ушкоджень Халаджи А.Д. - пасажирки «Ніссан» д.н.з. ВТ 5052 АР.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу №В1094 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Tundra, реєстраційний номер АА 1130 КІ становить 125549,61 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність Шелестюк М.М. перед іншими особами за шкоду заподіяну їх майну була застрахована Третьою особою, остання сплатила Позивачу суму страхового відшкодування в сумі 50000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №0045711 від 12.09.12р.
У вересні 2012р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 75549,61 грн. та вартості проведення незалежної оцінки збитку в сумі 500,00 грн. Проте Відповідач залишив зазначену претензію без задоволення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст.1172 Цивільного кодексу України юридична відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Як встановлено судом, працівник Відповідача Шелестюк М.М. 02.07.12р. під'їхав до прохідної стоянки, залишив автомобіль, пішов у кафе, де вживав алкогольні напої, після чого, в порушення положень своєї посадової інструкції та наказів Відповідача №3 та 4, у нічний час, без дозволу Відповідача, у стані алкогольного сп'яніння, неправомірно заволодів автомобілем, під час якого скоїв ДТП з автомобілем Позивача.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, про необґрунтованість позовних вимог Позивача до Відповідача, та відмову у позові.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Позивача з посиланням на ч.4 ст.1188 Цивільного кодексу України, що на Відповідача покладений обов'язок не допускати проникнення сторонніх осіб та видачу транспортних засобів в неробочий час, а тому саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду Позивачу.
Відповідно до ч.4 ст.1188 Цивільного кодексу України якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника, шкода, завдана діяльністю щодо його використання відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих, що неправомірному заволодінню автомобілем Шелестюком М.М. сприяла недбалість Відповідача, що водій Шелестюк М.М. залишив автомобіль саме на стоянці, що ця стоянка охороняється, що дана стоянка належить Відповідачу або охороняється Відповідачем тощо.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. «ВОСТОК» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.13р. у справі №910/5782/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.13р. у справі №910/5782/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 06.12.2013р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Р.І. Самсін
Є.Ю. Шаптала