Справа № 2-а-114/ 2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубнової Н.В.
представників відповідача Темпер О.О., Боровик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим неправомірними, зобов'язанні зробити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення ( далі - УПСЗН) Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобов'язати УПСЗН Білогірського району АР Крим виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобов”язати УПСЗН Білогірського району Автономної Республіки Крим виробити доплату одноразової допомоги, зв”язаної з народженням дитини до 10463,8 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1. є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач звернулась в УПСЗН Білогірського району АР Крим з письмовою заявою про перерахунок їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, які вона повинна була одержувати відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року. Проте, відповідач відмовив їй в цьому, посилаючись на ст.ст.56 ч.2, абзац 3, 71 п.п.7 і 14 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були припинені відповідні норми законодавства і що позбавило позивача можливості реалізувати її законне право на отримання вказаної державної допомоги. У зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 про визнання неконституційними вищезгаданих статей ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», починаючи з 09.07.2007 року, позивачу передбачена щомісячна державна допомога. Вона, як мати дитини віком до трьох років, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка з 09 липня 2007 року повинна складати 463 грн щомісячно, з 01 жовтня 2007 року - 470 грн і з подальшим підвищенням у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до досягнення дитиною віку - шести років. 01.02.2008 року позивач одержала відмову відповідача про перерахунок допомоги, з чим ОСОБА_1. не згодна, оскільки Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.
В судовому засіданні від 15.05.2008 року позивач та її представник свої вимоги уточнили, а саме:
просив суд визнати неправомірними дії УПСЗН Білогірського району АР Крим щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років;
зобов'язати УПСЗН Білогірського району АР Крим виплачувати з 01.01.2008 року щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років;
стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену одноразову допомогу, зв”язану з народженням дитини у сумі 1963,80 грн;
стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1513 грн.
При цьому, представник позивача пояснив суду, що ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року прийнятий з порушенням вимог Конституції України, що тягне порушення прав позивача, а тому слід застосовувати безпосередньо Конституцію України.
В судове засідання від 21.07.2008 року позивач та її представник не з”явились, позивач надіслала заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність, на позові наполягає.
Суд, з урахуванням думки представників відповідача, вважає за можливе слухати справу у відсутність позивача та її представника за наявними матеріалами справи.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, суду пояснили, що УПСЗН при призначенні позивачу допомоги керувалось ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Постановою Кабинету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 зі змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 11.07.2007 року № 900, яка втратила силу на підставі Постанови КМУ від 22.02.2008 року № 57 «Питання призначення та виплати допомоги сім»ям з дітьми». У відповідності з Конституцією України будь-які витрати держави на суспільні потреби, а також їх розмір і цільовий напрям визначає Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік. Норми цього закону є приорітетними відносно ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”.
Вимоги позивача відносно стягнення з відповідача одноразової допомоги, зв”язаної з народженням дитини необгрунтовані, оскільки виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у сумі 3400 грн, решта - протягом слідуючих 12 місяців равними частками у порядку, встановленому КМУ. Позивачу була призначена одноразова допомога у відповідності з вимогами ст.56 ч.2, абзаца 2 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яка діяла протягом 2007 року.
Позивачем не прийнятий до уваги той факт, що з 01.01.2008 року вступив у дію ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і встановлений інший розмір допомоги по догляду за дитиною, який не відповідає заявленим позовним вимогам. Норми законодавства, згідно яких були внесені зміні в ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, не визнані неконституційними.
За період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року позивачу була призначена і виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з вимогами ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. За вказаний період позивачу виплачувалась допомога у розмірі, передбаченом Постановою КМУ від 11.07.2007 року
№ 900, яка втратила силу тільки з прийняттям Постанови КМУ від 22.02.2008 року № 57.
УПСЗН є головним розпорядником бюджетних коштів держави і здійснює фінансову діяльність на підставі вимог Бюджетного кодексу України, тобто в суворій відповідності з Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Позивач є особою, не застрахованою у системі загальнообов”язкового соціального страхування. Позивачу була призначена допомога на дитину у відповідності з діючим законодавством, тому, вимоги позивача є необгрунтованими, відповідач діяв у межах законодавства, яке було чинним на момент призначення і виплати допомоги. Крім того, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів не може бути розглянуте у порядку адміністративного судочинства. Позивачем не надані докази неправомірності дій відповідача.
Вважають, що немає підстав для задоволення позову.
Суд, заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст.15 «ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.2001 року
№ 2334-III з подальшими змінами і доповненнями, де, зокрема, вказане Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Позивач має дитину матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7). Згідно довідки Зеленогірської сільської ради від 01.02.2008 року № 156, дитина знаходиться на утриманні позивача (а.с. 10). Відповідач в добровільному порядку не виплачує у встановленому законом розмірі державну допомогу по догляду за дитиною, мотивуючи відмову відсутністю грошових коштів і тим, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені такі виплати (а.с. 8-9, 16, 41-42, 48-49).
Згідно з вимогами ст. 5 ч.1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», усі види державної допомоги сім”ям з дітьми, крім допомоги у зв”язку з вагітністю та пологами, жінкам, зазначеним у ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків - тобто відповідач по справі.
Доводи відповідача суперечать вимогам Рішення Конституційного Суду України від
09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) такі положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається, як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
пункт 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У даному Рішенні Конституційного Суду України вказано, що згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Принципи соціальної держави втілено в ратифікованих Україною міжнародних актах, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, та в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов”язків по виплаті спірної допомоги в 2007 році в повному об'ємі не може бути взято судом до уваги.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 - VI від 28.12.2007 року, який набрав законної сили з 01 січня 2008 року і, згідно зі ст.2 Прикінцевих положень цього закону, буде діяти до 31.12.2008 року, були внесені зміни і доповнення в деякі закони, в тому числі в ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де вказаний інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У відповідності з вимогами ст.150 ч.3 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов”язковими до виконання на территорії України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У п.4 Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, звернута увага Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, 38 ч.2 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Державний бюджет України. Згідно з вимогами ст. 22 ч.3 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Посилання відповідача на пункт 3 розділу VIII Прикінцевих положень ЗУ "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", суд вважає неспроможним у зв"язку з тим, що в цьому пункті є посилання на ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, що визнано Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року " 6-рп/2007 неконституційним, а саме: ЗУ “Про Державний бюджет України на відповідний рік” не може вносити зміни в інші закони та зупиняти їх дію. Зазначені відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами і не можуть суперечити законам України, які мають вищу юридичну силу. Доводи відповідача про приорітетність ЗУ “Про Державний бюджет на відповідний рік” перед іншими законами спростовується Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, де вказано, що вказаний закон не є приорітетним перед іншими законами. Доводи представників відповідача про неможливість розгляду питань про стягнення грошових сум у порядку КАС України, не відповідає вимогам ст.105 ч.3 п.4 КАС України.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача відносно визнання неправомірними дій Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років слід задовольнити за період не з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, як просить позивач, а з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року (а.с.40), тобто після вступу в дію Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року “ 6-рп/2007 року, що передбачено ст.152 Конституції України і, крім того, оскільки, у відповідності з п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 “Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 22.02.2008 року № 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніш дня, який наступає після закінчення відпустки у зв”язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб”єктів підприємницької діяльності.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1513 грн (а.с.40), суд вважає за необхідне задовольнити за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1043 грн, оскільки положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” відносно нарахування і виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, були визнані неконституційними з 09.07.2007 року.
Відносно вимог позивача про зобов”язання Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим відносно виплати ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років слід задовольнити за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року по вищевказаним підставам. З 01.01.2008 року ОСОБА_1 слід виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченом ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, а також одноразову допомогу, зв”язану з народженням дитини, у розмірі, передбаченому ст.12 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, оскільки з 01.01.2008 року в ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” були внесені зміни Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , п.23 Розділу ІІ якого не визнаний неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп.
В задоволенні решти вимог позивачу слід відмовити.
Керуючись Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст.12, 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст.9 -12, 17, 71, 72, 99 ч.2, 94 ч.3, 128, 137, 160 ч.3, 162, 167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов”язати Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим сплатити недоплачену допомогу ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року. З 01.01.2008 року виплачувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченом ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1043 грн.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні решти вимог.
Стягнути держмито на користь держави з Управління праці і соціального захисту населення Білогірського району Автономної Республіки Крим в сумі 10,43 грн, з ОСОБА_1 - в сумі 40,57 грн.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з моменту проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий