АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/7962/13 Головуючий 1-ї інстанції - Шинкарчук Я.А.

Справа №635/1874/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: житлові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.

при секретарях - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Харківський районний відділ Головного управління ДМС України в Харківській області про втрату права користування житловим будинком, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, уточнив його у подальшому, до ОСОБА_1, третьої особи: Харківського районного відділу Головного управління ДМС України в Харківській області, в якому просила позбавити ОСОБА_1 права користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником вищеназваного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.1996року. Право власності зареєстровано в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 20.05.1996року за №359. На сьогоднішній день у цьому будинку зареєстровані дві особи: ОСОБА_3 та її син ОСОБА_1. Її реєстрація у вказаному будинку припинена 23.11.1999року, але фактично вона не проживає в будинку з 2001 року. Відповідач зареєстрований в будинку з 27.02.1998року, але фактично не проживає в ньому з 2001 року, оскільки добровільно залишив його, забрав всі належні йому речі і з цього часу користування будинком не здійснював, комунальні послуги не сплачував, участі в утриманні будинку та прибудинкової території не приймав. На даний час позивач має намір продати належний їй житловий будинок, однак відповідач відмовляється добровільно знятися з реєстрації за вказаною адресою, незважаючи на те, що він повністю забезпечений житловою площею, що підтверджується ордером на заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підтримала заявлені вимоги і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позову, зазначив, що відповідач з 1998 року і по теперішній час проживає в спірному будинку. З 2002 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність і в свідоцтві платника єдиного податку вказана його податкова адреса: АДРЕСА_1. Також у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вказано таку ж адресу. Зазначала, що у разі позбавлення відповідача права користування спірним житловим будинком він втратить можливість займатися підприємницькою діяльністю.

Третя особа: Харківський районний відділ Головного управління ДМС України в Харківській області про час і місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловими приміщеннями у будинку за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114,70грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, стягнувши з позивача на його користь судові витрати за подання апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, в тому числі показанням свідків, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1ст.3 ЦПК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як встановлено судовим розглядом, позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, який розташовано по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.1996року. Право власності зареєстровано в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 20.05.1996року за №359. У належному їй на праві власності будинку на даний час зареєстровані дві особи: ОСОБА_3 - 25.02.2012року і з 27.02.1998року ОСОБА_1, який доводиться їй сином. На протязі значного часу, а саме з 2001 року ОСОБА_1 у будинку не проживає, його приміщеннями не користується, будь-які витрати по сплаті комунальних послуг не несе.

Факт не проживання відповідача у вищеназваному будинку з 2001 року підтверджується актом депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.06.2013року, а також поясненнями свідків, більшість з яких проживає поруч з цим будинком.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 57 ЦПК України).

У статті 58 ЦК України визначено вимоги, щодо належності доказів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду доказів, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем не надано ніяких доказів на спростування факту не проживання в цьому будинку у зазначений період часу, а також доказів стосовно того, що його відсутність пов'язана з поважними причинами, зокрема, наявністю скандалів, конфліктів, неприязних стосунків з матір'ю (позивачем у справі) або, що мали місце звернення ним до правоохоронних органів з приводу житлового спору та інше.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -