21.11.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2424/2013р. Головуючий у першій
інстанції Батурін А.С.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,
при секретарі: Малаховій Н.В.,
за участю: прокурора Джавлах С.М., представника третьої особи ОК «ЖБТІЗ «Херсонес-21» - Перекрестова Ф.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м.Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом прокурора Балаклавського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року прокурор Балаклавського району м.Севастополя, діючи в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просив визнати недійсним Державний акт серії ЯИ № 069438 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:004:0081, виданий ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 30 квітня 2010 року, зареєстрований за № 011088400826 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі,витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача названу земельну ділянку.
Вимоги позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності за відсутності рішення уповноваженої установи, у порушення норм земельного законодавства, що дає підстави для пред'явлення вимог про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та витребування її із чужого незаконного володіння.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2012 року у задоволенні позову прокурора Балаклавського району м.Севастополя відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
Прокурор Балаклавського району м.Севастополя з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тим, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права, а саме: визнання державного акту недійсним з підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону і порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено, а також прокурором не надано доказів надання Севастопольській міській Раді повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
За положеннями ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Порядок набуття громадянином права власності на земельну ділянку визначений статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 55-р «Про надання Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Херсонес-21» дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,5 га для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної житлової) по вул.Древня та згоди на передавання у приватну власність громадянам - членам обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Херсонес-21» земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків».
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1026-р від 06.04.2010 року «Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 3,5 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної житлової) Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Херсонес-21» та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих по вул.Древня було затверджено комплексний проект землеустрою та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності кожного з 31 громадян - членів організації відповідно списку на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка). У власність 31 громадян - членів організації передано земельні ділянки в межах безоплатної приватизації по 0,1 га відповідно додатку.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 069438, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, кадастровий № 8536400000:02:004:0081 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088400826, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1026-р від 06.04.2010 року.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст.ст.173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.
Як вбачається з листа Управління містобудування і архітектури СМДА від 12.11.2010 року № 5-2/5753, що існує єдина межа м.Севастополя, яка відмежовує місто від території АК Крим. Сухопутна границя пролягає від мису Лукул до мису Сарич. На графічному матеріалі Генерального плану міста, затвердженого у 2005 році, формулювання границі міста Севастополя - зафіксована наступним чином «Границя міста Севастополя - адміністративної територіальної одиниці України».
Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 361 від 13.11.1975 року «Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР» в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих № 3/93 від 08 лютого 1977 року «Про межі районів м.Севастополя» затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.
Згідно технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки відповідача, рішення Севастопольської міської Ради № 4114 від 13.12.2005 року «Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року» земельна ділянка знаходиться в Гагарінському районі м.Севастополя.
Таким чином, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - Гагарінського району м.Севастополя, тому повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності здійснюються Севастопольською міською Радою в силу п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою не ґрунтується на вимогах Земельного кодексу України.
Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м.Севастополя, в даному випадку не свідчить про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, оскільки відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виключно до компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст.9 ЗК України до повноважень Севастопольської міської Ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок у власність громадян.
Землі державної та комунальної власності на території адміністративно-територіальної одиниці міста Севастополь на даний час не розмежовано.
Таким чином, Севастопольська міська державна адміністрація не мала законних повноважень розпорядження земельними ділянками в м.Севастополь, у тому числі шляхом прийняття розпоряджень голови адміністрації.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд також не звернув увагу на те, що відповідачем не доведено його звернення з особистою заявою до органів влади, відповідно до ст.118 ЗК України, про надання йому у власність спірної земельної ділянки. Наявні в матеріалах справи документи, а саме: висновки постійно діючої в м.Севастополі комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою від 12.01.2010 року; висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1489-1/10 від 29.03.2010 року стосуються проекту землеустрою по відводу земельної ділянки з встановленням меж на місцевості для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної житлової) по вул.Древня, за заявою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Херсонес-21», а не відповідача, що не відповідає діючому земельному законодавству України, яким регулюється надання у власність громадянам земельних ділянок.
Відповідач не звертався до Севастопольської міської Ради із заявою про передачу земельної ділянки йому у власність. Севастопольська міська Рада, як компетентний орган, розпоряджень про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної житлової) по вул Древня, та про передачу у приватну власність громадянам - членам Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників «Херсонес-21» земельних ділянок для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної житлової) не приймала.
Таким чином, слід визнати, що набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку не відповідає приписам ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.1.4., 1.16. «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і збереження державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку включає, зокрема виписку з рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки.
Враховуючи наведене, відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, свідчить про наявність правових підстав для визнання недійсним державного акту на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку.
Висновок суду про неможливість визнання недійсним державного акту на право власності на землю, без визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, не заснований на законі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами абз.1 п.12 р.Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року у справі № 6-169цс12, постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року у справі № 6-33цс13, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 року у справі № 6-45227св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2012 року у справі № 6-39052св12.
Оскільки земельна ділянка вибула з власності держави без відповідної правової підстави, обґрунтованими є позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача (ст.387 ЦК України).
За таких обставин відповідно до вимог п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову.
На підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Оскільки позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі, а вартість спірної земельної ділянки дорівнюється 345 000 грн., з відповідача на користь держави за вимогами майнового та немайнового характеру підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 670 грн. 40 коп. (3 441 грн. + 229 грн. 40 коп.).
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.116, 118, 173, 174, п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.387 ЦК України, ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м.Севастополя задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2012 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов прокурора Балаклавського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт серії ЯИ № 069438 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:004:0081, виданий ОСОБА_4 Управлінням Держкомзему у м.Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088400826.
Витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:004:0081.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 3 670 грн. 40 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко
/підпис/ В.В.Саліхов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова
- Номер: 2/814/466/2012
- Опис: стягнення вартості не облікованої електроенергії
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-3438/11
- Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Єфімова В.О.
- Результати справи: в позові відмовлено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.09.2011
- Дата етапу: 21.03.2012
- Номер: 2/1921/11
- Опис: про стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-3438/11
- Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
- Суддя: Єфімова В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.05.2011
- Дата етапу: 31.01.2015