21.11.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2737/2013р. Головуючий у першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: - Зотова В.С.,
суддів: - Алєєвої Н.Г., Лівінського С.В.
при секретарі: - Мазневі Ю.М.,
за участю прокурора - Кожаріна Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 27 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Севастопольська міська державна адміністрація, про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Севастопольська міська державна адміністрація, у якому просив
визнати недійсним виданий відповідачу Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий Головним управлінням Держкозему у м.Севастополі 06 квітня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301334,
витребувати на користь ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:06:001:0467.
Вимоги позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу.
Заочним рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 27 грудня 2012 року (з урахуванням ухвали від 27 вересня 2013 року)позов Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволений у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_6 з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового про залишення позовних вимог прокурора без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2010 року №547-р затверджено споживчому кооперативу «Новий Фіолент» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 4,1864га з віднесенням її до земель категорії земель рекреаційного призначення; передано зазначену ділянку в довгострокову оренду кооперативу; передано у власність членам споживчого кооперативу «Новий Фіолент» земельні ділянки.
На підставі зазначеного розпорядження відповідачу 06 квітня 2010 року Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі видано держаний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:06:001:0467 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301334.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Фіолентовське шосе за своїм місце розташуванням знаходиться в межах населеного пункту місто Севастополь.
Таким чином, розпорядником земель в межах м. Севастополя та органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Севастопольська міська рада а не Севастопольська міська державна адміністрація.
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 30 червня 2010 року №1504-р на підставі протесту прокурора міста Севастополя розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2010 року №547-р, на підставі якого відповідачу видано спірну земельну ділянку, скасовано.
Порядок набуття громадянином права власності на земельну ділянку визначений ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважений орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази, щодо звернення відповідача до Севастопольської міської ради із заявою про передачу спірної земельної ділянки у власність, у тому числі про надання згоди на розробку проекту відведення на земельну ділянку, щодо розробки проектно-технічної документації та її подання на розгляд Раді, та, відповідно, не надано і рішень, пов'язаних з передачею їй земельних ділянок Севастопольською міською радою.
Відповідно до п.5 Перехідних положень Лісового кодексу України до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Відповідно до ст.116 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у приватній власності або у користуванні, провадиться лише після їх вилучення в порядку, визначеному цим Кодексом.
В ході розгляду справи не встановлено, що спірна земельна ділянка, до її передачі в приватну власність відповідача, вилучалася у встановленому порядку з землекористування Державного підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство».
Крім того, зі справи вбачається, що отримання відповідачем земельної ділянки у власність відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 547-р від 11 березня 2010 року здійснено без дотримання процедури отримання громадянином земельних ділянок (ч.6, 7, 8 ст.118 ЗК України), а саме без звернення до уповноважених органів з відповідним клопотанням, без надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без розгляду та затвердження уповноваженим органом проекту землеустрою земельної ділянки, що не заперечувалося представником відповідача в ході апеляційного розряду справи.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2013 року у справі № 6-169цс12, постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-33цс13, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року у справі № 6-45227св12, рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року у справі № 6-39052св12.
За положеннями ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Вказані обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка та державний акт на право власності на неї видані без рішення уповноваженої установи, з порушенням вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способами визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, а за ст.387 того ж Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини справи, правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права.
Доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містіть.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційної скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 27 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.С.Зотов
Судді: Н.Г.Алєєва
С.В.Лівінський