У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.

при секретарі Шпинті О.М.

з участю представника відповідачки ОСОБА_1

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 28 жовтня 2013 року позов у даній справі задоволено.

Звернуто стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю шляхом проведення прилюдних торгів в рахунок погашення 88879 грн. заборгованості за кредитним договором від 6 червня 2008 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує,що суд при вирішенні справи не врахував роз»яснень, що містяться у пунктах 41-42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року та встановлених ст.3 ЦПК України засад справедливості та розумності.

За договором іпотеки її квартира оцінена в 181 373 грн., а заборгованість по кредитному договору становить 88879 грн.13 коп.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Провадження №22-ц/787/2179/2013 Головуючий в 1 інстанції: Сидорук Є.І.

Доповідач: Василевич В.С.

Представник відповідачки апеляційну скаргу підтримав, привівши наведені у ній доводи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір про надання останньому кредиту у розмірі 12 000 дол.США на строк по 6 червня 2018 року з продовженням строку погашення згідно з договором від 17 травня 2012 року до 6 червня 2023 року.

На забезпечення виконання зобов»язання в цей же день між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, вартість якої сторонами оцінено в 181 373 грн.52 коп.(а.с.-33).

В подальшому за договорами купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року та 15 червня 2012 року новим кредитором стало ВАТ «Альфа-Банк».

Позичальник належним чином умов договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредитному договору в сумі 11119,62 дол.США, що еквівалентно 88879 грн.49 коп., про погашення якої позивач 14 січня 2013 року надіслав позичальнику та іпотекодацеві письмову вимогу з попередженням про можливість застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.51-55).

Розмір заборгованості відповідачкою не оспорюється.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Про це ж йдеться і в п.11 іпотечного договору (а.с. 31-32).

За наведених обставин суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про підставність позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував, встановлених ст.3 ЦК України засад розумності, справедливості та роз»яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що випливають з кредитних правовідносин» щодо необхідності оцінки співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи видно, що отримавши кредит в розмірі 12000 дол. США, ОСОБА_3 погасив лише незначну його частину. Кредитний договір укладено в червні 2008 року, а станом на 10 грудня 2012 року сума заборгованості становить 11119,62 дол. США (а.с. 51- 54). Отже, очевидним є невиконання основного зобов»язання протягом тривалого часу.

За встановлених обставин та з урахуванням права позивача на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки застосування звернення стягнення на нього не суперечить закону.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 28 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді Буцяк З.І.

Шеремет А.М.