№ справи:124/6513/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Федоренко Е.Р.

№ провадження:22-ц/190/7127/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С.

суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційними скаргами Сімферопольської міської ради АР Крим та ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 жовтня 2013 року у задоволенні позову Сімферопольської міської ради АР Крим відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Сімферопольська міська рада АР Крим подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил відповідачем.

Відповідно до ст. 376 ЦК України визначені умови, за яких будівництво є самочинним та правові наслідки його здійснення.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» встановлено, що будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови. Зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не було змінено в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року, будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право ради може делегувати відповідним виконавчим органам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності від 20.11.1997 р. ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 у тому числі сараїв літ. «Г», «Л».

Рішенням Сімферопольського міськвиконкому №800 від 23 травня 2003 р. відповідачу надано дозвіл на переобладнання господарсько-побутових споруд під магазин.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил позивачем на надано.

Також не надано доказів, що будівництво об'єкту здійснювалось відповідачем на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, і її цільове призначення не було змінено в установленому законом порядку.

Фактично відповідачка переобладнала належні їй господарські приміщення «Г» і «Л» в одне приміщення з дозволу Сімферопольського міськвиконкому за рішенням № 800 від 23.05.2003 р.

Відповідно до вищенаведеного, хоча відповідач і здійснив переобладнання двох господарських приміщень в одне, але говорити про те, що він порушив будівельні норми і правила, чи відхилився від проекту, чи порушив права інших осіб, неможливо.

Виходячи з встановленого, правова позиція суду першої інстанції по справі є правильною, а рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і не надають підстав для скасування судового рішення.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З урахуванням наведеного, апеляційні скарги підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Сімферопольської міської ради АР Крим та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: