АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2973/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 30 Мозгова О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Нерушак Л. В.

суддів Пальонного В.С., Карпенко О.В.

при секретарі Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ТДВ «СТДВ «Глобус» - Шаркаді Івана Івановича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Страхової компанії «Глобус» про відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и л а :

26 лютого 2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9, Страхової компанії «Глобус» про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_8 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на праві приватної власності належить автомобіль ЗАЗ 1102, 1991 року випуску, № двигуна НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_7 користується даним автомобілем на підставі довіреності від 01 жовтня 2009 року.

Позивачі зазначають у позові, що 27 травня 2012 року об 19 год. 10 хв. гр. ОСОБА_9, керуючи автомобілем «Опель Астра», НОМЕР_3 в м. Золотоноша по вул. Січова, 5, здійснюючи маневр обгону, не дотримався небезпечного інтервалу та дистанції в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_1, чим здійснив ДТП та порушив вимог п.13.1. Правил дорожнього руху України, завдавши при цьому значних пошкоджень їх транспортному засобу.

ОСОБА_9 заперечував свою вину у вчиненні ДТП, тому, 16 липня 2012 року, за ініціативою Золотоніської міжрайонної прокуратури було проведено автотехнічне дослідження, відповідно до висновку якого «...в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходяться невідповідності дій водія автомобіля «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_9 вимогам п.13.1. Правил дорожнього руху України».

Позивачі вказують, що витрати на проведення вказаного автотехнічного дослідження в розмірі 824,88 грн. були здійснені ними особисто.

Вина ОСОБА_9 у скоєнні ДТП 27 травня 2012 року, що сталося о 19 год.10 хв. в м. Золотоноша по вул. Січова, 5, також повністю підтверджується постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2012 року.

Позивачі також зазначають, що в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, їх автомобіль отримав певні пошкодження: переднє ліве колесо; переднє ліве крило; передні ліві двері; передній бампер; лобове скло; ліве дверне скло; бокова ліва панель кузова; ліва частина підлоги; ліва карта дверей; ліва частина підвіски; передній ліхтар лівого повороту; змінена геометрія кузову.

ОСОБА_9 навіть після винесення Придніпровським районним судом м. Черкаси постанови щодо визнання його винним у скоєнні ДТП добровільно відшкодування нанесених їм збитків не здійснив.

Відповідно висновку із звіту від 16 січня 2013 року про проведення незалежної оцінки щодо визначення ринкової вартості пошкодження після ДТП та вартості матеріальних збитків, розмір відновлювального ремонту належного їм автомобіля та матеріальних збитків в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, становить 7760,00 грн.

Крім того, позивачі зазначають, що крім завданої майнової шкоди, ОСОБА_7 заподіяна також значна моральна шкода, яка полягає в наступному: стан тяжкого психологічного та нервового шоку від ДТП, яка могла закінчитися для нього та оточуючих людей трагічно; тяжкі психічні та моральні страждання від ДТП і пошкодження його майна; через все це виникли психотравматичні фактори, що спричинили значні негативні емоції та переживання, призвели до втрати душевного спокою, значного погіршення здоров'я, суттєво вплинули на реалізацію намірів; істотно погіршились нормальні життєві зв'язки; неможливість використання власного транспортного засобу за значних додаткових зусиль для організації повсякденного життя. З урахуванням зазначених обставин розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди становить 10000,00 грн.

Одночасно позивачі зазначають у позові, що цивільна відповідальність ОСОБА_9 на момент скоєння ним ДТП була застрахована в СК «Глобус», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, оскільки майнова шкода була заподіяна їм з боку ОСОБА_9, який застрахував свою цивільну відповідальність у даній страховій компанії та вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої був пошкоджений і належний їм автомобіль, вважають, що вказана майнова шкода має бути відшкодована СК «Глобус».

Вони направляли СК «Глобус» лист із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з пошкодженням в результаті ДТП транспортного засобу, та повним пакетом документів, необхідних для вирішення цього питання.

Проте, з невідомих причин заподіяна шкода до цього часу в повному обсязі не відшкодована. В зв'язку з даними обставинами позивачі звернулися до суду з даним позовом та просили стягнути з належного відповідача на користь ОСОБА_8 відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті ДТП 27 травня 2012 року в розмірі 8484,88 грн., з них, 7760,00 грн. - майнова шкода (матеріальні збитки); 824,88 грн. - витрати на проведення автотехнічного дослідження та стягнути з належного відповідача, на користь ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП 27 травня 2012 року в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2013 року позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Страхової компанії «Глобус» про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто із Страхової компанії «Глобус» на користь ОСОБА_8 3448,01 грн. матеріальної шкоди.

Стягнуто із Страхової компанії «Глобус» на користь ОСОБА_7 2500 грн. моральної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 510 грн. франшизи.

В решті позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ТДВ «СТДВ «Глобус» - Шаркаді І.І. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення винесено при неправильному застосуванні та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим є неправосудним. Просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2013 року та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ТДВ «СТДВ «Глобус».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів, та стягуючи із СК «Глобус» на користь ОСОБА_8 3448,01 грн. матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та врахував, що позивач отримав від СК «Глобус» страхове відшкодування в сумі 3787,98 грн. та 14,01 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_9 була застрахована в СК «Глобус», а сума, що становить 2500 грн. не перевищує суму страхового ліміту по даному виду відшкодування, тому судом було стягнуто 2500 грн. моральної шкоди із відповідача СК «Глобус» на користь ОСОБА_7

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими і відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Розглядаючи спір, районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_8, належить автомобіль марки ЗАЗ 1102, 1991 року випуску, двигун № НОМЕР_4, кузов НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно довіреності від 01 жовтня 2009 року, посвідченої державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.А., ОСОБА_7 користується даним автомобілем.

27 травня 2012 року об 19 год. 10 хв. гр. ОСОБА_9, керуючи автомобілем «Опель Астра», НОМЕР_3 в м. Золотоноша по вул. Січова, 5, здійснюючи маневр обгону, не дотримався небезпечного інтервалу та дистанції в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_1, чим здійснив ДТП та порушив вимог п.13.1. Правил дорожнього руху України, в наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2012 року ОСОБА_9 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження по даній адміністративній справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно висновку автотехнічного дослідження № 1060-АТ/1416-ТТ від 16 липня 2012 року вбачається, що «в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходиться невідповідність дій водія автомобіля «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_9 вимогам п.13.1. ПДР України».

Згідно висновку із звіту від 16 січня 2013 року про проведення незалежної оцінки, вартість матеріальних збитків, нанесених власнику автомобіля ЗАЗ 1102 «Таврія», д.н.з НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7760,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вищевказаного закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено в судовому засіданні, що цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП, ОСОБА_9, застрахована у СК «Глобус». Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну потерпілого згідно полісу № АА/6848404 складає 50000 грн., розмір франшизи становить 510 грн.

На підставі застрахованої цивільно - правової відповідальності ОСОБА_9 у СК «Глобус», ОСОБА_8 звернувся до СК «Глобус» про виплату страхового відшкодування, в зв'язку з чим СК «Глобус» 15 січня 2013 року виплатила позивачу ОСОБА_8 кошти в розмірі 3787,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 303 та платіжного доручення № 4529 від 10 червня 2013 року, згідно якого СК «Глобус» виплатила ОСОБА_8 ще 14,01 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 про стягнення матеріальних збитків, та стягуючи 3448,01 грн. із СК «Глобус», в основу свого рішення поклав висновок із звіту від 16 січня 2013 року, наданий позивачами, з якого вбачається, що вартість матеріальних збитків становить 7760 грн.

Різниця в розрахунках між висновком від 16 січня 2013 року та від 15.11. 2012 року виникла із-за різних джерел інформації щодо цін на території України, так як для відновлення автомобіля були використані нові запчастини взамін пошкоджених та враховано нові ціни на нові деталі, що підтвердила експерт - оцінювач Баштан С.В. в суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду, оскільки відповідачем СК «Глобус», ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, не доведено, що ОСОБА_8 підлягають відшкодуванню матеріальні збитки на суму 5171,58 грн., згідно висновку № 361/12 експертного автотоварознавчого дослідження по питанню про збитки, спричинені власнику колесо-транспортного засобу від 15 листопада 2012 року, складеного експертом-товарознавцем Лопатіним В.М. Тому дані доводи апелянта не підлягають задоволенню.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у тексті висновку із звіту від 16 січня 2013 року про проведення незалежної оцінки, відсутнє посилання на коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, про те, дані доводи спростовуються п.2.1. вищевказаного звіту.

Також, не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги про те, що відшкодування моральної шкоди страховиком за п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України не передбачено, оскільки полісом № АА/6848404 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено ліміт відповідальності, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю.

Крім того, частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_7 спричинена моральна шкода, так як позивач змушений був нервувати та хвилюватися через зволікання відповідачів із відшкодуванням йому шкоди, звертатися до суду з позовом. Тому судом правильно визначено розмір моральної шкоди, яку задоволено частково в сумі 2500 гривень з врахуванням обставин справи та вимог розумності і справедливості.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТДВ «СТДВ «Глобус» - Шаркаді Івана Івановича відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Страхової компанії «Глобус» про відшкодування шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :