Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.

при секретарі Шпинті О.М.

з участю відповідача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубровицького районного суду від 19 вересня 2013 року позов у даній справі задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 3600 грн. на відшкодування матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду матеріалам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що суд не застосував положень ст.679 ЦК України .

При передачі вікон позивачеві пошкодження мало лише одне вікно склопакету, який був замінений. Проте з часом він почав вимагати заміни усіх вікон. При цьому позивач не довів наявності недоліків в усіх вікнах, питання про проведення відповідної експертизи на предмет визначення якості вікон ні перед ним відповідачем, ні у судовому засіданні не ставив.

Вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.1 ст.668 ЦК України, згідно з якою ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивач як покупець прийняв вікна та експлуатував їх протягом майже трьох років і за цей час наявність недоліків не зафіксував. Не встановила цього і інспекція з питань захисту прав споживачів.

___________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/2242 /2013 Головуючий суддя 1 інстанції: Отупор К.М.

Суддя-доповідач : Василевич В.С.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд не врахував роз»яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», не встановив в чому полягають моральні страждання позивача та не привів переконливих обґрунтувань при визначенні розміру морального відшкодування.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, привівши наведені у ній доводи, позивач апеляційну скаргу заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.

Встановлено, що позивач 3 серпня 2010 року придбав у відповідача приватного підприємця три вікна в склопакетах, які були встановлені в квартирі позивача, за що ним сплачено 3600 грн. і це стверджено накладною від 3 серпня 2010 року (а.с.-5).

Вікна виявились неналежної якості, що змусило позивача звернутись з відповідною заявою в інспекцію з питань захисту прав споживачів у Рівненській області, де відповідач погодився на задоволення претензій позивача і зобов»язався в найкоротший строк замінити неякісні склопакети (а.с.-8). Про це ж інспекція повідомила ОСОБА_4 (а.с.-9).

Однак свого зобов»язання відповідач не виконав. Виходячи із положень Закону України «Про захист прав споживачів», п.4 ст.708 ЦК України суд обґрунтовано стягнув з відповідача вартість понесених позивачем витрат на придбання та встановлення неякісних вікон.

Проте колегія суддів не погоджується з визначеним судом розміром морального відшкодування.

Право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу внаслідок недоліків продукції, передбачено п.5 ч.1 ст.4 ЦК України та ст.16 Закону України №1023-Х11 «Про захист прав споживачів» ( в редакції Закону №3390-V1 від 19 травня 2011 року «Про відповідальність за шкоду завдану внаслідок дефекту в продукції» ).

За встановлених обставин справи та, виходячи із встановлених ч.3 ст.23 ЦК України вимог розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір морального відшкодування з 3000 грн. до 800 грн.

На підставі наведеного, керуючись п.3 ч.1 ст.307, ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_5

задовольнити частково.

Рішення Дубровицького районного суду від 19 вересня 2013 року в частині вимог про відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 морального відшкодування з 3000 грн. до 800 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Буцяк З.І.

Шеремет А.М.