Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1290/2006р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщик A.M.
Категорія 2 9 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року колегія судової палати з цивільних
справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Водяхіної Л.М., Косенко A.M.,
при секретарі - Благовидові А.В.
за участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 03 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання втрати права користування житлом, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2 005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом про визнання втрати позивачкою права користування цім житлом, на підставі ст.71 ЖК України.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 03 жовтня 2006 року задоволений зустрічний позов. ОСОБА_1 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Не погодившись рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його. Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим. Оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом при розгляді справи по суті не були притягнути до участі представники органу опіки та опікання та представника РЕП №19. Вказує, що суд встановив місце проживання її дитини з батьком порушив її право та право дитини проживати спільно.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що
апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в вересні 2004 року ОСОБА_1 з неповнолітнім сином покинула місцепроживання - квартиру АДРЕСА_1, не проживає на спірній житлоплощі більше шести місяців, а тому втратила право користування житловим приміщенням.
З такими висновками суду не може погодитися судова колегія.
Відповідно до ст.64 ЖК України та згідно матеріалів справи ОСОБА_1 набула права і обов'язки на спірне житлове приміщення у 1992 року коли, стала членом сім'ї, одружившись з ОСОБА_2.
Згідно ч.І ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається житлове приміщення в течії шести місяців.
Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється позивачами за зустрічним позовом (а.с. 12-13) ОСОБА_1 покинула спірну житлоплощу у вересні 2004 року. Згідно штемпеля суду першої інстанції 10 березня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
Таким чином шести місячній строк передбачений ч.І ст.71 ЖК України ОСОБА_1 не був пропущений і позивачка не була відсутня по спірній житловій площі більш шести місяців.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 03 жовтня 2006 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1, вселити її з малолітнім сином ОСОБА_4 в
квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання втрати права користування житлом - відмовити.
Рішення набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий А.М.Косенко