Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Шеремет А.М., Буцяка З.І.

при секретарі Шпинті О.М.

з участю відповідача ОСОБА_1, представника

позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданої її представником ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського районного суду від 28 жовтня 2013 року позов у даній справі задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 486 грн. щомісячно. В задоволенні вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки, матері дитини відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обстави-

нам справи, неправильну оцінку доказів.

Вказує, що суд не врахував положень ч.2 ст.84 СК України, не перевірив належним чином матеріальної спроможності відповідача надавати їй допомогу. Він є працездатним, немає інших утриманців.

Вона ж навчається у вищому учбовому закладі на денній формі навчання, крім стипендії інших доходів немає.

По наведених підставах просить рішення в частині відмови у стягненні аліментів на її утримання скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог.

____________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/2224 /2013 Головуючий суддя 1 інстанції: штогун О.С.

Суддя-доповідач : Василевич В.С.

В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримав, привівши наведені у ній доводи та додатково пояснив, що відповідач не повідомив при розгляді справи про те, що він працевлаштований і має дохід, надавши про це відповідні докази.

Відповідач апеляційну скаргу заперечив та пояснив, що він дійсно працює тимчасово у ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та представника позивачки, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Як видно з матеріалів справи, сторони з 21 листопада 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до частин 2,4 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, з наведеної норми закону слідує, що обов»язок чоловіка по наданню допомоги дружині, з якою проживає дитина менше трирічного віку, залежить від матеріальної спроможності чоловіка-батька дитини.

На час розгляду справи відповідач працював.

З наданих у засіданні апеляційного суду представником позивачки довідок Рівненського районного центру зайнятості № 1405 від 8 листопада 2013 року та ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» № 780 від 13 листопада 2013 року вбачається, що з 28 серпня 2013 року ОСОБА_1 був працевлаштований на ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» підсобним працівником. У вересні 2013 року йому було нараховано - 2450 грн., у жовтні цього ж року-2013 грн. Працює він за цивільно-правовим договором.

Про ці обставини відповідач суд не повідомив, про їх наявність позивачці теж не було відомо, у зв»язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про матеріальну неспроможність відповідача надавати позивачці матеріальну допомогу.

Виходячи з роз»яснення, що міститься в абз.2 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» подані представником позивачки у засіданні апеляційного суду докази колегією суддів приймаються до уваги як такі, що мають значення для правильного вирішення справи. Наявністю у відповідача доходів стверджується можливість надання ним матеріальної допомоги позивачці, як матері на утриманні якої знаходиться дитина, що не досягла трьох років.

Керуючись ч.2, ч.4 ст. 84 СК України, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду від 28 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні аліментів на утримання ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 150 грн. щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, трьох років.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Шеремет А.М.

Буцяк З.І.