Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1270/2006 Головуючий у першій
інстанції Санакоєва М.А.
Категорія 26 Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
за участю - представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 18 липня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 5/8 частин домоволодіння, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, доповнивши свої вимоги просив: встановити факт родинних відносин між ним і його батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановити факт приналежності свідоцтва про право власності на жилий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1; встановити факт прийняття ним спадщини в розмірі 1/4 частки вказаного будинку після смерті батька ОСОБА_3; встановити факт прийняття ним спадщини в розмірі 3/8 частки вказаного будинку після смерті матері ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на 5/8 частин вказаного домоволодіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу побудували спірне домоволодіння, після їх смерті він проживав у спірному домоволодінні та фактично прийняв спадщину у вигляді 5/8 частин спірного домоволодіння. У реєстрації спадщини в нотаріальній конторі йому було відмолено у зв'язку з розбіжностями у прізвищах батьків, оскільки у свідоцтві про право власності на спірне домоволодіння вказано прізвище батька "ІНФОРМАЦІЯ_1", а у свідоцтві про смерть -"ОСОБА_3".
Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 18.07.2006р. позов ОСОБА_2 задоволений.
ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду в частині встановлення факту прийняття позивачем спадщини в розмірі 1/4 частки спірного будинку після смерті батька ОСОБА_3 та визнання за позивачем права власності на 5/8 спірного домоволодіння, просить визнати за позивачем право власності на 1/4 частку спірного домоволодіння. Вимоги мотивовані тим, що суд не врахував той факт, що вона, як спадкоємець першої черги після
смерті її батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також
проживала у спірному домоволодінні та фактично прийняла спадщину. Вказує, що на момент відкриття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 позивач у спірному домоволодінні не проживав, а тому висновок суду про прийняття ним 1/4 частки спадщини є помилковим. Вважає, що її та позивача частки у спадковому майні є рівними.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що факт прийняття ОСОБА_2 спадщини в розмірі 1/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3, померлого в 1993 році, знайшов своє підтвердження, з урахуванням чого частка позивача в домоволодінні склала 5/8.
З такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального права, не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно зі ст.10 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи видно, що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 було побудоване подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період їх шлюбу в п'ятидесятих роках минулого сторіччя. В 1993 році ОСОБА_3 помер, на момент смерті він мешкав в будинку лише зі своєю дружиною ОСОБА_4 В цей період часу їхні повнолітні діти -сторони по справі, вели самостійне господарство та проживали за іншими адресами зі своїми сім'ями.
Доводи позивача щодо мешкання його в будинку батьків спростовуються показаннями відповідача ОСОБА_1, рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 19 липня 1994 року про розлучення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.63) та копією позовної заяви по справі (а.с.5б), з яких вбачається проживання позивача в період 1993-1994 років разом зі своєю дружиною по АДРЕСА_2.
Інших доказів сумісного проживання та прийняття спадщини після смерті батька позивачем ОСОБА_2 не надано, у зв'язку з чим єдиною особою, яка прийняла після смерті ОСОБА_3 спадщину в розмірі 1/4 частини домоволодіння, була мати сторін -ОСОБА_4.
Вищевказаним доказам суд належної оцінки не дав, ухвалив рішення з порушенням вимог діючого законодавства, що тягне його скасування з винесенням нового про часткове задоволення позову.
Оскільки сторони по справі є спадкоємцями однієї черги та підлягають призову до прийняття спадщини одночасно, будь-яких переваг один щодо іншого не мають, спірне домоволодіння має бути розділене між ними порівну - по 1/4 частині.
В іншій частині рішення суду ніким не оскаржувалось, причин для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м.
Севастополя від 18 липня 2006 року - скасувати частково.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Колбіна Т.П.