Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1316/06р. Головуючий
в 1 інстанції Гавура О.В.
категорія 12 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
за участю - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 14 вересня 2006р. по цивільній справі за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах ОСОБА_2 до приватного підприємства "Футурум", 3-я особа -колективне сільськогосподарське підприємство "Пам'ять Леніна" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006р. прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до приватного підприємства (далі ПП) "Футурум" і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового паю (майнового сертифікату) від 26.09.2002р., укладений між ОСОБА_2 та ПП „Футурум".
Вимоги мотивовані тим, що вказаний майновий пай є часткою спільної колективної власності КСП "Пам'ять Леніна" і був проданий ОСОБА_2 за суму в 100 разів меншу номінальної вартості майнового сертифікату, та без повідомлення інших співвласників колективного майна, які мають переважне право на купівлю. Вказує, що майновий пай був проданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який був засновником і власником ПП "Футурум".
Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 14 вересня 2006р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Балаклавського району м. Севастополя просить рішення суду скасувати та задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми матеріального права. Вважає, що суд не застосував до даних правовідносин положення ч.І ст.115 ЦК України в редакції 1963р., відповідно до якої ОСОБА_2 могла розпорядитися своєю часткою спільної колективної власності тільки після її виділу в натурі. Вказує, що ОСОБА_2 свою частку майна КСП "Пам'ять Леніна" в натурі не отримала, тому не мала права на її продаж без згоди інших співвласників колективного майна. Вважає, що суд не прийняв до уваги той факт, що про продаж майнового
сертифікату інші співвласники колективного майна повідомлені
не були, а представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1
здійснив спірний правочин у своїх інтересах, що суперечить
вимогам ст.62 ЦК України в редакції 1963р. та ст.239 ЦК України в редакції 2004р.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача,
пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши
доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що при укладенні між громадянкою ОСОБА_2 та приватним підприємством „Футурум" договору купівлі-продажу майнового паю КСП „Пам'ять Леніна" вимоги закону, права інших учасників вищевказаного КСП порушені не були, що спричинило відмову в позові в повному обсязі.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.114. ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин між сторонами), при продажу частки в спільній частковій власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по певній ціні і на інших рівних умовах.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" із змінами, саме по собі недодержання вимог ст.114 ЦК України (в ред.1963р.) при продажу учасником спільної часткової власності частки сторонній особі не є підставою для визнання угоди недійсною. У даному випадку співвласник вправі у межах установленого законом строку вимагати переведення на нього прав і обов'язків покупця по укладеній угоді.
З матеріалів справи вбачається, що власникам майнових паїв в КСП „Пам'ять Леніна" доводилося до відома про намір ПП „Футурум" придбати їх майнові паї за вартістю 1% від суми паю.
При цьому доказів про свій намір придбати майновий пай ОСОБА_2 або перевести права і обов'язки покупця по укладеній угоді рештою учасників спільної часткової власності КСП „Пам'ять Леніна" не представлено. Не надано таких доказів і при розгляді апеляційної скарги.
Таким чином посилка на порушення прав членів КСП „Пам'ять Леніна" щодо привілеєвої купівлі майнового паю, не може бути прийнята до уваги через безпідставність.
Відповідно до вимог ч.З ст.62 ЦК України (в ред.1963 p.) представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно нотаріально
посвідченому дорученню ОСОБА_3 був уповноважений
розпоряджатися (продавати, дарувати, міняти, здавати в оренду, закладати у встановленому законом порядку) майновим паєм ОСОБА_2 з правом передоручення (арк.с.4-9).
26 вересня 2002 року між ОСОБА_1, який на підставі передоручення діяв в інтересах ОСОБА_2, і ПП „Футурум"
в особі виконавчого директора ОСОБА_4 був укладений
договір купівлі-продажу майнового паю, вартість якого була визначена сторонами у розмірі 432 грн.
Доводи відносно того, що ОСОБА_1 при укладенні договору діяв в інтересах ПП „Футурум" спростовуються матеріалами справи, оскільки на момент укладення договору він директором ПП „Футурум" не являвся.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доказів невідповідності вимогам закону укладеного між ОСОБА_2 і ПП „Футурум" договору купівлі - продажу майнового паю не надано, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Крім того, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки оскаржуваний договір було укладено 26 вересня 2002 року, строк давності сплив 26 вересня 2005 року, а до суду позов подано 15 червня 2006 року.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ - 313 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя - відхилити.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 14 вересня 2006 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий
1. Єфімова Т.П. Колбіна
2. Птіціна
8.0.