Справа № 370/2344/13-п Головуючий у І інстанції Оберемко В. О.

Провадження № 33/780/839/13 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька

Категорія 147 09.12.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік та шість місяців.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15 жовтня 2013 року близько 07 години 40 хвилин по вулиці Дружби Народів в м. Києві керував автомобілем марки «ГАЗ 3110» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову в частині накладання стягнення та призначити адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами, а саме, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд при розгляді справи допустив порушення норм чинного законодавства, не взяв до уваги обставини справи, що пом'якшують його покарання. Звертає увагу на ту обставину, що всупереч вимогам закону йому не було належним чином повідомлено про дату та час слухання справи, а тому він не міг надати пояснення та докази під час розгляду справи судом першої інстанції.

Так, при розгляді апеляційної скарги, апелянт просить врахувати його щире каяття і визнання вини у вчиненому правопорушенні. Крім того, апелянт вказує, що він працює на посаді закупника в ТОВ «Ясногородська племінна страусова ферма» та використовує власний автомобіль, у зв'язку з чим позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його можливості працювати на вказаній посаді і, в свою чергу, негативно відобразиться на матеріальному становищі родини.

В судовому засіданні ОСОБА_2 подану ним апеляційну скаргу підтримав, вину у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП визнав, просив накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та пояснив, що напередодні увечері випив пляшку пива, а наступного ранку змушений був сідати за кермо, оскільки онуку необхідно було терміново відвезти до лікарні.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_2 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються самим ОСОБА_2 На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців.

Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп»яніння.

При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_2 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а тому підстав для його зміни та пом»якшення не вбачає.

Доводи апелянта про те, що він автомобіль використовує у робочих цілях і вказаний заробіток є єдиним джерелом його доходу не може бути безумовною підставою для зміни йому адміністративного стягнення на штраф.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_2, при цьому матеріали справи не містять будь - яких даних про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Розглянувши справу за відсутності правопорушника суддя допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є порушенням вимог закону.

Однак Апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови суду 1-ї інстанції.

Так, право порушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, де дала пояснення по суті справи.

Враховуючи наведене, постанова судді Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку з чим залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2013 року - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Свінціцька