бенко К.П.
Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
04 листопада 2008 року Справа № 22-а-11999/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової М.І.
Старосуда М.І.,
при секретарі Чурікової Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_1.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2008 р. у справі 2-а-14958/08 за позовом ОСОБА_1 до Президента України - Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням його права, наданого Конституцією України, і
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Президента України - Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням його права, наданого Конституцією України, мотивуючи свої вимоги тим, що неодноразово надсилав звернення до Президента України, в яких оскаржував протиправні дії Міністра оборони України та органів Міністерства оборони. Вважає, що відповіді на його звернення належним чином не розглянуті і через відсутність належного розгляду його звернень з боку відповідача порушені права та свободи позивача, просив зобов'язати відповідача забезпечити реалізацію прав та свобод, гарантованих державою, Конституцією України, Законами України, а також стягнути з відповідача моральну шкоду.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2008 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд. Зокрема обґрунтовував доводи апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи, того, що в діях посадових осіб Міноборони вбачаються ознаки злочинів; не надав відповіді на запитання, поставлені в уточненому позові від 22.06.2007 року.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. Зокрема пояснив, що всі його звернення до Президента України - Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України, пов'язані з його незаконними звільненням з військової служби.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач у 2006-2007 роках неодноразово письмово звертався на ім'я Президента України з питань, що належать до повноважень Міністерства оборони України. В зв'язку з тим, що питання, які порушувалися в зверненнях не належать до повноважень Президента України, коло яких визначено статтею 106 Конституції України, скарги надсилалися Службою України з питань звернень громадян Секретаріату Президента України за належністю на розгляд в межах компетенції до Міністерства оборони України з проханням повідомити заявника про результати розгляду. Зокрема, звернення від 01 лютого 2006 р. скероване для розгляду 5 лютого 2006 р. за № 22/016779-05, звернення без дати написання скероване для вирішення 22 червня 2006 року за № 22/084825-05; від 9 листопада 2006 року - 15 листопада 2006 року за № 22/009354-05, звернення від 22 листопада 2006 року надіслано 29 листопада 2006 року за № 22/143780-05. Звернення від 21 січня 2007 року та від 25 травня 2007 року повернуті заявникові з наданням відповідних роз'яснень, відповідно, листами 29 січня 2007 року за № 22/009384-05 (а.с.137) та від 01 червня 2007 року за № 22/049479-05 (а.с.131-142).
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення позивача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному розгляді справи встановлено, що всі звернення позивача до Президента України - Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України, пов'язані з незгодою ОСОБА_1. з рішеннями судових інстанцій щодо вирішення його справи про скасування наказу про звільнення позивача з військової служби і як зазначено в апеляційній скарзі (а.с.233), що судом першої інстанції не враховано те, що предметом звернень позивача є вимога до Президента України розібратися та забезпечити право на справедливий судовий розгляд.
Зміст питань у зазначених зверненнях позивача не належить до повноважень Президента України, коло яких визначено статтею 106 Конституції України.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін на більш п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин, який подав звернення. Службою України з питань звернень громадян Секретаріату Президента України скарги надсилалися за належністю на розгляд в межах компетенції до Міністерства оборони України з проханням повідомити автора про результати розгляду, що відповідає вимогам 17 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 28 ч. 1 статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Указом Президента України від 14 жовтня 2005 р. № 1445, створено Секретаріат Президента України як допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень.
Підпунктом 19 п. 4 Положення про Секретаріат Президента України, затвердженого Указом Президента України від 04 листопада 2005 року № 1548, передбачено, що Секретаріат відповідно до покладеного на нього основного завдання організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян.
Встановлено, що в обґрунтування своїх неодноразових звернень до відповідача ОСОБА_1. посилався на те, що судовими інстанціями постановлені незаконні рішення щодо його звільнення з військової служби.
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку і відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому судова колегія зауважує, що в діях відповідача не вбачається протиправної бездіяльності, порушень права позивача на розгляд його звернень, оскільки навіть при наявності порушення порядку розгляду звернень (ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»), це не вплинуло на порушення прав та інтересів позивача, тому що питання, викладені у зверненнях не входили до повноважень відповідача, а також на ці звернення позивачеві надавалися неодноразові обґрунтовані відповіді - роз'яснення щодо порядку оскарження судових рішень, незгода з якими і є предметом всіх звернень позивача.
Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо не надання судом першої інстанції відповідей на запитання, поставлені в уточненому позові від 22.06.2007року (а.с.84-90), оскільки до компетенції суду входить тільки вирішення позовних вимог, заявлених щодо спірних правовідносин.
Отже, судом першої інстанції справу вирішено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Крім того, при апеляційному розгляді позивачем у відповідності до ст.117 КАС України заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в задоволенні якого слід відмовити за необгрунтованістю, оскільки позивачем в письмовому клопотанні від 04.11.2008р. не зазначено і в судовому засіданні не наведений спосіб, яким необхідно забезпечити позов.
Керуючись ст.ст.195, 196, 117, 118, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2008 р. за позовом ОСОБА_1 до Президента України Верховного - Головнокомандуючого Збройних Сил України про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням його права, наданого Конституцією України залишити без змін.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: