Справа № 370/1998/13-п Головуючий у І інстанції Тандир О. В.

Провадження № 33/780/841/13 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька

Категорія 138 09.12.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 30 вересня 2013 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 30 вересня 2013 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм в Макарівському ДГЛГ, проживаючого АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк шість місяців.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.09.2013 року в смт. Макарів Макарівського району Київської області, по вулиці Фрунзе, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед зміною напрямку руху, а саме маневром (розворот), не надав переваги в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, чим порушив п.п. 10.1, 10.7 (г) ПДР України, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції щодо нього винесена передчасно, з грубим порушенням КУпАП, а тому підлягає скасуванню, оскільки суд всупереч вимогам ст. 268 КпАП України не сповістив його про місце і час розгляду справи, що позбавило його можливості дати суду пояснення і навести свої заперечення щодо недоцільності позбавлення його права керувати автомобілем на 6 місяців. Крім цього, судом не враховано обставини, що пом'якшують відповідальність. В зв'язку з цим, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців та постановити нову, якою застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При розгляді апеляційної скарги, апелянт просить врахувати його щире каяття, визнання вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення та той факт, що він працює на посаді водія в ДП «Макарівський лісгосп» і право керування надає йому можливість отримувати заробітну плату, утримувати себе та свою сім`ю.

Крім того, ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, оскільки про час та місце розгляду справи він належним чином не був повідомлений в зв»язку з тим, що судова повістка була помилково направлена за адресою: АДРЕСА_2, а він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Фактично постанову суду він отримав лише 18.11.2013р. За таких обставин вважає, що строки на апеляційне оскарження ним було пропущено з поважних причин.

В судовому засіданні ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав, просив постанову судді в частині накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, постановити нову постанову, застосувавши до нього стягнення у виді штрафу та пояснив, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина ОСОБА_5, яка на даний час не працює, що він працює водієм, в зв'язку з чим його робота потребує постійного використання автомобіля, а позбавлення його права керування транспортним засобом тягне за собою втрату заробітної плати та можливості забезпечувати сім»ю.

Заслухавши ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, що він отримав судову повістку на 30.09.2013р., а повістка та копія постанови суду першої інстанції направлялась за адресою, за якою він не проживає. У зв'язку із чим суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 30.09.2013р..

Висновки судді, які викладенні у постанові, підтверджуються зібраними у справі доказами, на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 124 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення за цією статтею.

При прийнятті рішення, суд врахував дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, відсутність обставин, що обтяжують і пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення і не знайшов підстав для застосування іншого стягнення, крім позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

Щодо обраного суддею виду стягнення, то воно відповідає санкції ст. 124 КУпАП та вимогам ст. 30 КУпАП, згідно якої позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до 3-х років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає, оскільки з досліджених судом матеріалів справи та письмових пояснень учасників ДТП вбачається, що ОСОБА_2 допустив грубе порушення ПДР України, не надав переваги в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, в зв»язку з чим допустив зіткнення з автомобілем потерпілого.

Щодо доводів апеляції про те, що суд всупереч вимогам ст. 268 КпАП України не сповістив його про місце і час розгляду справи та розглянув справу без його участі, чим порушив його права, то вказані доводи є слушними, оскільки, розглянувши справу за відсутності правопорушника суддя допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є порушенням вимог закону.

Однак Апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови суду 1-ї інстанції.

Так, право порушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, де дала пояснення по суті справи.

Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова судді Макарівського районного суду Київської області від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд;

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 30 вересня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Свінціцька