Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Ушаков Т.С.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
18 листопада 2008 року Справа № 22-а-13789/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Шаптала Н.К.,
Старосуда М.І.,
при секретареві Кірсановій М.В.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2008р. у справі № 2а-6640/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії , і
В С Т А Н О В И Л А :
06 березня 2008р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України (УПФУ) в в м. Первомайську Луганської області перерахувати їй пенсію, підвищивши її як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2008р. позов задоволений частково за період, починаючи з дати прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”: визнані незаконними дії УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 01.10.2007р.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від позивача надійшла заява про апеляційний перегляд справи у її відсутність, доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
ОСОБА_1. відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с.4), копією пенсійного посвідчення (а. с. 5). 08 жовтня 2007 року позивач звернулася з заявою про виплату їй заборгованості з підвищення до пенсії як дитині війни (а. с. 6). Листом від 08 жовтня 2007 року позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у зв'язку з тим, що на законодавчому рівні порядок виплати зазначеного підвищення до пенсії не встановлено (а. с.7).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
В решті постанова суду першої інстанції не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2008р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: