ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 грудня 2013 року Справа № 927/844/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради

на постановувід 14.10.2013 року Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 927/844/13 господарського суду Чернігівської області

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

доУправління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВиконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області

простягнення 15 153,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради касаційна скарга № 11-05/8339 від 14.11.2013 року на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В супереч наведеному, докази сплати судового збору, зазначеного в додатку касаційної скарги - відсутні, що також підтверджується Актом № 09-14/215 від 18.11.2013 року, складеним посадовими особами Київського апеляційного господарського суду.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, останню скаржником було подано 15.11.2013 року, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті поштового відділення, а тому встановлений строк для оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року, який закінчився 04.11.2013 року, було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Як зазначено в заявленому скаржником клопотанні про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження, постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року останнім одержано 29.10.2013 року, тобто в межах встановленого строку на касаційне оскарження, а тому скаржник не був позбавлений можливості подати касаційну скаргу в межах передбаченого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України строку.

Ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем наведено не було.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону, подана касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року підлягає поверненню скаржнику.

На підставі викладеного та керуючись статтями 53, 86, 110, 111, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову від 14.10.2013 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 927/844/13 господарського суду Чернігівської області повернути скаржнику.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач