ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 грудня 2013 року Справа № 18/5026/2402/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Черкаської міської ради

на постанову від 17.07.2013 року Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 18/5026/2402/2011 господарського суду Черкаської області

за позовомпрокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради

доПриватного підприємства "Вересень+"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В третє подана касаційна скарга Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.11.2013 року на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у справі № 18/5026/2402/2011 господарського суду Черкаської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення № 125 від 30.10.2013 року про перерахування судового збору у сумі 803,00 грн.

Однак, даний документ не може бути прийнято судом в якості доказу належного виконання приписів частини 4 статті 1113 ГПК України з огляду на наступне.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (надалі - "Інструкція"), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно пункту 3.8 Інструкції, реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Отже, допустимим доказом призначення грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо призначення платежу.

В той же час, додане позивачем платіжне доручення в графі "призначення платежу" містить зазначення "судовий збір за под. касац. скарги у спр. № 18/5026/20402/2011".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що подане відповідачем платіжне доручення не можна вважати належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у справі за № 18/5026/2402/2011.

За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вже звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання касаційної скарги, ухвалами Вищого господарського суду України від 06.09.2013 року та від 21.10.2013 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Строк на касаційне оскарження постанови від 17.07.2013 року Київського апеляційного господарського суду закінчився 06.08.2013 року.

В третє касаційну скаргу скаржником було подано лише 01.11.2013 року, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті поштового відділення, а тому встановлений для оскарження судового акта строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, заявлене Виконавчим комітетом Черкаської міської ради клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження мотивоване усуненням недоліків касаційної скарги, зазначених у вищевказаних ухвалах Вищого господарського суду України.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки в третє не дотримання порядку подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі статті 1113 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для відновлення строку, передбаченого статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження позивачем наведено не було.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у даному випадку залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Виконавчого комітету Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року підлягає поверненню скаржнику.

Крім того, оскільки платіжне доручення № 125 від 30.10.2013 року містить інший ніж той, за оскарження постанови у якій подано касаційну скаргу номер справи, вирішення питання щодо повернення судового збору на час винесення цієї ухвали Вищого господарського суду України є неможливим.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 та 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у справі № 18/5026/2402/2011 господарського суду Черкаської області повернути скаржнику.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач