Справа № 169/731/13-а
Провадження № 2-а/169/9/13
Номер категорії справи 10.2.4
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2013 року Турійський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого-судді Хвіц Г.Й.
розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Турійськ Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
В С Т А Н О В И В:
16 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про визнання дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та про зобов'язання вчинити певні дії - перерахунок пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно постанови Верховної Ради України від 11.06.2009 року № 1515-VI та наказу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2009 року № 47/02-04 його було звільнено з посади судді, голови Ковельського міськрайонного суду Волинської області у зв'язку із поданням заяви про відставку та призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до довідок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 17.06.2013 року №№ 310, 311, 312, 313, 314, 315 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці він має право на перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2012 року.
А тому, у 2013 році він звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про перерахунок довічного грошового утримання у зв'язку із збільшенням заробітку судді, однак отримав письмову відповідь про відмову у здійсненні перерахунку і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На підставі наведеного просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2012 року, зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити довічне грошове утримання судді у відставці з 01.01.2012 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стягнути судові витрати по справі та допустити негайне виконання постанови у межах стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України.
Відповідно до ст.183-2 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Представником відповідача - управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області подано письмове заперечення. Свою відмову управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області обґрунтовує посилаючись на Постанову правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 200/14891, якою не передбачено здійснення перерахунку щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. В разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та користується пільгами відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Згідно ст. 43 Закону України «Про статус суддів», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України від 15 грудня 1992 року № 2863-ХІІ «Про статус суддів» (абз. 3 пункту 1) передбачалося, що в разі зміни заробітної плати суддів, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, та виплачується - в суді за останнім місцем роботи або за їх вибором у суді за місцем їх проживання.
Пунктом 63 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» із зазначеної Постанови Верховної Ради України виключено абзац третій пункту 1, а підпунктом 1 пункту 61 розділу II цього Закону встановлено, що призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету. Згідно з пунктом 3 розділу III цього Закону, зазначений підпункт 1 пункту 61 розділу II цього Закону поширено на щомісячне довічне грошове утримання, призначене суддям у відставці до прийняття цього Закону.
Крім цього, вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про статус суддів» (частина 4 статті 43) у першому абзаці слова «без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання» - виключено.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування встановлюються Законом України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію цього Закону». Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-РП/2005 - справа про рівень пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.
Крім цього, у своїх рішеннях від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України зазначав, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів (підпункт 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України, з огляду на вимоги ст. 152 Конституції України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Право позивача на перерахунок довічного грошового утримання не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус суддів».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005 року).
Частина ІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає те, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяв раніше.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу підлягають застосуванню норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ОСОБА_1 було встановлено щомісячне довічне утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати, що підтверджується постановою Верховної Ради України від 11.06.2009 року № 1515-VI та наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2009 року № 47/02-04.
З огляду на викладені обставини та згідно довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.06.2013 року №№ 310, 311, 312, 313, 314, 315, виданих територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок довічного грошового утримання у відповідності до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів».
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 01.01.2011 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2012 року у відповідності до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
На підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує стягнення з Державного бюджету України на користь позивача здійснених ним та документально підтверджених судових витрат - 34.40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 71, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, на підставі ст.ст. 8, 19, 22, 24, 41, 46, 126, 130 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області провести перерахунок довічного грошового утримання та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34.40 ( тридцять чотири гривні 40 копійок) судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанову суду у межах стягнення довічного грошового утримання судді у відставці за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і виконується негайно.
Головуючий: