Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2008 року м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова С.0.,
суддів - Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі -Медяник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами помічника прокурора Іршавського району ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 на рішення Іршавського районного суду від 4 березня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Малораковецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним ,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року ОСОБА_5., звернувшись до суду з вказаним позовом, зазначала, що її мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. За час життя її мати та батько -ОСОБА_7побудували житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1. На день смерті матері останній належала на праві власності 1\2 частина вказаного будинковолодіння. Вказану частку в рівних долях спадкувала вона -ОСОБА_5, її батько ОСОБА_7та її брат ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно заповіту батька ОСОБА_9 від 17 вересня 1999 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Малораковецької сільської ради, її батько все своє майно заповів онуці ОСОБА_4 21 вересня 1999 року ОСОБА_7помер. Про існування заповіту їй стало відомо в 2006 році. Вказаний заповіт вона вважає недійсним, оскільки її батько був неграмотним. Крім того заповіт секретарем виконкому Малораковецької сільської ради складався вдома в батька з порушенням п.п. 4, 19 і 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад народних депутатів, оскільки такий підписувався батьком в присутності сторонньої особи, чим було порушено таємницю складання заповіту, заповіт не був вголос прочитаний заповідачеві. В журналі реєстрації нотаріальних дій виконкому Малораковецької сільської ради
містяться виправлення року реєстрації заповіту, які не посвідчено секретарем виконкому. На думку позивача заповіт був складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тому він відповідно до правил ст. 1257 ЦК України є нікчемним. Крім того позивачка вважає, що вона після смерті матері прийняла спадщину, оскільки забрала з дому з дозволу батька сертифікат на земельну частку пай матері та доглядала за батьком, допомагала йому обробляти земельну ділянку біля будинку.
Посилаючись на викладене ОСОБА_5 просила визнати заповіт посвідчений секретарем виконкому Малораковецької сільської ради від 17 вересня 1999 року ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4недійсним.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22ц-778\08 Номер рядка статистичного звіту:37
Головуючий у першій інстанції: Даруда І.А.
Доповідач: Власов С.О.
У судіОСОБА_5 в порядку ст.31 ЦПК України змінила підставу свого позову та просила визнати заповіт недійсним через не усвідомлення ОСОБА_7значення своїх дій та неможливість керувати ними при підписанні заповіту \ том 1 а.с.100\.
В подальшому у суді в порядку ст. 31 ЦПК України вона знову змінила підставу свого позову та просила розглянути по суті її первісний позов \ том 2 а.с. 123\ .
Ухвалою Іршавського районного суду від 14 березня 2007 року з метою забезпечення позову накладено арешт на будинок .
Рішенням Іршавського районного суду від 4 березня 2008 року позовОСОБА_5задоволено. Визнано заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Малораковецької сільської ради від 17 вересня 1999 року від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 недійсним.
У поданих апеляційних скаргах помічника прокурора Іршавського району ОСОБА_1, відповідачівОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4вони просять рішення районного суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суд першої інстанції задовольняючи позов та визнаючи недійсним заповіт
ОСОБА_9, виходив із доведеності факту, що мало місце з боку секретаря Малораковецької сільської ради ОСОБА_10, яка посвідчувала заповіт, порушення вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України (далі Інструкція) , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22\5, а саме, що в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі нотаріальних дій не записано місце вчинення нотаріальних дій із зазначенням адреси, а також причин цього. Крім того немає адреси та паспортних даних обдарованої неповнолітньої ОСОБА_4та не вказано в скількох примірниках складено заповіт та що секретар сільської радиОСОБА_10не зробила відмітку про оголошення заповіту, такий не був підписаний двома свідками та мало місце порушення таємниці складання заповіту.
З цих підстав районний суд вважав заповіт ОСОБА_9нікчемним і такий що на підставі ст. 1257 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
Проте з цими висновками суду погодитись не можна, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи та судом в порушення вимог ст.ст. 524,534 ЦК України ( в редакції 1963 р.) та ст. 29 ЦПК України ( в редакції 1963 р. ), які діяли на час посвідчення 17 вересня 1999 року заповіту ОСОБА_9, застосований закон, зокрема ст. 1257 ЦК України, яка визначає нікчемність правочину, який почав діяти лише з набранням Цивільним Кодексом України чинності з 1 січня 2004 року.
Матеріалами справи та показами свідка ОСОБА_10, яка була допитана судом першої інстанції стверджено, що вона працює секретарем сільської ради і 17.09.1999 р. ОСОБА_7через невісткуОСОБА_2покликав її , щоб посвідчити заповіт. З нею до ОСОБА_7пішла рахівник - касир ОСОБА_11. Заповіт складався у літній кухні будинкуАДРЕСА_1, вона писала заповіт в присутності ОСОБА_12., яка тоді з ним проживала, а покійний підписав заповіт \а.с.136-137\.
Щодо журналу викликів для вчинення нотаріальних дій тоОСОБА_10з цього питання пояснила, що такого журналу у сільській раді не ведеться, а тому вона не реєструвала у сільській раді виклик заповідача додому для складання заповіту. Ствердила, що вона оголошувала заповіт, однак відмітки про це не зробила, понятих не викликала. Про те, що вона йшла до ОСОБА_7складати заповіт знали ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9. У заповіті вона не вказала року народження та місця проживання ОСОБА_4, (неповнолітньої), оскільки остання у заповідача не проживала, однак була прописаною за вказаною адресою.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_11 підтвердила, що вона проживає по сусідству і була присутньою при складанні заповіту, де крім неї також були присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Заповіт підписав ОСОБА_7 сидячи на ліжку.
З наявного в матеріалах справи фотокопії оспорюваного заповіту видно, що такий 17.09.1999 року підписаний ОСОБА_9, посвідчений секретарем виконкому Малораковецької сільської ради ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі під № 3
\ том 1 а.с.7\.
Такі дії посадової особи виконавчого комітету відповідають чинному законодавству, зокрема, відповідно до абзацу 3 п.17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних Рад народних депутатів України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 25.08. 1994 року № 22\5 із наступними змінами та доповненнями ,- на прохання особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, документ може бути складений посадовою особою виконавчого комітету. Дані обставини не оспорюються сторонами, однак помилково трактовані судом першої інстанції про те, що за вказаних обставин справи має місце не добровільне особисте здійснення права на заповіт, та що такий складений з порушенням закону та завірений з порушенням діючої Інструкції.
Відповідно до вимог ст. 543 ЦК України (1963 р.) якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь яких інших причин не може підписати заповіт, то за його дорученням в його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювальних до нотаріально посвідчених ( стаття 542 цього Кодексу) заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно.
В даному ж випадку особу громадянина ОСОБА_7та його дієздатність було перевірено, він власноручно підписав заповіт і справжність його підпису на заповіті ніким не оспорюється, тому не було потреби підписувати заповіт в присутності свідків.
У суді належними і допустимими доказами позивачем не доведено, що ОСОБА_7 не міг читати і особисто підписуватися, а апеляційним судом при розгляді справи таких доказів не добуто.
Як вбачається із оспорюваного заповіту такий відповідає вимогам закону, зокрема вказано місце та часу його складання, такий особисто підписаний заповідачем, і посвідчений уповноваженою особою, секретарем Малораковецької сільради. Разом з тим, як встановлено судом, секретарем Малораковецької сільради в порушення абзацу другого пункту 8 зазначеної вище Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів, селищних, міських Рад народних депутатів України в посвідчувальному написі на документі не вказано, що посвідчення заповіту мало місце поза межами сільської Ради та причини такого посвідчення за його межами, що по своїй природі не може трактуватися в порядку ст. 45 ЦК України \в редакції 1963 р.\ або ст. 220 ЦК України як недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору.
Крім того матеріалами справи стверджено, сторонами по справі не заперечується, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2007 року у іншій цивільній справі, яка розглядалася за позовом прокурора Іршавського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа: Іршавська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на житловий будинок апеляційний суд вже встановив і зазначив у рішенні суду той факт, що заповіт ОСОБА_9 від 17 вересня 1999 р. складений в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 відповідає вимогам закону та що спадкодавець ОСОБА_7 був письменним.
Вказане рішення апеляційного суду ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2007 року залишено без змін.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у іншій цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Щодо своєї обов'язкової частки у спадковому майні матері, то таку вимогу ОСОБА_5 у своїй позовній заяві на вирішення суду не ставила.
Щодо наданого позивачкою суду апеляційної інстанції фотокопії сертифікату ЗК № 0107719 на право на земельну частку (пай), як доказ того, що після смерті матері вона прийняла її частку спадкового майна, то такі доводи колегія суддів оцінює критично і до уваги не бере, оскільки земельний сертифікат видано не їй, а ОСОБА_6, і такий не може слугувати підтвердженням її права власності на спірний будинок або його частину.
Аналізуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнавати законним та обґрунтованим, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким у позовіОСОБА_5слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав вважати, що заповіт був укладений без дійсного волевиявлення заповідача та з грубим порушенням його форми та порядку посвідчення, які тягнуть його недійсність.
Щодо вимоги апелянтів про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції то таких підстав встановлених ст. 311 ЦПК України колегія суддів не вбачає, а тому апеляційні скарги задовольняє частково. Заходи забезпечення позову слід скасувати. Судових витрат по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 301,303,304, п. 2 ч.1 ст. 307, пп. 3 і 4 ст. 309,313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги помічника прокурора Іршавського району Закарпатської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Іршавського районного суду від 4 березня 2008 року скасувати.
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5до Малораковецької сільської ради Іршавського району, ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 посвідченого секретарем виконавчого комітету Малораковецької сільської ради від 17 вересня 1999 року, відмовити.
Ухвалу Іршавського районного суду від 14 березня 2007 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинковолодіння АДРЕСА_1 Іршавського району скасувати.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді колегії: