У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 травня 2008 року м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова С.0.,
суддів колегії - Павліченка С.В. ,Готра Т.Ю.,
при секретарі - Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами
заступника прокурора Закарпатської області І.Русина, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: виконавчий комітет Ужгородської міської ради, орган опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій ОСОБА_1ОСОБА_2 по зайняттю приміщення квартири незаконними та скасування свідоцтва про право власності на квартиру ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2007 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з вищевказаним позовом, просили усунути перешкоди у користуванні житлом. Позов обґрунтовували тим, що вони є власниками квартирАДРЕСА_1. Свої квартири вони у 2005 році реконструювали за власний рахунок і такі тепер знаходяться у їхній спільній власності.
Вони також отримали у власність земельну ділянку на якій знаходиться вищевказаний будинок та отримали земельний акт.
Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 27.10.1984 р. їх будинок віднесено до категорії аварійних будинків, які підлягають знесенню.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22 ц- 492\08 Номер рядка статистичного звіту:57
Головуючий у першій інстанції: Король Ю.А.
Доповідач: Власов С.О.
Приміщення № 4 будинку не реконструйоване і знаходиться в аварійному стані через загрозу обвалу даху.
У жовтні 2006 року їм стало відомо, що відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на підставі службового ордера вселилися в квартиру № 4, яку приватизували.
Позивачі вважають, що виконком Ужгородської міської ради не мав права надавати будь - які приміщення в даному будинку іншим особам, оскільки будинок та земельна ділянка, на якій він розташований уже перебувають у власності позивачів.
Такі дії відповідачів позивачі вважають перешкодою у здійсненні ними прав власників житла та земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини та на закон, зокрема, ст.ст. 321, 375 ЦК України позивачі просили задовольнити позовні вимоги шляхом визнання дій ОСОБА_1. таОСОБА_2 по самозахопленню житлового приміщення № 4 незаконними та скасувати їх свідоцтво про право власності на вказане приміщення.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2008 року позов задоволено.
Визнано дії ОСОБА_1. таОСОБА_2 по зайняттю приміщення квартири АДРЕСА_2незаконними.
Свідоцтво про право власності на квартиру № 4 у будинку № 1 по вул. Залізничній в м. Ужгороді , видане згідно рішення № 198 виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27.11.1996 р. скасовано.
В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2007 року та рішення цього ж суду від 25 лютого 2008 року, як незаконних та ухвалення нового рішення про відмову позивачам у позові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1ОСОБА_2, виконавчого комітету Ужгородської міської ради ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачам у позові.
У своїх запереченняхОСОБА_7, який діє в інтересах позивачів, просить рішення
суду залишити без змін посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на неї, вважає, що скарги прокурора, ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та виконкому Ужгородської міської ради підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи прокурору брати участь у справі та визнаючи дії ОСОБА_1. таОСОБА_2 по зайняттю житлового приміщення незаконними та скасовуючи видане їм свідоцтво про право власності на жилу квартиру суд виходив з того, що інтереси неповнолітнього у суді представляв орган опіки та піклування, а позивачі є власниками земельної ділянки та цілого житлового будинку №1 по вул. Залізничній в м. Ужгороді, та що попередній жилець цього будинку ОСОБА_8була відселена з нього як аварійного будинку.
Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи стверджено, що у зв'язку із зверненням ОСОБА_2 Р.В. таОСОБА_2 до прокуратури Закарпатської області щодо захисту інтересів неповнолітньогоОСОБА_1 на житло, прокуратура 26.12.2007 р. на підставі наданих їй ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України ''Про прокуратуру '', ст. 45 ЦПК України повноважень обґрунтовано звернулася до суду із письмовим клопотанням про вступ у розгляд справи з метою захисту прав та інтересів неповнолітньогоОСОБА_1. Тому суд незаконно ухвалою від 26.12.2007 р. відмовив прокурору в ознайомленні з матеріалами справи та не допустив його до участі у справі на стороні відповідачів.
Апелянти вважають, що квартира, яка має спільну з квартирою № 5 стіну, з якої було переселено ОСОБА_8, не є аварійною. Вона знаходиться в технічно справному стані та не загрожує обвалом помешкань позивачів.
В той же час з наявного в матеріалах справи будівельно - технічного висновку по визначенню стану конструкцій даху будівлі по АДРЕСА_1 вбачається, що в 90-х роках будинок рахувався аварійним. З 6-ти квартир дві квартири обвалились, крокв'яна система та перекриття на протязі експлуатації будівлі не змінювались. На день обстеження крокви мають значний прогин, остання кроква над обвалом квартири № 5 вражена гниллю. В зв'язку зі станом залишків порушеного перекриття є підстави визначити перекриття аварійним \а.с.71-73\.
Даний висновок спеціаліста не може братися до уваги, як належний доказ підтвердження вимог позивачів, оскільки він не є експертним висновком і такий зроблено головним інженером проекту філіалу ''НДІпроектреконструкція'' ОСОБА_9 на підставі листа позивачки ОСОБА_3 від 01.10.2007 року.
Скасувавши свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на приватизовану ними квартиру № 4 у будинку № 1 по вул. Залізничній в м. Ужгороді, у якій вони залишились проживати, суд не зазначив в рішенні в чию комунальну власність перейшла їхня квартира.
Згідно пункту ''а'' підпункту 1 ст.39 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні '' рада має повноваження щодо розпорядження комунальною власністю від імені територіальної громади.
Отже, в разі скасування свідоцтва про право власності на приватизовану комунальну квартиру нею має право розпоряджатися в даному випадку Ужгородська міська рада, яка не була залучена до участі у справі, яку суду слід було залучити до справи, оскільки судове рішення може вплинути на її права та обов'язки.
Відповідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
При новому розгляді справи суду слід також перевірити доводи відповідачів ОСОБА_1. таОСОБА_2 про те, що судом скасовано їх свідоцтво про право власності на квартиру видане на підставі рішення № 198 виконкому Ужгородської міської ради від 27.11.1996 р., що як на їх думку не відповідає дійсності, оскільки таке свідоцтво їм було видане згідно з рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2006 р. № 286.
Крім того колегія суддів констатує, що в резолютивній частині судового рішення суд вказав квартиру незаконно зайняту ОСОБА_1. таОСОБА_2 під АДРЕСА_2 В той же час свідоцтво про право власності суд скасував на квартиру № 4 за вищевказаною адресою \а.с.165\.
Вказані суперечності та неповнота з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.
Ці порушення закону не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст.303,304, п.5 ч.1 ст. 307, п.5 ст.311,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області І. Русина, виконавчого
комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_1,ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2008 року та ухвалу
цього ж суду від 26 грудня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того
ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :