УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2013 р.Справа № 816/2431/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі головуючого судді Старостіна В.В.
суддів: Бондара В.О.
Мінаєва О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2431/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИЛА:
29 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" (далі позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просив суд визнати нечинними та скасувати:
-податкове повідомлення - рішення від 22.03.2013 року № 0000012301;
-податкове повідомлення - рішення від 04.01.2013 року № 0000012301 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 60799 грн. та штрафних санкцій в сумі 5791,50 грн., від 04.01.2013 року № 0000022301.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішеня від 22.03.2013 року № 0000012301 та від 04.01.2013 року № 000001230.У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у м. Полтаві здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої складено акт від 20.12.2012 року № 4737/22-2/33804724.
За висновками зазначеного акту в ході перевірки відповідачем встановлено порушення п. 6.1 ст. 6, п. 22.4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п.п. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 479286 грн.; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягали бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року всього в розмірі 54714 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000022301 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року - вересень 2012 року на загальну суму 54714 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 13678,50 грн., від 04.01.2013 року № 0000012301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 479286 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5792,50 грн.
За результатами розгляду скарги позивача ДПС у Полтавській області прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000022301 залишила без змін та частково скасувала податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000012301 в частині донарахованого податку на прибуток в розмірі 418 487 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн.
На підставі вказаного рішення ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 року про донарахування позивачу податку на прибуток за основним платежем - 60799 грн. та штрафних санкцій - 5791,50 грн.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000012301, від 04.01.2013 року № 0000012301 та № 0000022301 залишені без змін, скарга позивача - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000012301 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 60799 грн. та штрафних санкцій в сумі 5791,50 грн. суд першої інстанції керувався приписами статті 60 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану раніше суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів вважає, оскільки контролюючий орган зменшив нараховану згідно податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000012301 суму грошового зобов'язання та надіслав платнику податків податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання, то, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000012301 вважається відкликаним, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання його нечинним та скасування задоволенню не підлягають.
Відносно позовних вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.03.2013 року № 0000012301 та від 04.01.2013 року № 0000022301, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів спрвави вбачається, що в ході перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено неправомірне, на думку перевіряючих, включення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" послуг нерезидента ТОВ "Концепт-тренінг" з навчання працівників до складу витрат на загальну суму 273 935 грн. та формування податкового кредиту на суму ПДВ 54714 грн., оскільки надані ТОВ "Концепт-тренінг" позивачу консультаційні послуги є освітніми та являються фінансуванням особистих потреб фізичних осіб в якості їх навчання в несертифікованих установах, у зв'язку із чим зазначені витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.
Суд першої інстанції не погодився із вказаною позицією відповідача, оскільки надані ТОВ "Концепт-тренінг" послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача, надавалися керівнику та співробітникам відділу продаж ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" та були спрямовані на підвищення ефективності стимулювання реалізації продукції товариства.
Колегія суддів підтримує такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до підпункту «г» пункту 138.10.2 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються, адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.
Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.
Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Концепт-тренінг" (Росія, Санкт-Петербург) укладено договори від 12.05.2011 року № КТ-014-2 (а.с.78-95) та від 05.05.2012 року № КТ-027-2 (а.с.44-50) на надання консультаційних послуг, направлених на підвищення ефективності стимулювання реалізації продукції.
Факт надання консультаційних послуг підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 51-53, 96), у яких найменування послуг, їх кількість, ціна відповідає умовам договорів. Оплата отриманих послуг підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. Податкові накладі включені до реєстрів отриманих податкових накладних відповідних періодів.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, обгрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність порушень в діях позивача при формуванні валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Концепт-тренінг".
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року № 0000012301 та від 04.01.2013 року № 0000022301.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2431/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.