Справа № 11 а-767 /07 Головуючий у 1 інстанції Ковталів Р.Т.
Категорія: постанова про відмову в
умовно-достроковому звільненні Доповідач: Валько Н.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 16 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Леона О.І.
Суддів Валько Н.М., Вовка А.С.
з участю прокурора Ходачкевича Ю.І.
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 03 липня 2007 року,
встановила:
Цією постановою відмовлено в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_1.
При прийнятті даного рішення районний суд виходив із того, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжких злочинів, на момент розгляду спільного подання невідбута частина покарання становить понад три роки. З уваги на викладене, суд першої інстанції вважав дане подання передчасним та підстав для його задоволення не знайшов.
У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що вважає рішення Миколаївського районного суду несправедливим, таким, що прийняте з неправильним застосуванням Кримінального закону і незастосуванням закону, який підлягає застосуванню, а саме, 4.4.1, 2 ст.371 КПК України, покликається апелянт і на те, що по відбуванню ним половини призначеного Коростишівським районним судом Житомирської області покарання, Миколаївським районним судом вперше йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні. Рішення, яке він оскаржує на даний 4ас - це відмова районного суду вдруге щодо його умовно-дострокового звільнення - 03 липня 2007 року, при цьому, що він має 13 заохонень і лише одне стягнення, здобув у колонії спеціальність - токар, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і судимий і судимий не був. Просить переглянути судове рішення.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає апеляцію засудженого ОСОБА_1 законною, обґрунтованою, просить її задоволити, постанову районного суду скасувати, із скеруванням справи на новий судовий розгляд, позицію засудженого ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить задоволити її у повному об"ємі, скасувавши постанову суду першої інстанції і направити справу на новий судовий розгляд, проаналізувавши доводи апеляції засудженого ОСОБА_1, та вивчивши матеріали судових справ № 5-790/06. № 5-410/07. а також особової справи ОСОБА_1 № 356-0-05, Колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
До даного висновку Колегія суддів приходить, виходячи із наступного.
Відмовляючи у задоволенні спільного подання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1, суд покликається на те, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжких злочинів, на момент розгляду подання невідбутим залишається ще тривалий період часу.
Згідно ст.107 КК України, до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від
відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину, а також, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці, навчання довів своє виправлення.
При цьому, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до 18 років, після фактичного відбуття не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Як вбачається із матеріалів особової справи ОСОБА_1 № 356-0-05 він, будучи неповнолітнім, був засуджений вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2003 року на 7 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання йому за даним вироком суду обчислюється з 17 січня 2003 року.
Станом на момент звернення до суду із спільним поданням ОСОБА_1 відбув більше половини строку покарання, а саме - 4 роки 5 місяців позбавлення волі із призначенням вироком суду першої інстанції - 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Під час відбування покарання - у 2004 році ОСОБА_1 закінчив загальноосвітню школу м.Ковеля Волинської області (атестат НОМЕР_1), а також добув професійно-технічну освіту та отримав спеціальність штукатура та токара (диплом НОМЕР_2, диплом НОМЕР_3).
Крім цього, він раніше не судимий, вчинив злочин у віці до 18 років, щиро розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем відбування покарання, має 14 заохочень і 1 погашене стягнення, приймає активну участь у громадському житті виправно-трудової установи.
На переконання Колегії суддів, суд першої інстанції відмовив у задоволенні спільного подання, навівши для цього не передбачені законом підстави - передчасність звернення із таким поданням та тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, не дивлячись на те, що на момент звернення до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1. останній відбув більше половини строку покарання, а саме - 4 роки 5 місяців позбавлення волі, із призначених судом 1-ї інстанції - 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Крім цього, Колегія суддів вважає, що судом при вирішенні питання щодо відмови ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні, невірно застосовано Кримінальний закон , оскільки суд у даному випадку повинен був керуватися нормами ст. 107 КК України, а не ст.81 КК України, як вказано ним в оскаржуваній постанові.
За даних обставин, Колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з порушенням вимог закону, таке підлягає скасуванню, із скеруванням справи на новий судовий розгляд, під час якого районного суду належить усунути наведені порушення закону, при йнявши законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 362; 366; 367 КПК України, Колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задоволити. Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 03 липня 2007 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а матеріали справи скерувати на новий судовий розгляд до Миколаївського районного суду Львівської області в іншому складі суду.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.