Головуючий в суді першої інстанції - Хомик А.П. Справа № 11-а-742/2007
Доповідач -Голубицький С. С Категорія-інші
УХВАЛА
Іменем України
28 серпня 2007 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в складі: головуючого - Леона О.1., суддів - Голубицького С.С., Танечника І.І., за участю прокурора Свореня М.М., підсудної ОСОБА_1 та її захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши справу за апеляціями прокурора і підсудної ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2007 року, якою кримінальну справу відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Чернівці, мешканки м. Трускавця Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої, по обвинуваченню за ст.ст. 86і, 172 ч.2 КК України (в редакції 1960 року), та
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки с.Орів Сколівського району Львівської області, мешканки м. Трускавця тєї-ж області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, раніше не судимої, і
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,
уродженки і мешканки м.Стебник Львівської області, українки,
громадянки України, з середньою освітою, одруженої, раніше не
судимої,
обох, по обвинуваченню за ст.ст. 86і, 19 ч.3 ст.172 ч.2, 194 ч.3 КК України (в
редакції 1960 року), скеровано прокурору для проведення додаткового
розслідування -
встановила: Органом досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що в період з квітня 1996 року по липень 1997 року являючись посадовими особами санаторію "Джерело" в м.Трускавець Львівської
області, ОСОБА_1 - головним бухгалтером, ОСОБА_3 - касиром, ОСОБА_4 - бухгалтером по зарплаті, з метою розкрадання державних коштів вступили між собою в злочинний зговір і шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та підробки документів привласнили кошти санаторію.
При цьому ОСОБА_1 вмінюється розкрадання державних коштів в сумі 12643 грн. 83 коп., ОСОБА_3 - в сумі 8093 грн. 63 кеш., а ОСОБА_4 - в сумі 11006 грн. 83 коп..
В ході розгляду справи Дрогобицький міськрайонний суд задовольнив клопотання адвоката підсудної ОСОБА_4 - ОСОБА_5 і своєю постановою від 22 червня 2007 року скерував кримінальну справу прокурору для проведення додаткового розслідування, зазначивши у постанові, що внаслідок неповноти досудового слідства залишились невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з впевненістю реконструювати подію злочину і з безсумнівністю дійти до висновку про винність чи невинуватість підсудних, форму їх провини і зв'язок їхніх дій з насталими шкідливими наслідками, а отже правильно вирішити кримінальну справу. Для цього органам досудового слідста необхідно з'ясувати коло осіб, які мали відношення до нарахування та виплати заробітної плати працівникам санаторію в період 1996-1997 років, відібрати експертні зразки підписів та провести судово-почеркознавчі експертизи на предмет можливої причетності цих осіб до розкрадання коштів, провести додаткову документальну ревізію з врахуванням всіх фінансових документів, що були долучені до матеріалів кримінальної справи і не враховані при проведенні у справі документальної ревізії від 23.01.1998 року, після чого провести по справі судово-бухгалтерську експертизу, а також встановити коло посадових осіб, зобов'язаних забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку і контролю, та їх причетність до скоєння цих злочинів.
На вказану постанову подано апеляції прокурором і підсудною ОСОБА_1.
В своїй апеляції прокурор зазначає, що задовольняючи клопотання адвоката про повернення справи на додаткове розслідування суд не взяв до уваги того, що станом на 1998 рік в розпорядженні ревізорів знаходились всі фінансово-бухгалтерські документи по справі, а підсудні ОСОБА_3 таОСОБА_4 не заперечували на досудовому слідстві того, що вони вносили неправдиві відомості в бухгалтерські документи та підробляли їх. Судово-бухгалтерська експертиза призначалася судом 28.11.2006 року, однак не була виконана експертною установою з мотивів відсутності в справі ряду фінансових документів, хоча, на його думку, всі необхідні фінансові документи в матеріалах справи були, тобто з формальних підстав. З огляду на це вважає дану постанову такою, що суперечить матеріалам справи та просить суд апеляційної інстанції її скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Підсудна ОСОБА_1 у поданій апеляції вказує, що вважає дану постанову такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права і направлена на затягування розгляду справи. На її думку в матеріалах справи є достатньо доказів для повного та об'єктивного розгляду справи і прийняття по ній законного
рішення. Виконання рекомендації експертів Львівського НДІСЕ про проведення по справі додаткової ревізії бухгалтерських документів призведе до затягування її розгляду. Вважає, що для отримання вичерпної відповіді на поставлені питання суду достатньо було викликати і допитати в судовому засіданні експертів-бухгалтерів. Стверджує, що по справі не вбачається такої неповноти чи неправильності, яка-б, згідно вимог закону, не могла бути усунута судом в судовому засіданні, а тому просить апеляційний суд вказану постанову скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді про обставини справи, зміст постанови суду першої інстанції та зміст поданих апеляцій, вислухавши виступи прокурора, підсудної ОСОБА_1 та її захисника-адвоката ОСОБА_2 в підтримку апеляцій, обговоривши наведені в них доводи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, в судовому засіданні 13 грудня 2002 року після дослідження Акту ревізії правильності нарахування і виплати заробітної плати працівникам санаторію "Джерело" від 23.01.1998 року, допиту ревізора ОСОБА_6, дослідження меморіальних і касових одерів, відомостей на видачу заробітної плати і відпускних, головної касової книги, інших бухгалтерських документів, було з'ясовано, що в деяхих відомостях на виплату заробітної плати та касових ордерах містяться підписи і записи зроблені іншими особами, а не ОСОБА_4 і ОСОБА_3, проте органом досудового слідства вказані в цих бухгалтерських документах суми вмінюються у вину підсудним як викрадені. Належність цих підписів іншим конкретним особам та їх причетність до викрадення коштів органами досудового слідства не встановлювалась. На питання головуючої про можливість завершити розгляд справи на підставі зібраних та перевірених судом доказів прокурор в суді відповів, що вважає неможливим закінчити розгляд справи без призначення і проведення в справі почеркознавчої та бухгалтерської експертизи. Цю думку прокурора підтримали підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також їх захисники - адвокати ОСОБА_2 і ОСОБА_5 (т.13 а.с. 410-422).
В судовому засіданні 30 грудня 2002 року захисник підсудноїОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_5 -заявила клопотання про призначення по справі почеркознавчої і бухгалтерської експертиз. В обгрунтування свого клопотання адвокат зазначила, що в основу обвинувачення підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 органом досудового слідства покладено Акт ревізії правильності нарахування і виплати заробіітної плати працівникам санаторію "Джерело" від 23.01.1998 року, проте фактично правильність нарахування і виплати заробітної плати в санаторії за 1994-1995 роки була проведена ревізорами частково і стосовно тільки чотирьох осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відносно яких мала доручення на отримання заробітної плати підсудна ОСОБА_4. Згідно наказів начальника санаторію ОСОБА_4 спочатку працювала бухгалтером по матеріалах і лише згодом була переведена на посаду бухгалтера із заробітної плати. В період, коли ОСОБА_4 працювала бухгалтером по матеріалах
на посаді бухгалтера із заробітної плати працювали інші особи, під керівництвом головного бухгалтера ОСОБА_1, що не виключає розкрадання коштів в цей час іншими особами, проте ревізори ухилились від проведення повної ревізії за цей період. З досліджених в суді документів та матеріалів справи встановлено, що заробітна плата нараховувалась і видавалась в період відпустки ОСОБА_4 іншими особами, виплачувалась крім касира ОСОБА_3 також ОСОБА_11, гроші в касі отримувалась без доручень іншими особами, які розписувались у відомостях один за одного, та видавались із каси по записках ОСОБА_1. Також в Акті ревізії вказано ряд осіб, яким згідно відомостей нараховувались і виплачувались гроші, проте дані особи не визнали факту їх отримання і свої підписи у відомостях, це, зокрема, лікарі ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, медсестри ОСОБА_15, ОСОБА_16, санітарка ОСОБА_17, музкерівник ОСОБА_18 і кочегар ОСОБА_19. На сторінці 19 Акту (т.2 а.с.33) вказано, що по видатковому касовому ордеру НОМЕР_1 від 11.06.1997 року було списано як відпускні 783 грн. 92 коп., проте бухгалтером із заробітної плати ОСОБА_4 відомість на цю суму не складалась і хто отримав ці кошти невідомо, хоча на ордері є підписи особи яка слідством не встановлена. Згідно наявних в справі висновків судово-почеркознавчих експертиз підсуднаОСОБА_4 за вищевказаних осіб підписів у відомостях не вчиняла, що вона підтвердила і в суді. Ці висновки почеркознавчих експертиз в справі є неповними, поскільки не охопили всього кола осіб причетних до нарахування і виплати заробітної плати працівникам санаторію, до числа яких також відносяться касир ОСОБА_11, яка часто підміняла касира ОСОБА_3, та бухгалтери ОСОБА_20 і ОСОБА_21, якими нараховувалась заробітна плата у відсутністьОСОБА_4, і які могли отримувати гроші за окремих осіб без довіреності, та вчиняти за них підписи у відомостях. А тому, зважаючи на викладені обставини, по справі є необхідність в проведенні додаткової почеркознавчої експертизи.
Далі в своєму клопотанні адвокат ОСОБА_53азначила, що в ході ревізії ревізорами було виявлено відсутність п'яти платіжних відомостей, семи видаткових касових ордерів та меморіального ордеру №5 Ф.405 "Зведення розрахункових відомостей по зарплаті за період з січня 1996 року по червень 1997 року". Після ревізії, в ході досудового слідства, було виявлено і долучено до матеріалів справи декілька видаткових касових ордерів, які не були враховані ревізорами, що ставить під сумнів висновки ревізії щодо суми коштів викрадених підсудними, а тому є підстави для призначення і проведення в справі бухгалтерської експертизи, та навела перелік питань, які, на її думку, слід поставити на вирішення експертів (т.13 а.с.425-429).
Перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертів, подали також прокурор (т. 13 а.с.430) та підсудна ОСОБА_1 (т. 14 а.с.4-9).
Під час розгляду справи 29 листопада 2006 року Дрогобицький міськрайонний суд вислухавши думки учасників процесу, які погодились із позицією прокурора та клопотанням адвоката ОСОБА_5 про необхідність проведення в справі судово-бухгалтерської і судово-почеркознавчої експертиз, виніс постанову про призначення вказаних експертиз і на вирішення експертів
виніс коло питань поданих суду прокурором, адвокатам ОСОБА_5 та засудженою ОСОБА_1 (т.14 а.с.48), після чого скерував справу до Львівського НДІСЕ для їх проведення.
23 травня 2007 року до суду з Львівського НДІСЕ надійшов лист в якому експерти ОСОБА_22 і ОСОБА_23 посилаючись на вимоги пп.2.3.2. п.2.3. ст.2 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998 року №53/, згідно яких експертам забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, рекомендували суду провести у справі додаткову ревізію з урахуванням долучених додаткових облікових документів та висновків почеркознавчої експертизи. При цьому директором НДІСЕ в листі було обумовлено, що в разі неотримання ними цих додаткових матеріалів експертиза у справі проводитись не буде.
Зважаючи на дані обставини, та враховуючи, що за згодою всіх учасників процесу судом по справі винесено постанову про призначення і проведення судово-бухгалтерської та судово-почеркознавчої експертиз, яка підлягає виконанню, і яка, в свою чергу, згідно листа експертів не може бути виконанна без надання їм додаткових даних повторної бухгалтерської ревізії, та яку не можна провести в суді, а можна провести лише в умовах досудового слідства з наданням ревізорам всіх необхідних документів, для чого необхідне проведення у справі певних слідчих дій, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в судовому засіданні 22 червня 2007 року обгрунтовано задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_5 про скерування справи на додаткове розслідування і виніс відповідну постанову.
Наведені в апеляції прокурора доводи про безпідставність скерування справи на додаткове розслідування є надуманими, адже на час проведення у справі бухгалтерської ревізії 23.01.1998 року в матеріалах справи не було тих видаткових касових ордерів, платіжних доручень та інших бухгалтерських документів, які були долучені до матеріалів справи після її проведення, тобто не було враховано всіх документів, що мають значення по справі, що свідчить про допущену неповноту, яка суттєво впливає на всебічність, повноту і об'єктивність розгляду даної кримінальної справи. З переліку наданих судом для огляду бухгалтерських документів не на всіх із них засудженіОСОБА_4 і ОСОБА_3 впізнали свої підписи. Ким були виконані решта підписів і записів в цих документа органами досудового слідства не встановлено, та не встановлено причетність до викрадення вмінених у вину підсудним коштів іншими особами, що також свідчить про неповноту досудового слідства яка не може бути усунута в суді, а може бути усунута тільки в ході досудового слідства шляхом виконання певних оперативно-розшукових і слідчих дій.
Безпідставними колегія знаходить і ствердження підсудної ОСОБА_1 в своїй апеляції про необґрунтованість постанови міськрайонного суду про скерування справи на додаткове розслідування і доцільність долучення судом до
розгляду справи експертів-бухгалтерів та фахівців з комп'ютерних технологій, а також можливість розгляду справи судом на підставі зібраних в ній матеріалів, поскільки саме експертами-фахівцями з бухгалтерії і було поставлено перед судом питання про необхідність проведення у справі повторної бухгалтерської ревізії з урахуванням всіх наявних у справі бухгалтерських документів, на підставі чого вони зможуть дати відповіді на поставлені перед ними судом питання в постанові від 29 листопада 2006 року, що можливе тільки в умовах досудового слідства. Без відповіді експертів на поставлені перед ними судом питання об'єктивний розгляд даної справи є неможливим, що визнали в судовому засіданні 28 листопада 2006 року більшість учасників процесу, у тому числі і підсудна ОСОБА_1. Отже, скерування судом справи на додаткове розслідування є логічним та об'єктивним, і викликане виниклою потребою в отриманні судом доказів необхідних для її повного, всебічного і об'єктивного розгляду.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про безпідставність поданих апеляцій та законність і обгрунтованість постанови суду, а тому залишає її без зміни, а апеляції - без задоволення.
В ході додаткового розслідування органу слідства необхідно призначити і провести по справі додаткову бухгалтерську ревізію з врахуванням всіх наявних у справі бухгалтерських та фінансових документів, після чого, з врахуванням її висновків і питань викладених в постановах суду від 29 листопада 2006 року (т.14 а.с.48) та від 22 червня 2007 року (т.14 а.с.64) провести у справі судово-почеркознавчу та судово-бухгалтерську експертизи, а також виконати інші слідчі дії необхідність в яких виникне під час додаткового розслідування справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів -
ухвалила :
Апеляції прокурора і підсудної ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2007 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 86і, 172 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) та ОСОБА_3 іОСОБА_4 за ст.ст. 86і, 19 ч.3 ст.172 ч.2, 194 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) скеровано прокурору для проведення додаткового розслідування - залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.