Справа № 11а-702/2007р Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.
Категорія:ст.187 ч.2 України КК Доповідач: Леон O.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 16 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Леона О.І.
Суддів: Валько Н.М., Вовка А.С.
з участю прокурора Василик Ю.М.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засуджених: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянули у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за
апеляціями
захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника
ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженої ОСОБА_6, засудженої ОСОБА_6
на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 21 березня 2007 р., -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України, непрацюючий, раніше не судимий, -
засуджений по ст. 187 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянка України, непрацююча, раніше не судима, -
засуджена по ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього їй належного на праві приватної власності майна.
Строк відбуття покарання обом засудженим обчислюється з 06. 12. 2006 р. з моменту фактичного затримання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 1 500 гривень кожній; в користь ОСОБА_11 5 000 гривень моральної шкоди.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з вироком суду вночі 27.11.2006 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на автомобілі ВАЗ-21099, р.н. НОМЕР_1, з автобусної зупинки в с.Шегині Мостиського району Львівської області взяли підвезти додому ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які поверталися з Польщі. Слідуючи по трасі Львів-Шегині в напрямку м.Городка, підсудні заблокували в автомобілі двері, ОСОБА_5 переліз на заднє видіння, приставив до ОСОБА_9 пістолет, який вона та ОСОБА_10 сприймала як вогнепальну зброю і наказав їм передати 400 доларів США, а ОСОБА_6 при цьому з'їхала з траси і зупинилася в безлюдному місці, на дорозі до с.Родатичі. Погрожуючи застосуванням пістолетом підсудні відкрито відібрали в ОСОБА_9 40 доларів США, мобільний телефон „Моторола С-350" вартістю 500 гривень, золоті вироби, продукти харчування, а всього на загальну суму 1327 гривень 60 коп., а в ОСОБА_10 - 800 польських злотих, мобільний телефон „Алькатель" вартістю 400 гривень, золоті вироби, продукти харчування, а всього на загальну суму 2840 гривень 31 коп.
Вночі 29.11.2006 р., в с.Шегині Мостиського району Львівської області, підсудні на тому ж автомобілі, взялися підвезти додому ОСОБА_11, яка поверталася з Польщі. Слідуючи по дорозі Львів-Шегині в напрямку м.Городка, ОСОБА_5 пересів на заднє сидіння, приставив до ОСОБА_11 пістолет, який вона прийняла як вогнепальну зброю і наказав віддати валюту. ОСОБА_6 при цьому з'їхала з траси, зупинилася біля лісосмуги неподалік с.Бар. Погрожуючи застосуванням пістолета, підсудні відкрито відібрали у потерпілої 750 доларів США, 770 польських злотих, мобільний телефон „Самсунг" вартістю 300 гривень, а всього майна на загальну суму 5499 гривень.
В апеляціях:
-захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 покликається на те, що суд не забезпечив повне фіксування судового процесу, порушивши вимоги ст.87-1 КПК України.
Вважає, що суд призначив покарання, яке є по своїй суті занадто суворим.
Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
-захисник ОСОБА_3 ставить питання аналогічні як і захисник ОСОБА_7
Засуджений ОСОБА_5 також ставить питання аналогічні як і його захисники.
-Адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_6 покрикається на те, що судове слідство було проведено однобічно та неповно з обвинувальним ухилом, зокрема, суд безпідставно не призначив комплексної психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_6
Вказує, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, в діях ОСОБА_6, на думку апелянта, відсутній склад злочину, передбачений ст.187ч.2 КК України, а вона діяла в стані крайньої необхідності.
Покликається також на те, що суд призначив ОСОБА_6 занадто суворе покарання, не врахувавши ряд обставин, що пом"якшують покарання.
Тому просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
-Захисник ОСОБА_4. в інтересах засудженої ОСОБА_6 вказує на те, що судове слідство проведено однобічно і з обвинувальним ухилом.
Вважає, що покарання ОСОБА_6 призначене занадто суворие, хоча були підстави для застосування ст.69 КК України.
Просить вирок суду змінити, застосувати ст.69 КК України та призначити покарання, не пов"язане з позбавленням волі.
-Засуджена ОСОБА_6 вказує на те, що судове слідство проводилося з обвинувальним ухилом, зокрема, суд в повній мірі не дослідив тих обставин, що вона діяла в стані крайньої необхідності.
Вважає також, що покарання їй призначене занадто суворе.
Тому просить вирок суду змінити, застосувати ст.ст. 69 та 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які просять пом"якшити призначене їм покарання, адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які також ставлять питання про пом'якшення призначеного засудженим покарання, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_4. та засудженої ОСОБА_6 підлягають до задоволення, адвоката ОСОБА_8 - частковому задоволенню, а апеляції захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_5 до задоволення не підлягають.
В апеляціях захисника ОСОБА_7, захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 вказується, що судове слідство всупереч вимогам ст..87-1 КПК України не фіксувалося технічними засобами.
Постановою від 3.07.2007 р. Городоцький районний суд встановив, що такі покликання в апеляції суперечать протоколу судового засідання, по своїй суті є зауваженням на протокол судових засідань, а тому суд відхилив їх як необгрунтовані (т.За.с.200-201).
Як вбачається із апеляцій захисників ОСОБА_7, ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_5 в них не оспорюється доведеність вини та кваліфікація злочинних дій.
В судовому засіданні в апеляційному суді засуджена ОСОБА_6 просить лише пом"якшити призначене покарання, застосувати ст.ст.69 та 75 КК України.
Аналогічну позицію займає і захисник ОСОБА_4. в інтересах засудженої ОСОБА_6
Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином перевірив докази, які здобуті досудовим слідством з дотриманням вимог КПК України і правильно кваліфікував дії засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по ст. 187 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та особи винних.
Як випливає з матеріалів справи ініціатором вчинення злочину був іменно ОСОБА_5, який і виконував активну роль під час його вчинення.
З врахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_5 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання засудженій ОСОБА_6 суд не врахував ряд обставин, що пом"якшують покарання.
Так, під час досудового слідства ОСОБА_6 своїми показаннями сприяла розкриттю злочину. В заявах від 2.01.2007 р. потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказали, що ніяких матеріальних та моральних претензій до
ОСОБА_6 вони не мають, тому що родичі відшкодували їм завдані збитки (т.2 а.с. 107-109). Аналогічну позицію потерпілі висловили і в судовому засіданні.
Суд першої інстанції у вироку не зазначив, які обставини, що пом"якшують покарання засудженій ОСОБА_6, він прийняв до уваги.
Колегія суддів вважає, що слід прийняти до уваги такі обставини, що пом"якшують покарання засудженій ОСОБА_6, зокрема, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття у вчинення злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим, думку потерпілих про роль засудженої ОСОБА_6 у вчиненні злочину, а також, що внаслідок її дій не наступили шкідливі наслідки для потерпілих.
Сукупність цих обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи засудженої ОСОБА_6, на думку колегії суддів, є підставами для застосування ст.69 КК України.
Так, у вироку суду зазначено, що приймається до уваги стан здоров"я ОСОБА_6
Колегія суддів вважає, що слід звернути увагу, що ОСОБА_6 хворіє на вегето-судинну дистонію по змішаному типу, що стверджується, зокрема, заключениям медичного центру „Веданта" з якого видно, що ОСОБА_6 проходила лікування в листопаді 2006 р. ( т.2 а.с. 102).
Згідно довідки № 281 від 15.01.2007 р. ЛСІ ОСОБА_6 встановлено діагноз: вегето-судинна дистонія по змішаному типу. Астено-невротичний синдром, в зв"язку з чим перебуває на диспансерному обліку в медичній частині у лікаря терапевта та постійно отримує відповідне лікування. Також зазначено, що враховуючи вищенаведене, стан здоров"я ОСОБА_6 може ускладнитися з виникненням небезпечним для її здоров"я станів (т.2, а.с. 187).
Довідки аналогічного змісту з ЛСІ станом на 31.07.2007 р. за № 5274 та 15.10.2007 р. за № 7028.
ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання (т.2, а.с.145), має на утриманні дочку ОСОБА_12, 26.03.1994 року народження (т.2, а.с. 113, 144).
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженої ОСОБА_6 без відбування покарання, а тому її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Згідно ст.76 КК України на неї слід покласти відповідні обов'язки.
Оскільки до засудженої ОСОБА_6 застосовується ст.75 КК України, то , у відповідності до вимог ст.77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване.
Отже, покарання засудженій ОСОБА_6 з врахуванням ст.69 КК України по ст. 187 ч.2 КК України слід призначити 5 років позбавлення волі, а іспитовий строк встановити тривалістю 2 роки.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_6 задоволити частково.
Апеляції захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженої ОСОБА_6 та
засудженої ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 21 березня 2007 року відносно ОСОБА_6 - змінити.
Вважати засудженою ОСОБА_6 по ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_6 - взяття під варту - скасувати, звільнивши її з - під варти в залі суду негайно.
Вирок Городоцького районного суду Львівської області від 21 березня 2007 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_7, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.