Справа №11 а-865/2007                          Головуючий у І інстанції Леньо C.I.

Категорія ст. 309 ч. 2

КК України                                              Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Пайонкевича Т.Т. Суддів: Момота В .І.,  Гаврилова В .М. з участю прокурора : Гнатіва Я.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 16 липня 2007 р. та

встановила:

Цим вироком: ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м. Львова,  українця,  громадянина України,  непрацюючого,  неодруженого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше судимого 11.09.2002 року Личаківським районним судом м. Львова за ст.ст. 186 ч.2,  309 ч.1,  309 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі; 20.07.2005 року постановою Дрогобицького районного суду Львівської області звільнений від подальшого відбування покарання на підставі п."б" ст.3 Закону України "Про амністію"

засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Вирішено питання речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому,  що 23.04.2007 р. біля 18 год.,  перебуваючи на зупинці в с Лисиничі Пустомитівського району Львівської області,  повторно незаконно придбав - знайшов у траві,  для власного вживання одноразовий медичний шприц із особливо небезпечним наркотичним засобом -

опієм ацетильованим із вмістом опію в перерахунку на суху речовину 0, 14 грам,  перевіз у м. Львів та зберігав при собі без мети збуту. Того ж дня був затриманий працівниками міліції в АДРЕСА_2.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції,  не оспорюючи підставності його засудження та правильності кваліфікації його дій,  просить пом'якшити призначене судом покарання,  зменшити строк позбавлення волі. Покликається на те,  що він визнав свою вину як на досудовому слідстві,  так і в суді,  у вчиненому щиро розкаявся. Просить врахувати також те,  що він проаналізував скоєне,  а також наслідки такої його поведінки для рідних та близьких і має намір стати на шлях виправлення та перевиховання.

Вислухавши доповідача,  міркування прокурора про залишення вироку без змін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона до задоволення не підлягає.

Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена,  не оспорюється в апеляції,  як і правильність кваліфікації його дій.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання,  суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  його особу,  те,  що він раніше притягався до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується за місцем проживання,  а також обставини,  які пом'якшують покарання - щире каяття,  сприяння розкриттю злочину та прийшов до висновку про те,  що таке слід обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 366,  377,  379 КПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 16 липня 2007 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін,  а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.