Справа № 11а-836/2007                  Головуючий у І інстанції Цюмрак М.Д.

Категорія ст. 185 ч.2

КК України                                       Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Пайонкевича Т.Т. Суддів: Вовка А.С.,  Ревера В.В. з участю прокурора: Ходачкевича Ю.В. засудженого: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Жидачівського районного суду м. Львова від 5 квітня 2007 р. та

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м. Жидачева Львівської області,  українця,  громадянина України,  розлученого,  має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  непрацюючого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше судимого 26.03.2004 року Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст. 15, 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 27.12.2006 року умовно-достроково звільненого Долинським районним судом Івано-Франківської області на 7 місяців 9 днів,  -

засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно обрано покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Вирішено питання речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому,  що 22.02.2007 року біля 13 год.,  перебуваючи в коридорі житлового будинку ОСОБА_2,  у АДРЕСА_2,  скориставшись відсутністю останнього,  повторно,  таємно викрав із кишені його куртки гаманець вартістю 15 грн.,  в якому знаходились 150 доларів США,  що еквівалентно 752 грн. 50 коп.,  та 30 грн.,  спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 797 грн. 50 коп.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції,  не оспорюючи підставності його засудження та правильності кваліфікації його дій,  просить застосувати до нього ст. 69 КК України,  обрати більш м'яке покарання. Покликається на те,  що він визнав свою вину повністю,  чистосердечно і щиро розкаявся у скоєному,  обіцяє не вчиняти злочинів,  а також на те,  що потерпілому відшкодована матеріальна та моральна шкода. Просить врахувати,  що він є сиротою,  дружина ніде не працює,  виховує неповнолітню дитину сама,  оскільки він був єдиним годувальником сім"ї.

Вислухавши доповідача,  засудженого ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляцію,  міркування прокурора про залишення вироку без змін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона до задоволення не підлягає.

Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена,  не оспорюється в апеляції,  як і правильність кваліфікації його дій.

Обираючи ОСОБА_1 покарання,  суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним,  його особу,  те,  що він щиро розкаявся у вчиненому,  позитивно характеризується,  має на утриманні малолітніх дітей та вважав за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд обгрунтовано на підставі ст. 71 КК України частково приєднав засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Разом з тим,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 припустився помилки,  зазначивши як обставину,  що обтяжує покарання те,  що засуджений знову вчинив злочин,  будучи умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі,  оскільки повторність в даному випадку є кваліфікуючою ознакою вчиненого ним злочину,  а тому така підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 366,  377,  379 КПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Вирок Жидачівського районного суду м. Львова від 5 квітня 2007 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін,  а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку покликання на те,  що засуджений знову вчинив злочин,  будучи умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі як на обставину,  що обтяжує покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.