Справа № 11а-833/ 07 р. Головуючий у 1 інстанції Мелешко С.І.
Категорія ст.286ч.2 КК України Доповідач: Танечник І.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня 30 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Яременка О.Д.
Суддів Марітчака Т.М., Танечника І.І.
з участю прокурора Дудинської Т.М.
та адвоката
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за
апеляцією
представника потерпілої - ОСОБА_1
на вирок Червоноградського районного суду Львівської області від 15 травня 2007 року Цим вироком
ОСОБА_2,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженець
м.Червонограда Львівської області, українець,
громадянин України, неодружений, непрацюючий, з
середньо-технічною освітою, несудимий,
проживаючий - АДРЕСА_1
засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.
Зобов"язано засудженого ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь Червоноградської центральної міської лікарні 996 грн.15 коп. матеріальної шкоди.
Засуджений ОСОБА_2 знаходиться на підписці про невиїзд.
ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 30 липня 2006 року близько 14 години, керуючи власним автомобілем марки ВАЗ-21114 н.з. НОМЕР_1, грубо ігноруючи п.п. 1, 3; 1.5; 12.3; 18.1 Правил дорожнього руху вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Так, він, управляючи згаданим автомобілем та рухаючись по вул. перемоги в м.Червонограді Львівської області, в світлу пору доби, в дощову погоду при достатній видимості в напрямку руху, будучи неуважним до дорожніх умов, навколишньої обстановки та її перемін в районі пам"ятника Грушевському, що біля будинку АДРЕСА_2, на нерегульованому пішохідному переході проїздної частини вулиці Перемоги вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4, яка переходила проїздну частину дороги з правої на
ліву сторону по ходу руху автомобіля. В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, епідурального крововиливу в правій тім"яній ділянці справа з ушкодженням апоневрозу, закритого перелому лівої велико-гомілкової кістки.
В своїй апеляції представник потерпілої ОСОБА_1 зазначала про те, що судом позбавлено право її участі в судовому засіданні 15 травня 2007 року, коли проводились дебати, ні під час досудового слідства, ні в суді потерпіла сторона належним чином не змогла ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, їм неналежно надсилались судові повістки .засідання. Судом не звернуто увагу на те, що ОСОБА_2 тривалий час умисно уникав судового слідства, втік за кордон, порушивши підписку про невиїзд. У вироку суду не зазначена фактична адреса засудженого, немає покликання на ст. 76 КК України. Вказувала на те, що засуджений ОСОБА_2 порушив домовленості про матеріальну компенсацію витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4, перед якою навіть не вибачився. У зв"язку з чим вважала, що викладені обставини не могли бути підставою для обрання покарання із застосуванням ст.75 КК України. Просила вирок скасувати, а справу повернути в місцевий суд на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, міркування представника потерпілої - ОСОБА_1 про необхідність скасування вироку, думку засудженого ОСОБА_2 про безпідставність поданої апеляції, висновок прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція представника потерпілої до задоволення не підлягає.
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена і в апеляції не оспорюється.
При призначенні покарання ОСОБА_2 судом першої інстанції підставно враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, обставини, що пом"якшують покарання, а саме - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також- відсутність обставин, що обтяжують покарання.
У зв"язку з чим, місцевий суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання з випробування, застосувавши положення ст.75 КК України.
При цьому судом покладено на засудженого ОСОБА_2 обов"язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, що передбачено ст.76 КК України.
На думку колегії суддів, засудженому ОСОБА_2 судом першої інстанції обране покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 27 квітня 2007 року (а.с.158-159) представник потерпілої - ОСОБА_1 щодо обрання міри покарання підсудному ОСОБА_2 покладалась на суд, але висловлювала до нього претензії матеріального та морального характеру, які мала намір вирішувати в цивільно-правовому порядку після постановления обвинувального вироку по справі.
На даний протокол судового засідання представник потерпілої зауважень не мала, а матеріали справи не містять жодних офіційних звернень щодо ознайомлення з матеріалами справи чи перешкод у цьому в потерпілої сторони, тому колегією суддів по даній справі не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції повно та всебічно розглянути справу, постановивт и законний та обґрунтований вирок.
При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляції представника потерпілої - ОСОБА_1 Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 15 травня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію представника потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.