Справа № 11a-800 2007 рік Головуючий у 1 інстанції Новосад М.Д.
Категорія 186 ч.2, 187ч.2, 304 КК України Доповідач Приколота Ю.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2007 року Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного
суду Львівської області
в складі:
Головуючого: Пайонкевича Т.Т.
суддів: Валько Н.М., Приколоти Ю.А.
з участю прокурора: Куцика В.Б.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 19 червня 2007 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився та проживає у АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою-спеціальною освітою, учень Червоноградського гірничо-будівельного ліцею, не одружений, не судимий, засуджений за ст.ст. 186 ч.2, 75, 104 КК України до чотирьох років позбавлення волі, з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст.76 КК України на нього покладено обов»язок періодично з»являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який народився та проживає у АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий 29.11. 2005 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.ст. 189 ч.1, 104 КК України до
одного року та шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, 29.06. 2006 року Нововолинським міським судом Волинської області за ст.ст. 190 ч.1, 71, 75 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 304 КК України до одного року позбавлення волі та за ст. 187 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 остаточно визначене покарання у вигляді семи років та трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 29.06. 2006 року і остаточно ОСОБА_2 призначене покарання у вигляді семи років та шести місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна і з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання рахується з 12 січня 2007 року з моменту його фактичного затримання.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, який народився та проживає у АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з неповною середньою-спеціальною освітою, не одружений, учень Червоноградського гірничо-будівельного ліцею, не судимий, засуджений за ст.ст. 187 ч.2, 69, 75 КК України до п»яти років позбавлення волі, з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено обов»язок періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Цивільний позов прокурора задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Червоноградської Центральної міської лікарні вісімсот тридцять грн. 90 коп.3а лікування потерпілої.
За вироком суду о 19.00. год. 23.12. 2006 року ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні комп»ютерного клубу «Хакер», який розташований на території Центрального міського парку ім. Т.Г. Шевченка у м.Червонограді, разом з ОСОБА_3, достовірно знаючи, що той є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність, за попередньою змовою з ним, та погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 відкрито викрали належний останньому мобільний телефон «Сіменс Ц72» зі стартовим пакетом «ДЦПКус» вартістю 690 грн.
Засуджений ОСОБА_2 за попередньою змовою з засудженим ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження о 23.00. год. 05.01. 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на території автовокзалу, що по АДРЕСА_4 вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_6 та намагались заволодіти її сумкою вартістю 100 грн., , пакетом вартістю 60 коп., у яких знаходились телефон «Нокія 1100» вартістю 300 грн. зі стартовим пакетом «Київ Стар», гроші на суму 75 грн., косметичка вартістю 50 грн., дві помади на суму 8 грн., олівець вартістю 2 грн., тональний крем вартістю 5 грн., кофта
вартістю 150 грн., кофта вартістю 75 грн. Долаючи опір потерпілої одним із нападників їй було нанесено удар цеглою по голові чим спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. На місці вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були затримані, а невстановленій слідством особі вдалось втекти.
Вирок суду оскаржили захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 Апелянти просять вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187 КК України скасувати та постановити свій вирок, перекваліфікувавши дії засудженого на ст.ст. 15, 186 ч.2 КК України, застосувати щодо нього вимоги ст. 69 КК України та максимально зменшити обране щодо нього покарання з врахуванням того, що у вчиненому засуджений щиро розкаявся, добровільно відшкодував заподіяну шкоду потерпілим, його поганий стан здоров»я та позицію самих потерпілих щодо обрання покарання. Свої вимоги як засуджений так і його захисник мотивують тим, що о 23.00. год. 05.01. 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була домовленність про відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 Потерпілої вони не били, а тільки виривали з її рук сумку та пакет, а дії незнайомого їм хлопця, який наніс удар цеглою по голові потерпілої були для них не очікуваними. Фактично майном потерпілої вони не заволоділи, а тому дії засудженого ОСОБА_2 слід кваліфікувати як замах на відкрите заволодіння майном потерпілої. В апеляції покликаються і на те, що під час проведення досудового слідства були порушені права затриманого ОСОБА_2 Зокрема, протокол про затримання ОСОБА_2 було складено 06.01. 2007 року, тобто наступного дня після затриманя. В процесі затримання йому були спричинені тілесні ушкодження і не надано медичну допомогу, а натомість він був допитаний як свідок по даній справі, і ним було підписано протокол (а.с.89-90) у якому зазначено, що удар наніс ОСОБА_4 хоча такого не було і після того як йому було забезпечене право на захист ним були дані правдиві показання. Оскільки в процесі досудового слідства було порушено кримінально-процесуальний закон, а у вироку суду не зазначено час вчинення злочину просять апеляцію задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та захисника у яких вони апеляційні вимоги підтримали, думку прокурора, який вважає, що вирок суду слід залишити без змін, оглянувши заперечення на апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь по справі, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляції без задоволення з наступних мотивів.
Суд першої інстанції з належною повнотою дослідив зібрані по справі докази, з»ясував фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку щодо винності ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Як під час досудового слідства так і в суді потерпіла ОСОБА_6ствердила, що пізно ввечері 05.01. 2007 року поверталася додому і біля автовокзалу побачила трьох хлопців в одного з яких в руках був предмет схожий на цеглу. Останні наздогнали її і засуджені почали виривати з рук сумку, однак вона чинила опір і тоді той третій вдарив її ззаду по голові від чого вона впала і втратила свідомість. Коли прийшла до себе, побачила, що двоє з нападників були затримані.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що пізно ввечері на автовокзалі м. Червонограда розмовляв з трьома невідомими хлопцями, після чого вони кудись пішли, а він залишився поблизу кіоску.
Про те, що нападників було троє зі слів потерпілої ствердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
На місці події (а.с.61) було вилучене і знаряддя вчиненого злочину.
Висновком судово-медичної ескпертизи (а.с.113-114) стверджується, що потерпілій ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.
При таких обставинах, колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що розбійний напад засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з невстановленою слідством особою, вчинили спільно, зазделегідь домовившись про це, розподіливши між собою ролі і правильно кваліфікував їх дії за ч.2 ст. 187 КК України.
Судова колегія приймає до уваги і те, що засуджений ОСОБА_4 погодився з кваліфікацією його дій і вироку суду не оскаржував.
Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що останній двічі притягався до кримінальної відповідальності і йому призначалось покарання з іспитовим строком. Злочини ним були вчинені під час відбуття покарання за попередніми вироками судів. Судом були прийняті до уваги і пом»якшуючі винуватість засудженого обставини і обране мінімальне покарання передбачене санкцією ч.2 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 71 КК України.
На думку колегії суддів призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Що стосується покликання апелянтів про допущені порушення кримінально-процесуального закону, то як видно з заяви заудженого ОСОБА_2 (а.с.94) від 06.01. 2007 року останній висловив бажання самостійно захищати свої інтереси, а після того як він забажав мати захисника, то 09.01. 2007 року (а.с.122) такий був допущений.
Рапортом від 06.01. 2007 року стверджується, що працівники міліції за викликом прибули на автовокзал м.Червонограда о 23.40. год. 05.01. 2007 року, затриманих ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в міський відділ міліції було доставлено 06.01. 2007 року і того ж числа відповідно до протоколу (а.с.99) ОСОБА_2 був затриманий.
Дійсно, (а.с.261) кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України 05.04. 2007 року була повернута прокурору м. Червонограда Львівської області для проведення додаткового розслідування з приводу об»єднання з кримінальною справою відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які обвинувачувались у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а не у зв»язку з допущеними порушеннями кримінально-процесуального закону, що також спростовує твердження апелянтів і в цій частині.
У вироку суду (а.с.378) дійсно не зазначено час та день вчиненого ОСОБА_2 в групі осіб розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6 Однак, як видно з протоколу судового засідання (а.с.361) засуджений ОСОБА_2 детально описував події, які мали місце о 23.00. год. 05.01. 2007 року і в подальшиу лише не погоджувався з кваліфікацією його дій за ч.2 ст. 187 КК України за цим епізодом.
Вказане порушення не є підставою для задоволення вимог апелянтів.
Покликання апелянтів на стан здоров»я засудженого не є настільки вагомою підставою для пом»якшення призначеного йому покарання.
При таких обставинах, колегія суддів, приходить до висновку, що доводи апелянтів не спростовують висновки суду, а тому апеляцію слід віхилити.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 19 червня 2007 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.