Судове рішення #3402216
Справа

Справа  .№ 11а-780\2007р.                                              Головуючим у 1-й  інстанції  Юркін О.H.

категорія С.І.С.І. 165 К К України  1960  року,      С.І. 366 КК України  доповідач суддя  : Литвинов О.М.

 

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді     Леона О.І.

суддів  Литвинова О.М.,  Голубицького С. С.

за участю прокурора ОСОБА_6

захисників      підсудних      -      адвокатів      ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3

підсудних ОСОБА_4,  ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні 2 жовтня  2007 року у місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача - помічника прокурора міста Львова ОСОБА_6 на постанову Франківського районного суду міста Львова від И травня 2007 року,  -

встановила:

згідно до постанов про зміну обвинувачення в суді від 15 березня 2007 року ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні умисного з корисливих мотивів використання посадового становища всупереч інтересам служби,  -зловживання посадовим становищем,  що завдало істотної шкоди державним інтересам,  шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних осіб,  що спричинило тяжкі наслідки,  а також у тому,  що будучи посадовими особами внесли ао офіційних документів завідомо неправдиві відомості,  вчинили службове підроблення,  що спричинило тяжкі наслідки,  а ОСОБА_9 ще й у тому,  що вчинила службове підроблення. Таким чином представником

 

 

державного обвинувачення ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочинів,  передбачених ст. 165 ч.2 КК України 1960 року,  ст. 366 ч.2 КК України,  ОСОБА_9 за ст. 165 ч.2 КК України,  ст. 366 ч.ч. 1, 2 КК України. Обвинувачення вважає,  що начальник ВДВС Залізничного РУЮ м. Львова ОСОБА_7,  директор ТзОВ „Феррон" ОСОБА_9,  головний бухгалтер ТзОВ „Феррон" ОСОБА_8,  експерт - оцінювач ТзОВ „Бюро-Львів" ОСОБА_4,  являючись посадовими особами,  протягом грудня 2000 року - березня 2001 року,  діючи умисно,  з корисливих мотивів,  під час арешту та вилучення Відділом державної виконавчої служби Залізничного районного управляння юстиції м. Львова 340600 кг металобрухту7,  який належав ВАТ „Львівський завод автонавантажувач",  його передачі на зберігання підприємству ТзОВ „Феррон",  та в подальшому його реалізації в порядку,  передбаченого Законом України „Про виконавче провадження",  шляхом складання завідомо неправдивих документів,  використали своє посадове становище всупереч інтересів служби,  що завдало істотної шкоди державним інтересам,  шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних осіб,  стягувачів ВАТ „Львівський завод автонавантажувач" на загальну суму 21129, 08 грн.,  що становить тяжкі наслідки. Окрім того,  згідно до обвинувачення,  директор ТзОВ „Феррон" ОСОБА_9,  протягом грудня 2000 року - лютого 2001 року,  будучи посадовою особою,  під час арешту та вилучення ВДВС Залізничного районного управляння юстиції м. Львова 340600 кг металобрухту ВАТ „Львівський завод автонавантажувач",  при передачти вказаного металобрухту на зберігання підприємству ТзОВ „Феррон" і при його подальшій реалізації' останньому в порядку,  передбаченому Законом України „Про виконавче провадження",  достовірно знаючи що ТзОВ „Феррон" не укладалися та не мають укладатися договори купівлі - продажу вказаного металобрухту з підприємством ВАТ „Львівський завод автонавантажувач",  склала,  завірила печаткою ТзОВ „Феррон" двадцять шість завідомо неправдивих приймально - здавальних актів без номерів про отримання від ВАТ „Львівський завод автонавантажувач" 340600 кг металобрухту,  внісши в кожен акт завідомо неправдиві відомості про здачу металобрухту відповідної кількості ТзОВ „Феррону" на підставі укладених між ними договорів купівлі - продажу.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2007 року зазначена кримінальна справа була направлена прокурору

 

Львівської області для проведення додаткового розслідування з мотивів невиконання вимог,  які містяться в постановах Личаківського районного суду м. Львова від 31 грудня 2003 року та Франківського районного суду м. Львова від 26 липня 2004 року про направлення справи на додаткове розслідування.

В апеляції' державний обвинувач - помічник прокурора м. Львова ОСОБА_6 ставить питання про скасування зазначеної постанови з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі. Апелянт наголошує,  що вимоги,  які містилися в постановах суду про направлення справ на додаткове розслідування виконані в повному обсязі.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який підтримав апеляцію та просив про направлення справи на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі,  захисників підсудних - адвокатів ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 які заперечували проти задоволення апеляції' та наголошували на не винуватості їх клієнтів,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  які підтримали позицію захисту,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої по справі апеляції,  колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляції та скасування постанови суду з таких підстав.

Скеровуючи справу на додаткове розслідування суд послався на невиконання органом досудового слідства вимог,  які містяться в попередніх постановах місцевих судів про скерування справи на додаткове розслідування.

Між тим,  фактично,  судом першої інстанції' ставиться питання про збір додаткових доказів,  які б підтверджували вину підсудних при зовсім протилежній позиції обвинувачення. З такою позицією колегія суддів не може погодитися.

Зі змісту ст. 16-1 КПК України вбачається,  що здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора,  захист підсудного здійснює сам підсудний,  його захисник. Суд,  залишаючись об'єктивним і неупередженим,  має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав,  розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. З огляду на ці вимоги закону суди при розгляді

 

кримінальних справ не вправі перебирати на себе функцію обвинувачення чи захисту.

Таким чином,  отримавши справу після додаткового розслідування та при попередньому розгляді справи 8 вересня 2005 року не встановивши істотних порушень вимог кримінально -процесуального законодавства під час проведення досудового слідства,  про що йдеться у відповідній постанові судді місцевого суду (т.28 а.с. 1),  суд мав би розглядати справу по суті не переймаючи на себе функцію жодної зі сторін. Але ж суд,  при наявності чинного  процесуального рішення прийнятого при попередньому розгляді в якому,  між іншим,  йдеться про відсутність істотних порушень вимог процесуального закону,  що включає в себе і ставлення судді до виконання вказівок суду органом досудового слідства,  за власної ініціативи,  без обговорення,  повертає справу для провадження додаткового досудового розслідування (т. 28 а.с. 130-131).

Таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону на підставі п.3 ч.1 ст. 367 КПК України.

Обговорюючи доводи апеляції державного обвинувача - помічника прокурора м. Львова ОСОБА_6 та його позицію,  який наполягає на судовому розгляді кримінальної справи та посилається на відсутність інших джерел доказів,  перевіривши матеріали справи з якої вбачається,  що органом досудового слідства вживалися відповідні заходи для виконання вказівок суду,  які містяться у постановах Личаківського районного суду м. Львова від 31 грудня 2003 року та Франківського районного суду м. Львова від 26 липня 2004 року про направлення справи на додаткове розслідування,  приймаючи до уваги ту обставину,  що невиконання органом досудового слідства слідчої дії',  зазначеної в постанові судді допускається лише в разі,  коли провести її фактично неможливо,  колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скерування справи у той же суд на новий розгляд зі стадії судового розгляду.

Приймаючи до уваги,  що головуючий у справі вже не є суддею місцевого суду,  колегія суддів вважає вимогу апелянта про слухання справи в іншому складі підставною.

 

При новому судовому розгляді суду належить неухильно дотримуватися вимог ст. 16-1 КПК України та на підставі представлених доказів як обвинувачення так і захисту прийняти відповідне процесуальне рішення,  розглянувши справу в розумні строки.

Керуючись ст.ст. 365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

апеляцію державного обвинувача - помічника прокурора міста Львова ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2007 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  ОСОБА_8 за ст. 165 ч.2 КК України 1960 року,  ст. 366 ч.2 КК України,  ОСОБА_5 за ст. 165 ч.2 КК України 1960 року,  ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування - скасувати,  справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі зі стадії судового розгляду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація