Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 Іменем   України

25 грудня 2007 року

Колегія   суддів   судової   палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду Житомирської області

в складі:

головуючого         Мельничук Н.М.

суддів:                    Захарчука СВ.,  Яковлева С. В.

прокурора              Руденка В.І.

засуджених            ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача - помічника прокурора Баранівського району на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 1 листопада 2007 року,  яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  українця,  громадянина України,  уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  з базовою загальною середньою освітою,  розлученого,  не працюючого,  не судимого,

засуджено:

· за  ст.  296 ч.1 КК України - два роки обмеження волі;

· за  ст. 15 ч.3,   ст.  153 ч.1 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням -два роки позбавлення волі.

Відповідно до  ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання.

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  українця,  громадянина України,  уродженця та мешканця АДРЕСА_2,  з базовою загальною середньою освітою,  не одруженого,  не працюючого,  не судимого,

Справа № 11-869                                   Головуючий у суді 1-ї інстанції Юрчука М. І.

Категорія  ст.   ст.  296 ч. 1, 153 ч. 1 КК           Суддя-доповідач Захарчук С. В.

2

засуджено:'

·        за  ст. 27 4.5,   ст. 296 ч. 1 КК України - один рік обмеження волі;

·        за  ст. 27 ч.5,   ст.  15 ч.3,   ст.  153 ч. 1 кк України - один рік позбавлення волі.

На підставі  ст. 70 КК призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - один рік позбавлення волі. Відповідно до  ст.   ст.  75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено  від відбування покарання,  якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає на нього покладенні судом обов'язки.

Згідно вироку суду,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те,  що 4 лютого 2007 року о 20 годині в м.  Баранівці. Житомирської області,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  зайшли в приміщення бару «Парус»,  розташованого по АДРЕСА_3. де сіли за столик в другу кабінку,  в якій відпочивали і розпивали пиво ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_1 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом,  а саме,  безпричинно пристав до ОСОБА_3,  порушуючи її спокій та відпочиваючих. Прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві,  проявив грубу непристойність. Вимагав від ОСОБА_3 3адоволення нею тут же в громадському місці його статевої пристрасті неприродним способом.  Реалізовуючи свій намір. ОСОБА_1 взяв потерпілу ОСОБА_3 3а волосся на голові,  для подолання опору наніс декілька ударів долонею по обличчю,  заподіявши фізичну біль.

ОСОБА_2 знаходячись на протилежному боці столу,  під час вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій та дій відносно ОСОБА_3,  направлених на задоволення його статевої пристрасті неприродним способом,  умисно пособляв ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинних дій. а саме: радив ОСОБА_1 нанести удар ОСОБА_3 в область грудної клітини,  зняти з неї одяг.

ОСОБА_1 не реагуючи на зауваження ОСОБА_4 припинити хуліганські дії та на благання потерпілої ОСОБА_3 не бити її,  не зміг довести свій злочинний намір до кінця по незалежній від нього причині,  оскільки присутній в залі бару ОСОБА_5,  почувши крик потерпілої про допомогу,  забрав ОСОБА_1 із кабінки від ОСОБА_3..

В апеляції державний обвинувач - помічник прокурора Баранівського району,  не оспорюючи доведеність вини засуджених,  порушує питання про скасування вироку Баранівського районного суду і постановления нового вироку із - за неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання ступеня тяжкості злочину та особам засуджених. Просить призначити покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за сукупністю злочинів - три роки позбавлення волі.

Заслухавши доповідача,  міркування прокурора,  який підтримав доводи апеляції,  засуджених,  які заперечували проти доводів апеляції,  вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів не задовольняє апеляцію прокурора з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,  за які їх засуджено,  підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами. З цього приводу вирок суду першої інстанції ніким із можливих апелянтів не оспорюється.

Дії ОСОБА_1 за  ст.  ст.  296 ч.1,  15 ч.3, 153 ч.1 КК України,  а ОСОБА_2 за  ст.  ст.    27ч.5,    296   ч.1,    15   .3,    153   ч.1   КК   України   кваліфіковані   правильно.

з

Доводи апелянта про те,  що   суд першої інстанції невірно перекваліфікував дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі  ст.  296 ч.2,   ст.  15 ч.3,   ст.  153ч.2 КК України на  ст. 296 ч.1,   ст. 15 ч.3,   ст.  153 ч.1 КК України,  безпідставні.

З обставин справи не вбачається,  що засуджені ОСОБА_1 і Зубар вчиняли злочинні дії спільно,  спиралися у своїх діях один на одного та що між їхніми діями був причинний зв'язок. ОСОБА_2. не вчиняв будь - яких дій,  які б свідчили про його бажання  настання суспільно небезпечних наслідків.

Так,  з показань потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  які вони дали на досудовому і судовому слідстві,  вбачається,  що Зубар до них не застосовував насильницьких дій.

Отже,  в їхніх діях відсутня кваліфікуюча обставина,  вчинення злочину групою осіб.

Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено з додержанням вимог  ст.  65 КК України,  з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів,  особи винних та обставин справи,  що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Зокрема,  судом враховано,  що засуджені вперше притягуються до кримінальної відповідальності,  вчинили злочин невеликої та середньої тяжкості,  ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину.

ОСОБА_2. позитивно характеризується за місцем проживання,  має молодий вік,  при вчиненні злочину не вчиняв активних дій направлених на заподіяння фізичної шкоди потерпілій. Усі ці обставини знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину і дали підставі суду застосувати  ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання.

Призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засуджених.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366,  КПК України,  судова колегія,  -

ухвалила:

Апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення,  а вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 1 листопада 2007 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змінити.

Судді